Nothing Special   »   [go: up one dir, main page]
Вікіпедія

Ірак: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
шаблон
 
(Не показані 47 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1:
{{Картка Країна
||native_name = {{lang-ar|جمهورية العراق}}<br>Джумхурі́ят аль-Іра́к<br> {{lang-kur|کۆماری عێراق}}<br>Комарі Ерак<br> {{lang-arc|ܩܘܛܢܝܘܬܐ ܕܥܝܪܐܩ}}
|conventional_long_name = <spanІракська style="line-height:1.33em;">Республіка Ірак</span>республіка
|common_name_g = Іраку
|image_flag = Flag_of_Iraq.svg
Рядок 7:
|image_map = Iraq (orthographic projection).svg
|official_religion = [[Іслам]]
|national_motto = الله أكبر <small>([[Арабська мова|араб.]])</small><br />''«[[Такбір|Аллагу Акбар»]]»''<small><br />«Бог Великий»</small>
|national_anthem = ''[[Маутіні]]'' <small>(новий)</small>[[Файл:United States Navy Band - Mawtini.ogg]]<br />''[[Ардх Альфоратайн]]'' <small>(попередній)<sup>1</sup></small>
|capital = [[Багдад]]<sup>2</sup>
Рядок 13:
|latd=33 |latm=20 |latNS=N |longd=44 |longm=26 |longEW=E
|largest_city = столиця
|government_type = Остаточно не визначенийневизначена, [[республіка]]
|leader_title1 = [[Президент Іраку|Президент]]
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністр Іраку|Прем'єр-міністр]]
|leader_name1 = [[БархамАбдул СаліхЛатіф Рашид]]
|leader_name2 = [[АділМухаммед АбдШіа альас-МахдіСудані]]
|area_rank = 59-те
|area_magnitude = 1 E11
Рядок 23:
|areami² = 169,234 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water = 1.1
|population_estimate = 3639 004127 552900<ref>[http://www.mofamission.gov.iq Embassies overseas of Republic of İraq] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140208014232/http://www.mofamission.gov.iq/ |date=8 лютого 2014 }}: [http://www.mofamission.gov.iq/nld/ab/articledisplay.aspx?gid=1&id=14075 جريدة الصباح تنشر احصائية وزارة التخطيط لعدد نفوس سكان العراق لسنة] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140208014232/http://www.mofamission.gov.iq/nld/ab/articledisplay.aspx?gid=1&id=14075 |date=8 лютого 2014 }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.census.gov/population/international/data/countryrank/rank.php|title=Country Rank. Countries and Areas Ranked by Population: 2013|author=Census.gov|date=2013|publisher=U.S. Department of Commerce|accessdate=2013-05-09|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6GUHbJYCI?url=http://www.census.gov/population/international/data/countryrank/rank.php|archivedate=2013-05-09|deadurl=yes}}</ref><ref name=imf2>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/01/weodata/weorept.aspx?sy=2006&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=433&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=83&pr.y=17|title=Iraq|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2009-04-27|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6174iGOPc?url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/01/weodata/weorept.aspx?sy=2006|archivedate=2011-08-2221|deadurl=no}}</ref>
|population_estimate_rank = 36-те
|population_estimate_year = 20142019
|population_census =
|population_census_year =
|population_density = 6684.54
|population_densitymi² = 171 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_rank = 125123-те
|GDP_PPP = $89522.87 мільярдів
|GDP_PPP_rank = <small>не встановлене36-те</small>
|GDP_PPP_year = 20052014
|GDP_PPP_per_capita = $317,600659
|GDP_PPP_per_capita_rank = <small>не встановлене76-те</small>
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|established_event1 = від [[ОсманськаВелика імперіяБританія|ОсманськоїВеликої імперіїБританії]]
|established_date1 = [[13 жовтня]] [[19191932]]
|established_event2 = від [[ВеликаРеволюція 14 Британіялипня|ВеликоїПроголошення Британіїреспубліки]]
|established_event3 = {{nowrap|[[Конституція Іраку|Поточна конституція]]}}
|established_date2 = [[3 жовтня]] [[1932]]▼
<!--|established_date3established_date2 = [[2814 червня]]липня [[2004]]-->1958
▲|established_date2established_date3 = [[315 жовтня]] [[1932]]2005
|HDI =
|HDI_rank = n/a
Рядок 58 ⟶ 59:
}}
 
