Рюген
54°25′00″ пн. ш. 13°25′00″ сх. д. / 54.41667° пн. ш. 13.41667° сх. д.
| Рю́ген | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Rügen | ||||
 | ||||
Карта | ||||
| Острів Рюген. Земля Мекленбург — Передня Померанія | ||||
| Географія | ||||
| 54°25′ пн. ш. 13°25′ сх. д. / 54.417° пн. ш. 13.417° сх. д. | ||||
| Місцерозташування | Балтійське море | |||
| Акваторія | Arkona Basind | |||
| Площа | 926,4[1] км² | |||
| Довжина | 52 км | |||
| Ширина | 41 км | |||
| Берегова лінія | 580 км | |||
| Найвища точка | 161 м | |||
| Країна | ||||
 Німеччина | ||||
| Регіон | Мекленбург-Передня Померанія | |||
| Адм. одиниця | Передня Померанія-Рюген | |||
| Населення | 74 тис. осіб. | |||
| Вебсайт | www.ruegen.de | |||
  Рю́ген Рю́ген (Німеччина) | ||||
 | ||||
 Рюген у Вікісховищі | ||||
Рю́ген, Руян (полаб. Rana, н.-луж. Rujany, Rjana, в.-луж. Rujany, пол. Roja, Ruja, Rujana, Rugia[2], лат. Rugia, нім. Rügen) — острів в Балтійському морі, найбільший острів на території Німеччини. Входить до складу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Східне узбережжя острова виходить в західну частину Поморської бухти. Острів дуже фрагментований і має у своєму складі багато мисів, кіс і півостровів. Має у своєму складі острови Уманз (нім. Ummanz) і Гіддензе (нім. Hiddensee).
Географія
ред.Рюген розташований недалеко від північно-східного узбережжя Німеччини в Балтійському морі.
Міст Рюгендам (нім. Rügendamm), який перетинає протоку Штрелазунд, з'єднує острів автомобільним і залізничним сполученням з материком (містом Штральзунд).
Площа острова 926,4 км² або 974 км² якщо включені всі сусідні маленькі острови, а максимальний діаметр становить 51,4 км з півночі на південь, і 42,8 км зі сходу на захід.[1]. Із загальної 574 -кілометрової берегової лінії, 56 км становлять піщані пляжі Балтійського моря, і 2,8 км піщаних пляжів заток; найвищі точки знаходяться на півострові Ясмунд: Piekberg (161 м) і Königsstuhl (117 м)[1].
Ядро острова складає масив суші під назвою Мутланд (нім. Muttland), оточений кількома півостровами, що лежать на північ: півострови Віттов і Ясмунд, пов'язаних один з одним косою Шаб (нім. Schaabe), а з Мутландом — косою Шмаль-Гайде (нім. Schmale Heide) як мостом в пункті Літцов (нім. Lietzow). Північні півострови відокремлені від Мутланда кількома затоками, найбільшими з яких є нім. Großer Jasmunder Bodden і нім. Kleiner Jasmunder Bodden.
Основні півострови на півдні є Зудар (Zudar) і Менґгут (нім. Mönchgut, пол. Mnichów[3]) (на південному сході), які омиваються водами затоки Грайфсвальд (нім. Bay of Greifswald). Дрібнішими півостровами є: Дріг (нім. Drigge) на південному заході.
На заході — півострів: Лішов (нім. Lieshow)
На півночі в склад острова входить півострів Віттов з мисом Аркона і Ясмунд.
Острови: Лібітц (нім. Liebitz), Heuwiese, Bock, Уманз (нім. Ummanz), Гіддензе (нім. Hiddensee), Вільм (нім. Wilm), Денгольм (нім. Dänholm)
На острові Рюген знаходяться два німецьких національних парки: нім. Western Pomerania Lagoon Area National Park — на Заході (в тому числі Гіддензе), і нім. Jasmund National Park, в тому числі маленький парк, знаменитий крейдяними скелями — нім. Königsstuhl.
Існує також заповідник нім. Southeast Rügen Biosphere Reserve, що складається з півостровів південного-сходу.
Геологія
ред.На узбережжі Балтійського моря — від острова Рюгена до Західної Двіни — здавна видобували бурштин.[4] Острів відомий покладами високоякісної крейди.[5]
Клімат
ред.Клімат помірний морський. Зими особливо не холодні з середніми температурами в січні і лютому 0.0 °C і літо прохолодне з середньою температурою в серпні 16.3 °C. Середня кількість опадів 520—560 мм і приблизно 1800—1870 годин сонячного світла щорічно.
Історія
ред.Острів мав слов'янську назву Руян. У середньовіччі — це територія західнослов'янського племені руян, з релігійним центром в Арконі (північний півострів Віттов). У 1130 р. острів був захоплений Болеславом Кривоустим. Руяни без бою визнали верховенство князя Болеслава.[6] Згодом, у 1168 році території Рюгена були захоплені данцями. Це стало початком утворення Ругійського князівства. У 1325, після смерті князя Віслава III, територія перейшла під владу князів Померанії, і в кінцевому підсумку стала частиною Німецької імперії.
На острові Рюген було останнє язичницьке святилище в Західній Європі. Це був храм Святовита, спалений за наказом данського короля Вальдемара I 12 червня 1168 року.
Адміністрування
ред.Острів Рюген і прилеглі острови адміністративно підпорядковується району Передня Померанія-Рюген в північно-східній частині землі Мекленбург-Передня Померанія.
Територія острова поділена між 45 громадами, чотири з яких мають статус міста Берген (нім. Bergen), Гарц (нім. Garz), Путбус (нім. Putbus) і Зассніц (нім. Sassnitz)
-
-
Національний парк Ясмунд
Міста
ред.Транспорт
ред.Рюген зв'язаний мостом, де є автомобільна дорога і залізниця, з містом Штральзунд.
Курорти
ред.Пороми
ред.Панорама
ред.Див. також
ред.- Аркона
- Руяни
- Князівство Руян
- Штрелазунд
- Штральзунд
- Буян (острів)
- 21074 Рюґен — астероїд, названий на честь острова[7].
Примітки
ред.- ↑ а б в Wurlitzer, Bernd (2006) (in German). Rügen (11 ed.). Mair Dumont Marco Polo. p. 15. ISBN 3-8297-0171-3.
- ↑ Janisław Osięgłowski, Wyspa słowiańskich bogów, Książka i Wiedza, Warszawa 1971, s. 30.(пол.)
- ↑ Mapa Polski 1:500 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Sztabu Generalnego W.P., Warszawa 1947 [1 ] [Архівовано 2012-01-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Клочко Л. Бурштинові шляхи за скіфських часів [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Геолог України. Науковий журнал [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2011, № 3-4 [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Rügen Island, chalk coast (Mecklenburg-Western Pomerania) – Digital Geology (брит.). Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ Edmund Kosiarz, «Wojny na Bałtyku X—XIX w.», Wydawnictwo Morskie, Gdańsk 1978, str. 38.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Рюген (англ.) .
Джерела
ред.- Афанасьев А. Н. // «Языческие предания об Острове-Буяне», Временник Императорского московского общества истории и древностей российских, г. Москва, 1851 г., Кн. 9 (рос.)