Миша

Довжина тіла дорослої миші сягає від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші до 18 см (разом із хвостом). Хвіст відносно довгий (70-110 % довжини тіла), товщина хвоста — 0.3-0.5 см.

Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Ніс малого розміру. Вуса довжиною від 0.5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів.

Миші виживають при температурі від 5 до 40° С. Живуть у норах, зокрема польова миша, будує гніздо, схоже до пташиного. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном, чи навіть, книжками та меблями. Тривалість життя миші до 4-ох років.

 

У сприятливих умовах, і доброму харчуванню доросла самиця протягом року може вивести до 45 мишенят. За один виводок самиця народжує до семи мишенят. Народившись, мишенята харчуються молоком матері. Згодом, самиця короткий час приносить мишам їжу. А вже пізніше батьки вчать дитинчат добуванню їжі.

Миші поширені на всіх материках планети, крім Антарктиди. Лісова миша поширена по всій Європі та Середній Азії. Польова миша водиться від територій Рейну до Західних територій Сибіру.

 

У природі харчуються дрібними комахами, червами, насіннями рослин та зерновими культурами. Хатня миша харчується картоплею, буряками, морквою, капустою, зерном, хлібними виробами, часто навіть шерстяним одягом. У літній період миші можуть вживати й рослинну їжу.

Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами. Іклів у них немає, різці великі й гострі. Спереду вони вкриті товстим шаром емалі, через те не тупляться навіть від дуже твердої їжі. Під час гризіння різці верхньої та нижньої щелеп дотикаються і сточуються — більше з того боку, де немає емалі (або де вона тонша). Різці, хоч би як сильно сточувалися, завжди однакового розміру, бо ростуть протягом усього життя тварини.

Харчуючись, миші залишають на продукті бактерії хвороби холери.Lehf , поївши цей самий продукт після його вживання мишами, може занести в організм холеру. Саме неуважне харчування та виведення мишей сприяло епідемії холери.

Миші - одні з небагатьох тварин, з якими проводять експерименти. Найбільше експериментів проводять з домашньою мишою, тому що вона найлегше приручається. Один експеримент подано нижче.

Біологи встановили, що зниження температури тіла на 0,3 — 0,5 градуса призводить до збільшення тривалості життя самців мишей на 12 %, а самок — на 20 %.

 

Ідея провести такий експеримент виникла в Скриппсівському інституті (США) через те, що на сьогоднішній день найнадійнішим способом продовження життя в лабораторних тварин є напівголодна дієта.

Дослідники припускали, що довголіття тварин, які сидять на голодному пайку, пов'язане з тим, що через нестачу калорій температура їх тіла занижена.

Для того, щоб перевірити це, генні інженери створили породу мишей зі зниженою температурою тіла. У цих тварин у тому відділі мозку, що контролює температуру тіла (у гіпоталамусі), активований ген, відповідальний за вироблення тепла. У результаті «центральний термометр» організму перегрівається, помилково приймає це за сигнал про перегрів усього організму, і посилає тканинам команду «охолонути».

 

Штучно створені холодні миші не відрізняються від контрольних апетитом і їдять стільки ж (їх не обмежували в їжі), але живуть при цьому значно довше. Це підтверджує гіпотезу про те, що позитивний ефект обмеженого харчування пов'язаний із загальним уповільненням обміну речовин і зниженням температури тіла

Мишей, які мають деякі ознаками обсессивно-компульсивного розладу, вивели генетики з дослідницького колективу Гоупіна Фена (Guoping Feng), професора університету Дюка (Duke University). Головне, що для формування цієї патології учені позбавили мишей усього одного гена.

Обсессивно-компульсивний розлад (ОКР) у людей полягає в тому, що людина постійно знаходиться під дією неприємних власних думок (це називається обсессія), через які вона змушена періодично повторювати будь-які дії (компульсія). Характерний приклад такого розладу — вимотуюче миття рук.

Проводячи експерименти з мишами, дослідники видалили у них ген, відомий як Sapap3. Виявилося, що у таких тварин розвивалася невротична поведінка, характерна для ОКР. Ці тварини виявляли постійний неспокій про власну чистоту, безперервно чистили себе, що призводило навіть до пошкодження їх хутра і шкіри.

Учені повністю упевнені в тому, що ця поведінка пов'язана саме із згаданим розладом, а не, наприклад, із порушенням чутливості шкіри. Це підтверджує те, що ознаки невротичної поведінки у мишей зменшувалися після отримання препаратів, аналогічних тим, що дають людям при ОКР.