'''Іра́к''' ({{lang-ar|العراق}}, ''Al-Irāq''), офіційна назва '''Респу́блікаІра́кська Іра́креспу́бліка''' ({{lang-ar|جمهورية العراق}}, ''Jumhūrīyat Al-Irāq'')&nbsp;— країна на південному заході [[Азія|Азії]]. Розташована в [[Месопотамія|Месопотамії]]. Межує на півночі з [[Туреччина|Туреччиною]], сході з [[Іран]]ом, на південному сході з [[Кувейт]]ом, на півдні із [[Саудівська Аравія|Саудівською Аравією]], південному заході з [[Йорданія|Йорданією]], на заході із [[Сирія|Сирією]], на півдні омивається [[Перська затока|Перською затокою]].
 
== Походження назви ==
 
== Географія ==
'''Див. також:''' [[Географія Іраку]].
[[Файл:Iraq Topography.png|thumbміні|leftліворуч|Топографічна карта Іраку]]
[[Файл:Iraq-CIA WFB Map.png|rightправоруч|thumbміні|Карта країни з головними містами]]
 
* Площа країни&nbsp;— 437072 км²: земельні ресурси&nbsp;— 432162 км², водні ресурси&nbsp;— 4910 км².
Рядок 71 ⟶ 70:
* Берегова лінія&nbsp;— 58&nbsp;км.
* Висотні крайнощі: найнижча точка&nbsp;— Перська затока 0&nbsp;м, найвища точка&nbsp;— Чекаг Дар (''Cheekah Dar'') 3611&nbsp;м.
* Землекористування: орна земля&nbsp;— 12&nbsp; %; полонинилуги&nbsp;— 9&nbsp; %, ліси та лісиста місцевість&nbsp;— до 1&nbsp; %, інші площі 78&nbsp; % (''станом на 1993 рік'').
* Зрошувані землі&nbsp;— 25500 км².
 
Рядок 89 ⟶ 88:
* '''Верхня Месопотамія''' регіон [[плоскогір'я]], між річками Тигр і Євфрат, відомий як [[Аль-Джазіра]] (''що перекладається, як «на острові»'') і є частиною ширшої області, височини яка тягнеться на захід до Сирії по-між двома річками і закінчується уже в Туреччині. Це доволі складний кліматичний та географічний регіон, а мізерні, вимиті річками ґрунти та рельєфна складність для іригації дають змогу класифікувати значну частину цього регіону як [[напівпустеля|напівпустельний]].
 
Горбкувата [[рівнина]] Ель-Джазіра (в перекладі «острів») розташована на межиріччя середньої течії річок [[Тигр (річка)|Тигр]] та [[Євфрат]] на північ від міст [[Самарра]] (''на річці Тигр'') і [[Хіт|Гіт]] (на річці Євфрат) і підвищується у північному напрямку приблизно від 100 до 450&nbsp;м над рівнем моря Місцями рівнинний характер місцевості порушується невисокими горами. На сході субмеридіанально витягнуті [[гірський хребет|хребти]] [[Макхуль]] і [[Хамрін]] (з вершиною 526&nbsp;м над рівнем моря), а на північному заході субширотно розтягнуті&nbsp;— більш високі гори [[Синджар]] (з вершиною [[Шельміра]] висотою 1460&nbsp;м над рівнем моря). Рівнина глибоко розчленована численними руслами [[ваді]], стік яких спрямований у Євфрат або в внутрішні [[западина|западини]] і озера. Тигр і Євфрат у межах Ель-Джазіри течуть у вузьких долинах, найбільш глибоко врізаних на півночі і північному заході. На південному заході країни, в межиріччі Тигру та Євфрату, особливо на північ від Багдада, і на лівобережжі Тигра широко поширені [[сіроземи]] субтропічних степів і напівпустель, часто засолені. На більш високих [[плато]] Ель-Джазіри переважають каштанові ґрунти сухих і пустельних степів
 
