Vanity Fair
«Ве́неті Фейр» (амер.), або «Ва́ниті Фейр» (брит.) (англ. Vanity Fair, укр. «Ярмарок марнославства») — американський журнал, присвячений політиці, моді та іншим аспектам масової культури. Видається компанією «Конде Наст» (Condé Nast Publications).
 | ||||
 | ||||
| Країна видання |
 США[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | англійська[1] і французька | |||
| Редактор | Graydon Carterd і Radhika Jonesd | |||
| Власник | Condé Nast | |||
| Видавець | Condé Nast | |||
| Засновано | 1913 | |||
| ISSN-L | 0733-8899 | |||
| ISSN | 0733-8899 (друковане видання) | |||
| | ||||
| vanityfair.com(англ.) | ||||
Історія
ред.Журнал з'явився в 1913 році, коли Конде Наст придбав чоловічий модний журнал англ. Dress, дос. «Костюм» і перейменував його у Dress and Vanity Fair («Костюм і ярмарок марнославства»). У тому ж році під цією назвою були опубліковані перші чотири номери. Після короткого періоду неактивності, журнал почав випускатися вже як Vanity Fair. Він завоював широку популярність під керівництвом Френка Кроніншилда[en]. У 1919 році увійшов до складу редакції Роберт Бенчлі,[2] який найняв майбутнього драматурга Роберта Шервуда. Кроніншилд залучив до роботи над журналом найкращих письменників свого часу: Олдоса Гакслі, Томаса Еліота, Ференца Мольнара, Ґертруду Стайн, Вільяма Сибрука, Джуну Барнс.[3]
До 1915 року на сторінках Vanity Fair публікувалося більше реклами, ніж на сторінках будь-якого іншого журналу США.[4] Однак Велика депресія призвела до падіння рекламних пропозицій, незважаючи на той факт, що тиражі досягли критичної величини — 90 тис. примірників. У 1935 році Конде Наст оголосив, що Vanity Fair припиняє існування і об'єднується з Vogue.[5]
У червні 1981 року було заявлено, що компанія Condé Nast Publications відновлює публікацію журналу.[6] Перший номер з'явився у лютому 1983 року. Його редактором став Річард Лок з The New York Times Book Review.[7]
Примітки
ред.- ↑ а б в г The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0733-8899
- ↑ Norris W. Yates, Robert Benchley
- ↑ About Town, by Ben Yagoda, Scribner, 2000, p. 37.
- ↑ About Town, by Ben Yagoda, Scribner, 2000, pp. 36.
- ↑ «Vanity Fair Merged With Vogue by Nast», New York Times, December 30, 1935 p. 21.
- ↑ «Conde Nast to Revive Vanity Fair Magazine», Wall Street Journal, July 1, 1981, p. 16.
- ↑ Sandra Salmans, «Covering the Elite at Condé Nast», New York Times, February 6, 1983, p.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 28 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)