Миша

Довжина тіла дорослої миші сягає від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші до 18 см. Голова складає приблизно третю частину всього тіла. Очі чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми. Ніс малого розміру. Вуса довжиною від 0.5 см. Шерсть середньї густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів.

Миші виживають при температурі від 5 до 40° С. Живуть у норах, зокрема польова миша, будує гніздо, схоже до пташиного. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном, чи навіть, книжками та меблями.

 

У сприятливих умовах, і доброму харчуванню доросла самиця протягом року може вивести до 45 мишенят. За один виводок самиця народжує до семи мишенят. Народившись, мишенята харчуються молоком матері. Згодом, самиця короткий час приносить мишам їжу. А вже пізніше батьки вчать дитинчат добуванню їжі

Миші поширені на всіх материках планети, крім Антарктиди. Лісова миша поширена по всій Європі та Середній Азії. Польова миша водиться від Рейну до Західних територій Сибіру.

 

У природі харчуються дрбними комахами, червами, насіннями рослин та зерновими культурами. Хатня миша харчується картоплею, буряками, морквою, капустою, зерном, хлібними виробами, часто навіть шерстяним одягом. У літній період миші можуть вживати й рослинну їжу.

Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами. Іклів у них немає, різці великі й гострі. Спереду вони вкриті товстим шаром емалі, через те не тупляться навіть від дуже твердої їжі. Під час гризіння різці верхньої та нижньої щелеп дотикаються і сточуються – більше з того боку, де немає емалі ( або де вона тонша ). Різці, хоч би як сильно сточувалися, завжди однакового розміру, бо ростуть протягом усього життя тварини.

Харчуючись, миші залишають на продукті бактерії хвороби холери. Людина, поївши цей самий продукт після його вживання мишами, може занести в організм холери. Саме неуважне харчування, виведення мишей сприяло епідемії холери.

У сільських, часто навіть у міських помешканнях розводяться миші, і роблять людям шкоду: з'їдають значну кількість харчових запасів, прогризають одяг, книжки, меблі.

Казки, де згадуються миші

Приказки, пов'язані з мишою:

• "Сірий, як миша" — тиха, непомітна людина.
• "Бідний, мов церковна миша" - дуже убога людина.
• "Попастися, як миша в пастку" - попасти у безвихідне становище.

 

Мишей також тримають як домашніх тварин. Їхнє часто яскраво-руде забарвлення та тихий тоненький голос, що деколи може співати трелями подобається людям. Для того, щоб миша не переносила інфекції, їй дають прививки ще при народженні.

 

Біологи встановили, що зниження температури тіла на 0,3 - 0,5 градуса призводить до збільшення тривалості життя самців мишей на 12%, а самок - на 20%.

Ідея провести такий експеримент виникла в Скриппсівському інституті (США) через те, що на сьогоднішній день найнадійнішим способом продовження життя в лабораторних тварин є напівголодна дієта.

Дослідники припускали, що довголіття тварин, які сидять на голодному пайку, пов’язане з тим, що через нестачу калорій температура їх тіла занижена.

Для того щоб перевірити це, генні інженери створили породу мишей зі зниженою температурою тіла. У цих тварин у тому відділі мозку, що контролює температуру тіла (у гіпоталамусі), активований ген, відповідальний за вироблення тепла. У результаті "центральний термометр" організму перегрівається, помилково приймає це за сигнал про перегрів усього організму, і посилає тканинам команду "охолонути".

Штучно створені холодні миші не відрізняються від контрольних апетитом і їдять стільки ж (їх не обмежували в їжі), але живуть при цьому значно довше. Це підтверджує гіпотезу про те, що позитивний ефект обмеженого харчування пов’язаний із загальним уповільненням обміну речовин і зниженням температури тіла

Мишей, які мають деякі ознаками обсессивно-компульсивного розладу, вивели генетики з дослідницького колективу Гоупіна Фена (Guoping Feng), професора університету Дюка (Duke University). Цікаво, що для формування цієї патології учені позбавили мишей усього одного гена.

Обсессивно-компульсивний розлад (ОКР) полягає в тому, що людина постійно знаходиться під дією неприємних власних думок (це називається обсессія), через які вона змушена періодично повторювати будь-які дії (компульсія). Характерний приклад такого розладу - вимотуюче миття рук.

Проводячи експерименти з мишами, дослідники видалили у них ген, відомий як Sapap3. Виявилося, що у таких тварин розвивалася невротична поведінка, характерна для ОКР. Ці тварини виявляли постійний неспокій про власну чистоту, безперервно чистили себе, що призводило навіть до пошкодження їх хутра і шкіри.

Учені повністю упевнені в тому, що ця поведінка пов'язана саме із згаданим розладом, а не, наприклад, з порушенням чутливості шкіри. Це підтверджує те, що ознаки невротичної поведінки у мишей зменшувалися після отримання препаратів, аналогічних тим, що дають людям при ОКР.

У багатьох попередніх дослідженнях було виявлено, що основними речовинами, дисбаланс яких впливає на розвиток ДКР, є серотонін і дофамін. Проте внаслідок роботи Фена і його співробітників з'ясувалося, що велику роль відіграє також глютамін. Сприйняття цієї речовини нервовою системою залежить від білка SAPAP3, який і виробляється під час експресії гена Sapap3.

Також з'ясувалося, що у мишей з недоліком Sapap3 спостерігаються дефекти в стріатумі — частині мозку, що контролює низку вегетативних функцій і моторику. А це якимсь чином і викликає деякі порушення, подібні до ОКР у людини.

• Із спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема у мишей
• Винайдені нові ліки, які ексерементували на мишах
• Про перспективи утвердження прав тварин, зхаборону експериментів над тваринами

• про оремих гризунів
• Генетики зробили обсессивно-компульсивних мишей
• Нові дослідження в медицині

 

У Вікісловнику є сторінка миша.

 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mus