* '''Пустельна зона''', район, що лежить на захід і південному-заході від річки Євфрат, є частиною [[Сирійська пустеля|Сирійської пустелі]], яка охоплює країни: Сирію, Йорданію та Саудівську Аравію. Регіон цей малозаселений, здебільшого [[Кочівники|кочівниками]], складається з широкого кам'янистого плато перемежованого рідкісними піщаними ділянками. Тут існує розгалужена структура [[ваді]]&nbsp;— водотоків, які є сухими більшу частину року, які зачинаються від кордонів країни й тягнуться до Євфрату.
Рядок 100 ⟶ 99:
 
=== Клімат ===
[[Клімат]] Іраку субтропічний середземноморський з жарким сухим літом і теплою дощовою зимою. Літні температури в середньому перевищують 40 °C на більшій частині країни і часто перевищують 48 °C. Зимові температури рідко перевищують 21 °C із максимумами приблизно від 15 до 19 °C, із нічними мінімумами — від 2 до 5 °C. Як правило, опадів мало; у більшості місць випадає менше 250 мм на рік, при цьому максимальна кількість опадів припадає на зимові місяці. Дощі влітку випадають рідко, за винятком північних районів країни. Північні гірські регіони мають холодні зими з інколи сильними снігопадами, що спричиняють значні повені.
[[Клімат]] Іраку субтропічний середземноморський з жарким сухим літом і теплою дощовою зимою.
 
Ірак дуже вразливий до зміни клімату. Країна страждає від підвищення температури, зменшення кількості опадів та від дедалі більшого дефіциту води для населення, яке зросло в десять разів у 1890—2010 роках і продовжує зростати.
 
=== Геологія й корисні копалини ===
Рядок 107 ⟶ 108:
Ірак розташований на стику Середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною [[Африканська платформа|Африканської (Африкано-Аравійської) платформи]] і включає три основних елементи: північно-східну частину Африканської платформи, Месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону Загросу. [[Сейсмічність Іраку]] відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. Найбільш високосейсмічна зона хребта [[Загрос]].
 
Більша частина країни являє собою окраїну Африкано-Аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. Головна частина платформної частини&nbsp;— [[антекліза]] Рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання [[докембрій]]ського фундаменту у склепінчастій частині антеклізи Рутба 2-3&nbsp;км. Месопотамський крайовий прогин (''північно-східна частина країни'') створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів [[олігоцен]]-антропогенового віку. Потужність осадового [[мезозой]]сько-[[кайнозой]]ського чохла становить 12-15 тисяч метрів. Зона Загросу (''на крайньому північному- сході країни'') характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними породами крейди-[[палеоген]]у. Насувна зона має ширину 10-12&nbsp;км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів [[крейдовий період|крейдового]] і [[Палеоген|палеогенового періоду]].
 
[[Залізо]]-&nbsp;— загальні запаси залізних [[руда|руд]] невеликі (близько 30 мільйонів тонн). Родовища належать до осадового і скарнового типів. [[Поліметали]]&nbsp;— родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. Запаси [[свинець|свинцю]] і [[цинк]]у в перерахунку на [[метал]] відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. [[Фосфорити]]&nbsp;— запаси P2O5P<sub>2</sub>O<sub>5</sub> в Іраку становлять 5,4&nbsp; % від світових. Ірак володіє великими ресурсами [[фосфор]]у в фосфоритах. Ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13&nbsp; % світових (бл. 0,8&nbsp;млрд т). Найбільші родовища&nbsp;— [[Акашат]] і [[Ер-Рутба]], які представлені пластами потужністю 0,5-10&nbsp;м. Розвідані багаті родовища фосфоритів Ер-Рутба, що містять також [[Уран (хімічний елемент)|уран]]. [[Сірка]]&nbsp;— за запасами самородної сірки (запаси&nbsp;— близько 250 мільйонів тонн), Ірак займає одне з провідних місць у світі. Багаті родовища сірки локалізовані в Месопотамському крайовому прогині в районі Мосула. Родовища сірки&nbsp;— [[Мішрак]], [[Ель-Фатха]] і [[Лазага]], укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. [[кухонна сіль|Сіль]]&nbsp;— на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища [[кам'яна сіль|кам'яної солі]], які розробляються для місцевих потреб. Буровугільні родовища розвідані в районі Кіркука, Заху і в горах Хамрін, бітуму поблизу Мосула. Виявлені також [[срібло]], [[хром]], [[манган|марганець]], уран, в Іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як [[мармур]], [[вапняк]], [[кварцовий пісок]], [[доломіт]], [[гіпс]], [[глина|глини]] різних типів.
 
