Романівецька волость

Волость існувала у 1861—1923 роках. Наприкінці 19 ст. село Улашанівка було передане до складу Курненської волості.

Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 18 сільських громад. Населення — 12136 осіб (6015 чоловічої статі та 6121 — жіночої), 564 дворових господарства^[1].

Основні поселення волості:

• Романівка — колишнє власницьке село, при річці Тня, за 10 верст від повітового міста, волосне правління, 374 особи, 44 двори, православна церква, каплиця. За 8 верст — Немелянський скляний завод. За 16 верст — німецька колонія Анета з лютеранським молитовним будинком. За 21 версту — колонія Олександрдорф (Граній Дуб) з молитовним будинком.
• Броники — колишнє власницьке село, при річці Тня, 450 осіб, 47 дворів, православна церква, поштова станція.
• Кропивня — колишнє власницьке село, при річці Тня, 422 особи, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин, чавуно-ливарний завод.
• Несолонь — колишнє власницьке село, 305 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, 3 водяних млини, 2 вітряки.
• Ржадківка — колишнє власницьке село, при річці Случ, 409 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
• Улашанівка — колишнє власницьке село, 128 осіб, 16 дворів, поштова станція, трактир.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)