 

У багатьох попередніх дослідженнях було виявлено, що основними речовинами, дисбаланс яких впливає на розвиток ДКР, є серотонін і дофамін. Проте внаслідок роботи Фена і його співробітників з'ясувалося, що велику роль відіграє також глютамін. Сприйняття цієї речовини нервовою системою залежить від білка SAPAP3, який і виробляється під час експресії гена Sapap3.

Також з'ясувалося, що у мишей з недоліком Sapap3 спостерігаються дефекти в стріатумі — частині мозку, що контролює низку вегетативних функцій і моторику. А це якимсь чином і викликає деякі порушення, подібні до ОКР у людини.

Найбільш шкідливий вид миші — хатня миша. Вона харчується залишеними без уваги продуктами харчування в людських помешканнях, прогризає мішки з зерном, риє нори у стінах будинків і переносить холеру. Найбільшу шкоду миші роблять на продуктових підприємствах, де харчуючись продуктами переносять холеру; і підприємсва продають небезпечні продукти.

 

Миші зазнають винищення щерез вчинені збитки на продуктових підприємствах та у сільських, деколи навіть у міських, оселях. Для винищення мишей приручали котів, змій та навіть їжаків, тварин, які харчуються дрібними гризунами. Для вбивання мишей придумали мишоловки та отруту (тріло).

Ще коли приручували диких тварин, котів приручили не тільки як домашню тварину, а й як хижака, що винищує мишей. Для вилову мишей, всі породи котів придатні. На території України зокрема, для знищення мишей поселяли вужів, що в полюванні було дуже ефективними. У сільській місцевості люди часто приручали їжаків, що харчуються щурами та мишами.

 

 

Мишоловки люди створили для вбивства мишей. Принцип мишоловки полягаю у знищенні гризуна з допомогою приманки. Прилад спрацьовує тоді, коли миша торкається приманки.

Отрута є одним з найефективнішим та найновіших способів знищення мишей. В отруту додають небезпечні хімічні речовини, що припиняють роботу життєво важливих органів. Найерективнішою отрутою вважається та, яка діє на печінку, тому, що припиняє її роботу поступово.

На території України поширені два види роду мишей: миша хатня (Mus musculus) та миша курганцева (Mus spicilegus). Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня живе переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні і їх відносять до категорії "види-двійники". Серед іншого види відрізняються за відсутністю у Mus spicilegus мускусного запаху і її здатністю будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.

У часи Ліннея до цього роду відномили більшість видів підряду мишовиді у сучасному розумінні його обсягу. Надалі і до середини 20 ст. до цього роду відносили всіх представників родини Muridae або принаймні триби Murini, зокрема, пацюків (Rattus), мишаків (Sylvaemus) та ін.

• • Підрід Pyromys
    • Mus platythrix
    • Mus saxicola
    • Mus philipsi
    • Mus shortridgei
    • Mus fernandoni

• • Підрід Coelomys
    • Mus mayori
    • Mus pahari
    • Mus crociduroides
    • Mus vulcani
    • Mus famulus

• • Підрід Mus s. str.
    • Mus caroli
    • Mus cervicolor
    • Mus cookii
    • Mus booduga
    • Mus terricolor
    • Mus musculus — миша хатня (підвиди: bactrianus, castaneus, domesticus (часто як вид), gentilulus, homourus, molossinus, musculus, praetextus, wagneri)
    • Mus spretus
    • Mus macedonicus
    • Mus spicelegus - миша курганцева

• • Підрід Nannomys
    • Mus callewaerti
    • Mus setulosus
    • Mus triton
    • Mus bufo
    • Mus tenellus
    • Mus haussa
    • Mus mattheyi
    • Mus indutus
    • Mus setzeri
    • Mus musculoides
    • Mus minutoides
    • Mus orangiae
    • Mus mahomet
    • Mus sorella
    • Mus kasaicus
    • Mus neavei
    • Mus oubanguii
    • Mus goundae
    • Mus baoulei

• Із спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема, у мишей
• Винайдені нові ліки, які ексерементували на мишах

• Знайдено джерело страху мишей щодо котів (рос)

• Про окремих гризунів
• Генетики зробили обсессивно-компульсивних мишей
• Нові дослідження в медицині

• «Я пізнаю світ» дитяча енциклопедія П. Р. Ляхов. Видавництво «Школа»
• «Радянська дитяча енциклопедія»

• Мишовиді
• Гризуни
• пацюк

 

У Вікісловнику є сторінка миша.

 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mus