=== Гідрологія країни та узбережжя ===
Рядок 118 ⟶ 119:
* '''Паводки''' в Іраку часто бувають катастрофічними і завдають серйозний економічних збитків. Річки Євфрат, Тигр і Шатт-ель-Араб несуть велику кількість наносів, які відкладаються на [[заплава|заплаві]] під час [[паводки|паводків]]. Разом з [[мул]]истими опадами внаслідок високої випаровуваності щорічно відкладається на поверхні ґрунту до 22&nbsp;млн тонн хімічних речовин. Як результат&nbsp;— на південь від Багдада збільшується засолення ґрунтів, що істотно обмежує сільськогосподарську діяльність, особливо на південь від 32° північної широти.
* '''[[Ваді]]'''&nbsp;— розгалужена система пересохлих водотоків доволі характерні гідро-об'єкти на мапі країни. Вони є сухими більшу частину року&nbsp;— найбільші з них починаються від сирійського кордону й тягнуться до Євфрату. Деякі [[ваді]] мають довжину понад 400&nbsp;км і оживають на короткий час, лише під час зливових паводків зимових дощів. Частина ваді розташовані на рівнині Джазіра, поміж Тигра та Євфрату, й являють собою висохлі старі русла цих річок чи колишні іригаційні системі предків іракців.
* Озера&nbsp;— ще одна гідрологічна особливість Іраку. Більшість [[озеро|озер]] знаходяться в поймі Месопотамської низовини. Частина з них це розчищені [[болото|болотні]] ділянки, а частина природні заплавні луки, що були затоплені після численних паводків. Більшість озер відіграють важливу гідрологічну функцію, вони забирають та акумулюють значні водні ресурси, під час періоду розливу річок Тигр та Євфрат, саме таким чином користалися предки теперішніх іракців в боротьбі за своє існування з цими неспокійними річками. Ще з давніх -давен численні канали тягнулися до таких водойм й збагачували їх водою, роблячи тим самим ще й запаси води на спекотний період. Найбільші озера&nbsp;— [[Тартар]], [[Ель-Мільх]], [[ЭльЕль-Хаммар]], [[Ес-Саадія]], [[Ель-Хаббанія]].
* Канали&nbsp;— чергові [[гідрологія|гідрологічні]] об'єкти, якими користаються іракці повсякдень. Ці, створені людиною, гідрологічні споруди ще з давніх часів виконували особливі функції в іракському суспільстві, тому й на сьогоднішній день [[канал]]и не забуті, а ще більше розвиваються. Найбільші з них&nbsp;— [[Гіндьяг канал]], [[Шатт Ель-Гілла]], [[Ас-Самава]].
 
