Nothing Special   »   [go: up one dir, main page]

Расова теорія Гюнтера

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Расова теорія Гюнтерапсевдонаукова[1][2][3][4] концепція нерівноцінності рас, їх здібностей до розвитку, праці та, навпаки, схильностей до деградації, а також деяким іншим аспектам генези цивілізації. Була розроблена расовим теоретиком Гансом Гюнтером, справила значний вплив на расову політику нацистської Німеччини.

Файл:GHunterRTT.jpg
Типи європеоїдної раси згідно з нацистською расовою теорією Ганса Гюнтера

Опис

ред.

Визначенням поняття раса стала сукупність ознак ментального та фізичного характеру, яка виявляється представником тієї чи іншої раси[5] (нім. seelische Eigenschaften), яка є невід'ємною частиною кожної з типів рас.

Основні положення

ред.

Його расова теорія виділяє основні типи людей за відмінними антропологічними ознаками — черепним показником, пропорціям тіла, обличчя, абсолютним розмірам і пігментації (колір волосся, очей, шкіри)[5][6]. Кожному типу приписуються певні психічні та розумові якості[5].

Високорослі доліхоцефали. Вузьке довге обличчя, відтінок волосся варіюється від білявих до темно-русявих, очі блакитні або сірі, вузький довгий ніс, кутове виступаюче підборіддя. Поширені в Північній Німеччині та Голландії, Латвії, Скандинавії, Східній Англії, Північній Польщі, Північно-Західній Росії, а також по всьому узбережжю Балтики, крім північного. Характеризуються як розважливі, справедливі, розсудливі, передбачливі, холодні, часто жорстокі люди. За розумовою обдарованістю ставляться на перше місце[5].

Східно-балтійський тип

ред.

Брахіцефали низького або середнього зросту, ширококісткової кремезної статури. Широке обличчя, волосся сіро-жовтого чи сіро-коричневого кольору, сірі чи блакитні очі, відносно широкий короткий ніс. Поширені у східнослов'янських, прибалтійських, північних фінно-угорських країнах. Характеризуються як гостинні, терплячі люди з гарною уявою, швидкою зміною настрою, які не цінують гроші і не здатні до прийняття рішень. За розумовою обдарованістю ставляться приблизно на третє місце[5].

Низькорослі доліхоцефали, стрункої граціозної статури. За пропорціями схожі на нордичний тип. Темний колір волосся і очей, темна шкіра[5]. Поширені в Іспанії, Італії, менше — у Франції, Ірландії. Характеризуються як дуже емоційні, веселі, легковажні люди, трохи схильні до жорстокості та лінощів. За розумовою обдарованістю ставляться на п'яте місце.

Східний (альпійський ) тип

ред.

Низькорослі брахіцефали, кремезної статури, схильні до повноти. Широке, кругле обличчя, темне волосся та очі, широкий і короткий ніс[5]. Поширені повсюдно, особливо у Скандинавії, Іспанії, Франції, західнослов'янських країнах, але ніде не становлять більшості. Характеризуються як спокійні, миролюбні, замкнуті, самодостатні, бережливі, схильні до жадібності та ведені люди. За розумовою обдарованістю ставляться на четверте місце[5].

Високорослі брахіцефали, стрункий статури. Кругле обличчя, засмагла шкіра, темно-коричневі чи чорні очі, великий ніс[5]. Поширені в Динарських Альпах, Австрії та в Україні. Характеризуються як хоробрі, горді, грубі та запальні люди. За розумовою обдарованістю ставляться на друге місце[5].

Фальський тип

ред.

Або дальський. Можливо, є підтипом нордичної раси. Доліхоцефали або мезоцефали дуже високого зросту, широкої, але плоскої статури. Широке обличчя, відносно довгий ніс, світле, часто руде волосся, світлі очі. Поширені у Вестфалії. Характеризуються як потайливі, дружелюбні, уразливі, уперті та добродушні люди. За розумовою обдарованістю ставляться на друге місце, нарівні з динарським типом[5].

Оцінки

ред.

Расову теорію Гюнтера відносять [7] до нордицизму. При цьому Гюнтер виступав проти змішання рас (як фізичного, так і культурного), стверджуючи, що вплив нордичної раси буде негативним для азійських чи африканських цивілізацій:

  Часто повторюється одна і та ж помилка: нордичну расу вихваляють як «вищу», «найблагороднішу», як ледь чи не єдиного творця цивілізації на Землі. Все це лиш крики ринкових зазивал. Для східно-азійської чи африканської цивілізацій нашого часу домішки нордичної (чи будь-якої іншої чужої) крові будуть «неповноцінними», цінність раси завжди пізнається лиш у співвідношенні з певною цивілізацією, і нордична кров для африканських чи азійських цивілізацій буде розкладним фактором[8].  

Гюнтер приписує кожній расі певний набір установок, фактично стверджуючи, що і характер переважно залежить від расової приналежності, а не від впливу середовища. Його теорія лягла в основу нацистської расової теорії, яка визначила нацистську політику расової дискримінації та геноциду.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Чебоксаров, 1975.
  2. Токарев С. А. История зарубежной этнографии. М. : Высшая школа, 1978. С. 179—180.
  3. Виктор Шнирельман. «Цепной пес расы»: диванная расология как защитница «белого человека» // Информационно-аналитический центр «Сова». 03.10.2007.
  4. Alexander D. R., Numbers R. L. Biology and Ideology from Descartes to Dawkins. — University of Chicago Press, 2010. — P. 204.
  5. а б в г д е ж и к л м Charles E. Orser, Jr. Race and Practice in Archaeological Interpretation. — Pennsylvania State : University of Pennsylvania Press. — P. 58—60. — (Archaeology, Culture, and Society) — ISBN 9780812203257.
  6. Axel Andersson. A Hero for the Atomic Age: Thor Heyerdahl and the Kon-Tiki Expedition. — Peter Lang, 2010. — 252 p. — (Past in the present) — ISBN 9781906165314.
  7. Race, Racism, and Science: Social Impact and Interaction By John P. Jackson, Nadine M. Weidman p.120
  8. Ханс Гюнтер. Нордическая идея