Ольга (балет)

Прем'єра балету відбулася в Національному академічному театрі опери та балету України імені Тараса Шевченка 19 березня 1982 року з нагоди святкування 1500-річчя Києва.^[1] Постановку здійснили диригент Стефан Турчак, хореографом Анатолій Шекера, художник Федір Нірод .^[2] Після смерті Стефана Турчака в 1988 році балет поступово зник з репертуару театру. В основі сюжету — історична постать княгині Ольги, її особиста драма (в інтерпретації Ілленка, князь Ігор став небажаним чоловіком, а коханим чоловіком княгині був простолюдин Рус, справжній батько Святослава), хрещення та князювання.^[3]

У 2010 році балет був поставлений у Дніпропетровському театрі опери та балету.^[4]

Постановочна група: балетмейстер — Олег Ніколаєв, заслужений артист України; диригент — Юрій Пороховник, заслужений діяч мистецтв України; декорації та костюми — Дар'ї Білої, хормейстер — В. Пучков-Сорочинський, заслужений діяч мистецтв України.[1]

Диригент Юрій Пороховник з дозволу Євгена Станковича додав до партитури фрагменти з інших творів композитора — «Вікінгів» та Літургії і скомпонував свою музичну версію балету. Вистава вийшла переконливою оповіддю про видатну особистість, діяння якої визначили долю народу і країни. Створене Олегом Ніколаєвим (балетмейстером) нове лібрето балету з афішною назвою «Княгиня Ольга» зумовило хореографічний стиль спектаклю, що тяжіє до патетичної епічності та монументальності.^[5] О.Ніколаєв виявив себе як майстер хореографічної мініатюри. У його інтерпретації балет складається з восьми цілком завершених епізодів, кожен з них сповнений яскравих метафор. Користуючись сучасними досягненнями танцювального симфонізму і поліфонії, балетмейстер ооб'єднав всі танці в розгорнуту композицію.^[6]

Перша дія складається з трьох динамічних картин: дитинство, кохання — юність та дорослішання — шлюб Ольги, що відтворюють обставини формування характеру майбутньої княгині. Ольга-дитина, яка мало не потрапила в полон, — стривожена і стрімка; Ольга-дівчина, яка зустрічає перше кохання, — щира і кмітлива; Ольга-наречена — велична красуня.

Друга дія — це своєрідна ескізна оповідь про Ольжине князювання, найважливішим моментом якого стала поїздка до Константинополя та прийняття православ'я. За допомогою затемнення та підняття задньої завіси, змінюються картини — минають роки, пунктир історії виглядає переконливим і зрозумілим. Кульмінаційна сцена — фінал-апофеоз, у якому Ольга, подібно до Мадонни на хрестоподібній іконі-декорації, тримає на руках малого онука Володимира.^[8]

• 12 вересня 2020 року в межах VI Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» відбулась пряма трансляція балету «Княгиня Ольга» Дніпропетровського театру опери і балету, яку можна було подивитися у Києві на Михайлівський площі та у місті Луцьку. Для жителів Дніпра трансляція велася на YouTube.^[9] Ролі виконували: княгиня Ольга — Катерина Шмигельська, князь Ігор — Олексій Чорич, князь Святослав — Євген Кучвар, князь Олег — Вадим Кащеєв, Патріарх Візантійський — Ігор Касьян.^[10]

• Music review: Станкович, легенда про княгиню Ольгу
• фрагменти балету у виконанні київської опери (дир. С. Турчак)
• Хореографічна еволюція
• «Княгиня Ольга», балет-сказання, епізод VI. Дніпропетровський академічний театр опери та балету. Головна партія — Світлана Лисняк.