=== Флора і фауна ===
В Іраку найпоширеніша субтропічна степова і напівпустельна рослинність, найхарактерніша для західних, південно-західних і південних районів (''на захід і на південь від долини Євфрату''), яка представлена в основному [[полин]]ом, солянками, [[верблюжа колючка|верблюжою колючкою]], [[джузгун]]ом, [[астрагал]]ами. В Ель-Джазірі і на північному сході країни переважає степова ксерофітна і ефемерова-різнотравна рослинність. Вище 2500&nbsp;м поширені літні пасовища з гірським різнотрав'ям. У горах на півночі і північному сході країни збереглися масиви високогірних-дубових лісів, у яких переважають [[дуб]]и, [[тамарикс]], [[сосна]], [[дика груша]], [[фісташка]], [[ялівець]], а убіля підніжжя гірських хребтів поширені колючі [[чагарник]]и. В заплавах Євфрату, Тигру і його приток зустрічаєтьсятрапляється тугайна лісова рослинність з чагарниковим підліском, щодо включаєякої в себеналежать [[тополя|тополі]], [[верба|верби]], кипарис. На південному сході країни великі заболочені масиви зайняті [[очерет]]яними чагарниками і солончаковою рослинністю та значні площі відводяться під плантації [[фінікова пальма|фінікової пальми]].
 
Тваринний світ Іраку небагатий, у [[степ]]ах і [[напівпустеля]]х зустрічаються [[газель]], [[шакал]], смугаста [[гієна]]. Широко поширені [[гризуни]] і [[плазун]]и, у тому числі [[варан]] і отруйна змія [[кобра]]. По берегах річок селиться багато водоплавної птиці&nbsp;— [[фламінго]], [[пелікан]]и, [[качки]], [[гуси]], [[лебідь|лебеді]], [[чапля|чаплі]]. В річках та озерах водиться різноманітна риба, а промислове значення мають [[короп звичайний|коропи]], [[сомові|соми]] . У Перській затоці ловлять [[ставрида|ставриду]], [[макрель]], [[баракуда|баракуду]], [[креветки|креветок]]. Особливі кліматичні та географічні умови сприяють значному поширенню в країні комах, різних їх видів. Найбільшою проблемою, всіх часів, в Іраку вважаються комахи, особливо [[комар]]і і [[москіт]]и, які стають розносниками [[малярія|малярії]] та інших захворювань.
Рядок 128 ⟶ 129:
== Історія ==
Див. [[Історія Іраку]].
 
=== Прадавня історія ===
 
=== Месопотамія ===
Рядок 145 ⟶ 144:
* у 1980—1988&nbsp;— [[Ірано-іракська війна]];
* у 1990 Хусейн [[Вторгнення Іраку в Кувейт 1990|вторгся й анексував]] [[Кувейт]], що викликало [[Війна в Перській затоці (1990)|війну в Перській затоці в 1991]]; Кувейт було визволено силами союзників, але Саддам Хусейн залишився при владі;
* у 1992 [[ООН]] оголосила південний Ірак зоною, закритою для польотів, щоб захистити шиїтів. Вторгнення Іраку в цю зону дало можливість бомбардування [[Сполучені Штати Америки|США]] стратегічних об'єктів Іраку; президент Клінтон також віддавав наказ про [[бомбардування]] Іраку в 1993.
* у 2003 США без згоди [[НАТО]] почали [[Війна в Іраку (2003—2011)|війну з Іраком]]. Формальною підставою для війни стали не підтверджені [[ЦРУ]] дані про наявність в Іраку [[Зброя масового ураження|зброї масового знищення]]. В результаті війни режим Саддама Хусейна було скинуто, Саддама Хусейна було страчено через повішення [[30 грудня]] [[2006]]&nbsp;р. [[30 січня]] [[2005]] пройшли перші за 50 років вільні вибори.
 
* [[7 березня]]&nbsp;— [[парламентські вибори в Іраку 2010]]
 
У листопаді 2021 року прем’єр-міністр Іраку Мустафа аль-Казимі пережив невдалу спробу вбивства<ref> [https://www.bbc.com/news/world-middle-east-59205758 Iraq PM says his would-be assassins have been identified]. ''BBC News''. 8 листопада 2021.</ref>.
 
== Державний устрій ==
{{section-stub|дата=грудень 2017}}
 
Відповідно до чинної Конституції Ірак — демократична федеративна парламентська республіка. Федеральний уряд складається з виконавчої, законодавчої та судової гілок влади, а також численних незалежних комісій.
 
