Романівецька волость
Романівецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Романівка.
Романівецька волость | ||||
Центр | Романівка | |||
---|---|---|---|---|
Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
Площа | 28 010 (1885) | |||
Населення | 12 136 осіб (1885) | |||
Густота | 39.7 осіб / км² | |||
Наступники | Новоград-Волинський район | |||
Волость з усіх боків оточувала повітове місто Новоград-Волинський.
Історія
ред.Волость існувала у 1861—1923 роках. Наприкінці 19 ст. село Улашанівка було передане до складу Курненської волості.
Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 18 сільських громад. Населення — 12136 осіб (6015 чоловічої статі та 6121 — жіночої), 564 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 9853 | 6269 |
Приватної власності | 17950 | 6443 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 207 | 159 |
Загалом | 28010 | 12871 |
Основні поселення волості:
- Романівка — колишнє власницьке село, при річці Тня, за 10 верст від повітового міста, волосне правління, 374 особи, 44 двори, православна церква, каплиця. За 8 верст — Немелянський скляний завод. За 16 верст — німецька колонія Анета з лютеранським молитовним будинком. За 21 версту — колонія Олександрдорф (Граній Дуб) з молитовним будинком.
- Броники — колишнє власницьке село, при річці Тня, 450 осіб, 47 дворів, православна церква, поштова станція.
- Кропивня — колишнє власницьке село, при річці Тня, 422 особи, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин, чавуно-ливарний завод.
- Несолонь — колишнє власницьке село, 305 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, 3 водяних млини, 2 вітряки.
- Ржадківка — колишнє власницьке село, при річці Случ, 409 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Улашанівка — колишнє власницьке село, 128 осіб, 16 дворів, поштова станція, трактир.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |