Рафаель Сантос Борре

У дорослому футболі дебютував 2013 року виступами за команду клубу «Депортіво Калі», в якій провів три з половиною сезони, взявши участь у 46 матчах чемпіонату. У складі «Депортіво Калі» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 голу за гру першості. Останній рік грав за рідну команду на умовах оренди з іспанського «Атлетіко» (Мадрид), з яким у серпні 2015 року уклав шестирічний контракт.

Влітку 2016 року все ж перебрався до Іспанії, але дебютував у Ла-Лізі не в складі «Атлетіко», а за «Вільярреал», до якого був також відданий в оренду.

Влітку 2017 року, так й не дебютувавши за «Атлетіко», повернувся до Південної Америки, ставши гравцем аргентинського «Рівер Плейт». У своєму дебютному сезоні він допоміг клубу завоювати Кубок та Суперкубок Аргентини, а згодом допоміг команді здобути перемогу у Кубку Лібертадорес 2018 року, забивши три м'ячі, що дозволило їй стати учасником тогорічного Клубного чемпіонату світу. На цьому турнірі взяв участь в обох іграх південноамериканської команди, відзначившись дублем у програному в серії пенальті півфіналі проти еміратського «Аль-Айна» та реалізувавши пенальті у грі за третє місце проти японського «Касіма Антлерс» (перемога 4:0). Завдяки цьому з трьома забитими голами став найкращим бомбардиром турніру (разом з валлійцем Гаретом Бейлом з «Реал Мадрид»). Згодом отримав «бронзовий м'яч» як третій найкращий гравець змагання. У 2019 році він вдруге став володарем Кубка Аргентини, а в 2020 році Борре став найкращим бомбардиром чемпіонату Аргентини, забивши 12 голів.

5 липня 2021 року Борре повернувся до Європи, підписавши контракт із німецьким «Айнтрахтом» на правах вільного агента. Угода розрахована терміном до літа 2025 року^[1]. 25 вересня в поєдинку проти «Кельна» Рафаель забив свій перший гол за «Айнтрахт»^[2]. За підсумками сезону 2021/22 Борре виграв з «Айнтрахтом» Лігу Європи УЄФА, зігравши в тому числі і у фінальному матчі, де провів на полі усі 120 хвилин, забивши гол на 69 хвилині, а потім реалізувавши останній вирішальний післяматчевий пенальті^[3][4].

Протягом 2014—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Колумбії, посівши друге місце на молодіжному чемпіонаті Південної Америки 2015 року в Уругваї . На турнірі він взяв участь у 7 матчах і у поєдинку проти перуанців та чилійців забив по голу. Влітку того ж року Борре взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу у Новій Зеландії. На турнірі він зіграв у 4 матчах і у поєдинку проти португальців Рафаель забив гол. Загалом на молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 4 голи.

2016 року провів одну гру за олімпійську збірну Колумбії.

7 вересня 2019 року в товариському матчі проти збірної Бразилії Борре дебютував за збірну Колумбії^[5]. У 2021 році Рафаель у складі збірної взяв участь у Кубку Америки у Бразилії. На турнірі він зіграв у пяти матчах і став з командою бронзовим призером турніру.

Станом на 1 червня 2022 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2013	«Депортіво Калі»	A	2	0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	2	0
2014		A	7	3	КК	6	1	-	-	-	-	-	-	13	4
2015		A	26	11	КК	5	5	-	-	-	-	-	-	31	16
2016		A	11	6	КК	2	0	КЛ	3	0	-	-	-	16	6
Усього за «Депортіво Калі»			46	20		13	6		3	0		-	-	62	26
2016–17	«Вільярреал»	ПД	17	2	КІ	4	0	ЛЧ+ЛЄ	2[6]+7	0+2	-	-	-	30	4
2017–18	«Рівер Плейт»	ПД	23	6	КА	5	2	КЛ	10	3				38	11
2018–19		ПД	19	4	КА	6	2	КЛ	11	3	КЧС	2	3	38	12
2019–20		ПД	20	12	КА+КЛ	2+8	0+2	КЛ	11	7	-	-	-	41	21
2021		ПД	0	0	КЛ	11	8	КЛ	4	0	-	-	-	15	8
Усього за «Рівер Плейт»			62	22		32	14		36	15		2	3	132	54
2021–22	«Айнтрахт»	БЛ	31	8	КН	1	0	ЛЄ	13	4	-	-	-	45	12
Усього за кар'єру			156	52		50	20		52	19		2	3	260	96