=== Історичні передумови ===
Рядок 164 ⟶ 166:
=== Політичні партії ===
* [[Сунітський блок Іраку]]
* [[ФронтІракський фронт національного діалогу]]
 
=== Зовнішня політика ===
Ірак є переважно [[іслам|мусульманською]] та [[араби|арабською]] державою, тому велике місце в його зовнішній політиці посідають стосунки з ісламськими та арабськими країнами. Ірак є членом [[Ліга арабських держав|ЛАД]] та [[Організація Ісламського співробітництва|ОІС]].
{{у планах}}
У часи, коли Іраком керувала арабська соціалістична партія [[Баас]] (1958-2003), країна розвивала тісні зв'язки з [[СРСР]] та його союзниками. Ірак має також розвинені зв'язки з країнами західного світу, найбільшими країнами [[Азія|Азії]], [[Африка|Африки]] та [[Америка|Америки]].
Дипломатичні відносини між Іраком та [[Україна|Україною]] були встановлені у [[1992]] р.
* [[Українсько-іракські відносини]]
 
=== Збройні сили ===
Рядок 178 ⟶ 183:
 
{{main|Адміністративний устрій Іраку}}
[[Файл:IraqNumberedRegions.png|thumbміні|rightправоруч|400px|Мухафази Іраку]]
Ірак має 18 провінцій (мухафаз).
 
Рядок 187 ⟶ 192:
!|Адміністративний центр
!|Площа, <br/> км²
!|Населення, <br/> (2011), осіб<ref>[{{Cite web |url=http://www.citypopulation.de/ |title=City Population&nbsp; — Statistics & Maps of the Major Cities, Agglomerations & Administrative Divisions for all Countries of the World] |accessdate=19 травня 2022 |archive-date=4 квітня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/66gUalbsX?url=http://www.citypopulation.de/ }}</ref>
!|Щільність, <br/> осіб/км²
|-----
Рядок 327 ⟶ 332:
Крім нафтової важливі галузі державного сектора&nbsp;— металообробка, електроенергетика, газова, цементна, текстильна, електротехнічна і харчова промисловість, виробництво синтетичного волокна, збірка вантажних машин, автобусів і моторів. Більшість великих і високотехнологічних підприємств, побудованих переважно іноземними компаніями, знаходяться головним чином в околицях Багдада, в Мосулі і Басрі.
 
Щорічно в Іраку виробляється близько 28,4&nbsp;млрд кВт·год (1998) електроенергії, причому 97,7&nbsp; % за рахунок переробки нафти і газу, 2,1&nbsp; % за рахунок використання гідроресурсів.
 
З урахуванням фактору війни в Іраку 2003&nbsp;р. слід очікувати, що промисловість країни (г.ч. нафтова) в подальшомунадалі значною мірою контролюватиметься ТНК США, Великої Британії та частково [[Міжнародні коаліційні сили в Іраку|ін. країн Коаліції (бл. 40 країн, включно з Польщею та Україною)]].
 
'''Див. також:''' [[Корисні копалини Іраку]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Іраку]], [[Гірнича промисловість Іраку]].
Рядок 354 ⟶ 359:
 
=== Водопостачання та санітарія ===
{{section-stub|дата=грудень 2017}}
 
=== Зв'язок та інтернет ===
{{section-stub|дата=грудень 2017}}
 
=== Засоби масової інформації ===
{{section-stub|дата=грудень 2017}}
 
== Демографія ==
{{main|Населення Іраку}}
{{у планах}}
 
=== Етнічний склад ===
За оцінками на 2016 рік в Іраку приблизно 37.2&nbsp;млн жителів.
Рядок 372 ⟶ 376:
|-
|Араби
|72,8&nbsp; %
|-
|Курди
|21,1&nbsp; %
|-
|Ассирійці та вірмени
|2,1&nbsp; %
|-
|Туркмени
|2&nbsp; %
|-
|Інші
|2&nbsp; %
|}
 
 
=== Релігія в країні ===
Згідно з деякими джерелами, шиїти в Іраку представляють 60&nbsp; % населення, суніти&nbsp;— 29&nbsp; % (очевидно, мається на увазі тільки мусульманське населення). За іншими джерелами (перепис 1997 року, результати якого були передані в ООН), у країні, навпаки, сунітів 66&nbsp; %, а шиїтів 34&nbsp; %.
 
