Nothing Special   »   [go: up one dir, main page]

Сисак

місто в Сисацько-Мославинській жупанії Хорватії

Си́сак (хорв. Sisak, нім. Sissek, угор. Sziszek, італ. Siscia) — місто в центральній частині Хорватії.

Сисак
хорв. Sisak
Герб Прапор
Герб Сисака прапор
Основні дані
45°29′14.000000099999″ пн. ш. 16°22′34.000000100001″ сх. д. / 45.48722° пн. ш. 16.37611° сх. д. / 45.48722; 16.37611
Країна  Хорватія
Регіон Сисацько-Мославинська жупанія
Столиця для Сисацько-Мославинська жупанія (жупанія Хорватії)
Площа 422 км²
Населення 33322 (2015)
Агломерація 47768
Висота НРМ 100 м
Міста-побратими Ґаброво (14 травня 2004), Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Ремхінген, Сомбатгей, Їглава, Лешно
Телефонний код (385) 44
Часовий пояс центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час (Сисацько-Мославинська жупанія)
Номери автомобілів SK
GeoNames 3190812
OSM r8778895  ·R
Поштові індекси 44000
Міська влада
Мер міста Дінко Пінтарич
Вебсайт /http:// www.sisak.hr /
Мапа
Мапа
Сисак. Карта розташування: Хорватія
Сисак
Сисак
Сисак (Хорватія)


CMNS: Сисак у Вікісховищі
Див. також: Сисак (значення)

Розташований за 57 км на південний схід від столиці країни Загреба на місці злиття річок Одра, Купа та Сава.

Сисак — адміністративний центр жупанії Сисак-Мославина.

Загальні відомості

ред.
 
Фортеця

Місто лежить на автотрасі Загреб—Сисак—Петриня і на залізниці Загреб—Сисак—Суня. Зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням із найбільшими містами Хорватії.

Сисак — один із найбільших у Хорватії річкових портів, починаючи від нього Сава стає судноплавною, і кораблі по ній досягають Дунаю.

У місті розташовано підприємства металургії, легкої, харчової та хімічної промисловості, суднобудування.

Сисак — місто-курорт з великою кількістю мінеральних джерел з температурою від 42 до 54 °C. Неподалік від міста вздовж лівого берега річки Сава розташовується природний парк Лонсько поле (Lonjsko polje).

Історія

ред.
 
Собор св. Хреста

Історія міста налічує близько 2500 років. В часи Римської імперії місто, що йменувалося Сісція розташовувалось у стратегічному місці злиття трьох річок, швидко розвивалося і досягло статусу столиці провінції Паннонія — Савія. Тут у 303 році було замордовано римлянами під час переслідувань християн св. Квірінія, який зараз є покровителем міста.

Після падіння Імперії місто багаторазово розорялося гунами, аварами та слов'янами. У IX сторіччі слов'яни закріпились на території вздовж Сави і асимілювали неслов'янске населення. Відтоді місто належить місцевим князям, а потому — угорсько-хорватському королівству.

У XVI столітті місто пережило турецьке нашестя, для захисту від турків було збудовано могутні укріплення. Сисак увійшов у історію, коли в 1593 в битві при Сисаку військо Священної Римської імперії розбило турецьку армію, що стало першою значною перемогою над турками в період завоювання ними Балкан. Це призвело до потрапляння посавинського краю під уплив Габсбургів.

Після Першої світової війни разом зі всією Хорватією Сисак став частиною Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Впродовж Другої світової війни в околицях міста активно діяли антифашистські партизанські загони, в той самий час у самому місті усташами було обладнано концтабір, який був частиною Ясеновацького табору, де усташі знищували сербів, циган і євреїв.

 
Старий міст

Після розпаду Югославії в 1991 р. місто стало частиною незалежної Хорватії. У війні, що розпочалася за цим, Сисак постраждав від сербських бомбардувань, після припинення бойових дій пошкоджені та зруйновані будівлі було відбудовано.

Населення

ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 47768 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 33322 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти

ред.

Крім міста Сисак, до громади також входять:

Клімат

ред.

Середня річна температура становить 11,30 °C, середня максимальна — 25,72 °C, а середня мінімальна — -5,51 °C. Середня річна кількість опадів — 918 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 6,63 8,56 13,07 17,51 22,63 25,72 24,87 23,97 20,14 15,04 9,86 5,48
Середня температура, °C 0,56 2,48 6,99 11,45 16,55 19,65 21,29 20,40 16,56 11,47 6,27 1,90
Середній мінімум, °C −5,51 −3,6 0,93 5,36 10,49 13,57 17,70 16,81 12,97 7,89 2,68 −1,68
Норма опадів, мм 56 53 62 73 81 92 82 86 84 87 92 70
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.80 1.98 2.40 2.24 2.09 1.90 1.86 1.70 1.70 1.73 1.80 1.80
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4218 7015 10711 15209 19408 21427 22538 19559 14427 8926 4699 3469
Джерело: [4][5]

Визначні місця

ред.
  • Трикутна Фортеця XVI століття в межиріччі Купи і Сави.
  • Палаци Малі Каптол (Mali Kaptol) в стилі бароко, Велікі Каптол (Veliki Kaptol) в стилі класицизму.
  • Старий міст над Купою.
  • Кафедральний Собор св. Хреста.
  • Руїни римського міста Сісція.

Міста-побратими

ред.
 
Руїни римського міста

Примітки

ред.
  1. а б Перепис населення 2011 року (хор.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хор.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
  3. а б Чисельність населення за роками (хор.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 01 червня 2018.
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  6. Громада Габрово. Міста-побратими (болг.). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 червня 2009.

Посилання

ред.