Станом на 16 листопада 2021 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Колумбія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
6-9-2019	Маямі-Гарденс	Бразилія	2 – 2	Колумбія	товариський матч	-	83'
10-9-2019	Тампа	Колумбія	0 – 0	Венесуела	товариський матч	-	71'
3-6-2021	Ліма	Перу	0 – 3	Колумбія	Відбір до ЧС 2022	-	72'
13-6-2021	Куяба	Колумбія	1 – 0	Еквадор	Копа Америка 2021 - груповий етап	-	90'
23-6-2021	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	2 – 1	Колумбія	Копа Америка 2021 - груповий етап	-	64'
3-7-2021	Бразиліа	Уругвай	0 – 0 д.ч. (2 – 4 п.п.)	Колумбія	Копа Америка 2021 - чвертьфінал	-	87'
6-7-2021	Бразиліа	Аргентина	1 – 1 д.ч. (3 – 2 п.п.)	Колумбія	Копа Америка 2021 - півфінал	-	46'
9-7-2021	Бразиліа	Колумбія	3 – 2	Перу	Копа Америка 2021 - матч за 3-тє місце	-	83'
5-9-2021	Асунсьйон	Парагвай	1 – 1	Колумбія	Відбір до ЧС 2022	-	62'
9-9-2021	Барранкілья	Колумбія	3 – 1	Чилі	Відбір до ЧС 2022	-	69'
7-10-2021	Монтевідео	Уругвай	0 – 0	Колумбія	Відбір до ЧС 2022	-	57'
10-10-2021	Барранкілья	Колумбія	0 – 0	Бразилія	Відбір до ЧС 2022	-	53'   63'
14-10-2021	Барранкілья	Колумбія	0 – 0	Еквадор	Відбір до ЧС 2022	-	59'
16-11-2021	Барранкілья	Колумбія	0 – 0	Парагвай	Відбір до ЧС 2022	-	80'
Усього		Матчів	14		Голів	0

Титули і досягнення

ред.

Командні

ред.

• Переможець Суперліги Колумбії (1):

«Депортіво Калі»: 2014

• Чемпіон Колумбії (1):

«Депортіво Калі»: 2015 А

• Володар Кубка Аргентини (2):

«Рівер Плейт»: 2017, 2019

• Володар Суперкубка Аргентини (2):

«Рівер Плейт»: 2017, 2019

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Рівер Плейт»: 2018

• Переможець Рекопи Південної Америки (1):

«Рівер Плейт»: 2019

• Переможець Ліги Європи УЄФА (1):

«Айнтрахт»: 2021/22

• Бронзовий призер Кубка Америки: 2021

Особисті

ред.

• Найкращий бомбардир Клубного чемпіонату світу: 2018 (3 голи)
• «Бронзовий м'яч» Клубного чемпіонату світу: 2018
• Найкращий бомбардир аргентинської Прімери: 2019/20 (12 голів)

Примітки

ред.

1. ↑ Borré joins the Eagles. Eintracht Frankfurt (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
2. ↑ Eintracht Frankfurt vs. FC Cologne - 25 September 2021 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 21 травня 2022.
3. ↑ Rangers lose Europa final to Eintracht on penalties — через www.bbc.com.
4. ↑ UEFA.com (18 травня 2022). Frankfurt 1-1 Rangers (aet, Frankfurt win 5-4 on penalties): Trapp seals shoot-out success. UEFA.com (англ.). Процитовано 19 травня 2022.
5. ↑ Brazil vs. Colombia - Football Match Report - September 6, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
6. ↑ У кваліфікаційному раунді.

Посилання

ред.

• Рафаель Сантос Борре на сайті ФІФА (англ.)

• Рафаель Сантос Борре на сайті Soccerbase (англ.)
• Рафаель Сантос Борре на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Рафаель Сантос Борре на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Рафаель Сантос Борре на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.