Перепис 1997 року не проводився в трьох провінціях Іракського Курдистану, через що його результати ставляться під сумнівом низкою експертів.
Рядок 395 ⟶ 399:
За Садама Хусейна шиїти були в меншій мірі представлені в органах влади, і США перед вторгненням розраховували на їх підтримку. Однак, незважаючи на заклики здебільшого шиїтського духовенства до нейтралітету по відношенню до окупаційної влади, шиїтське населення почало поступово політизуватися і розпочало джихад проти американців і колабораціоністів. Центром кристалізації шиїтського Опору стала так звана Армія Махді, формально очолювана шиїтським лідером Муктадом-ас-Садром.
 
В Іраку живе 850 тисяч ассірійців[[ассирійці]]в. Після падіння режиму Саддама Хусейна в 2003 р відбулися викрадення і вбивства ассірійцівассирійців, та підпалення їхніх храмів.
===Найбільші міста===
{{main|міста Іраку}}
{{Шаблон:Найбільші міста Іраку}}
 
== Суспільство ==
Рядок 431 ⟶ 438:
 
== Джерела та література ==
* ''Я.&nbsp;Л.&nbsp;Шолох''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Irak Ірак, Республіка Ірак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160810221337/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Irak |date=10 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|531}}
* ''С.&nbsp;І.&nbsp;Данилов''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12588 Ірак, Республіка Ірак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160811082809/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12588 |date=11 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* ''Charles Saint-Prot''. Histoire de l'Irak. Paris: Ellipse, 1999.
* ''Pierre-Jean Luizard'', La question irakienne, Fayard, 2002, Paris.
Рядок 464 ⟶ 471:
== Посилання ==
Урядові:
* Iraqi Presidency Website [https://web.archive.org/web/20180915054730/http://www.iraqipresidency.net/index.php?language=english]
* Iraqi Government Website [http://www.cabinet.iq] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210210085410/http://www.cabinet.iq/ |date=10 лютого 2021 }}
* Iraqi Parliament Website [http://www.parliament.iq/english/index.php?newlang=english] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100128081201/http://www.parliament.iq/english/index.php?newlang=english |date=28 січня 2010 }}
* Ministry of Foreign Affairs [http://www.mofa.gov.iq/english/home.aspx]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* Citizen Affairs [http://www.citizenaffairs.com/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190121075704/http://www.citizenaffairs.com/ |date=21 січня 2019 }}
* Ministry of Defense [http://web.archive.org/web/*/www.iraqmod.org/EN+-+Pages/EN-Home+page.html]
* Ministry of Oil [httphttps://wwwweb.archive.org/web/20181028151536/https://oil.gov.iq/]
* Ministry of Trade [https://web.archive.org/web/20090524044841/http://www.mot.gov.iq/default_en.aspx]
* Ministry of Industry [https://web.archive.org/web/20181111035130/http://www.industry.gov.iq/]
* Ministry of Higher Education [https://web.archive.org/web/20110317095154/http://www.mohesr.gov.iq/EngPages/indexE.htm]
* Iraqi Health Ministry [httphttps://wwwweb.archive.org/web/20180821234646/https://moh.gov.iq/]
* [https://web.archive.org/web/20130313003308/https://www.cia.gov/library/publications/world-leaders-1/world-leaders-i/iraq.html Chief of State and Cabinet Members]
* [http://www.krg.org/ Kurdistan Regional Government] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160506173827/http://www.krg.org/ |date=6 травня 2016 }}
 
{{Iraq-geo-stub}}
 
{{Розташування2|nw={{SYR}}|n={{TUR}}|ne={{IRN}}|w={{JOR}}|e={{IRN}}|sw={{SAU}}|s={{SAU}}|se={{KUW}}<br/>[[Перська затока]]}}
Рядок 485 ⟶ 490:
{{OPEC}}
{{бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Ірак| ]]
[[Категорія:Арабська ліга]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ірак