Магдалинівський район

Територія району становить 160 тис. гектарів, з яких 138 236,2 га — сільгоспугіддя, 123 488,3 га — рілля, 1061,2 га — ставки, 1033,0 га — озера, 2500,0 га — ліси.

Район розташований на півночі Дніпропетровської області. На сході він межує з Новомосковським, на півдні — з Дніпровським, на заході — з Царичанським та Петриківським районами Дніпропетровської області. На півночі по річці Оріль — з Полтавською областю, а на північному сході — з Харківщиною. До кордону з Російською Федерацією в напрямку м. Бєлгорода — 300 км.

Полтавська область (Новосанжарський район)	Полтавська область (Машівський район)	Харківська область (Зачепилівський район)
Царичанський район		Новомосковський район
Петриківський район	Дніпровський район	Новомосковський район

У північній частині району протікає притока Дніпра — Оріль — одна з найчистіших річок Європи. Менш повноводні артерії — Кільчень, Чаплинка, Заплавка. Із заходу на схід район перетинає канал Дніпро — Донбас.

Гарний чорнозем дає високі врожаї зернових культур, надра — великі запаси газу, є нафта: в річках — риба, в заплавах — величезна кількість диких качок та гусей, у лісі — багато дичини — від зайця до лося. У лісовому масиві села Степанівка, площа якого становить 623,8 га, є заповідник. Район називають^[хто?] перлиною Дніпропетровщини.

Середня висота в районі становить приблизно 102,2 м. Найвища точка району знаходиться поблизу села Мар'євка і становить 156 м.

Магдалинівський район заснований у 1925 році. У 1958 році до нього було приєднано частину колишнього Котовського району. У 1962 році район був розформований, частина його відійшла до Царичанського, а частина — до Новомосковського району. З 1965 року район знову повернувся у свої межі.

З 2020 року Магдалинівський район увійшов до Новомосковського району.

Район адміністративно-територіально на 1 селищну раду та 21 сільську раду, які об'єднують 59 населених пунктів та підпорядковані Магдалинівській районній раді. Адміністративний центр — смт Магдалинівка^[3].

 

Село Іванівка Поливанівської сільради в Магдалинівському районі 16 жовтня 1998 року знято з обліку.

У сільському господарстві району функціонують 342 агроформування, 30 товариств, 3 сільгоспкооперативи, 12 приватних підприємств, 2 державних підприємства, 292 фермерських господарств. Основний напрямок господарювання агроформувань — вирощування зернових та соняшнику. Тваринництвом займаються 13 сільськогосподарських підприємств. Основна тваринницька галузь — вирощування свиней.

Магдалинівський район розташований між двох транспортних коридорів, відтак не має важливих транспортних комунікацій.

Автошляхи: Т 0410, Т 0412, Т 0413 та Т 0414.

Східним краєм району заходить лінія Красноград — Новомосковськ-Дніпровський. Одна залізнична станція Бузівка. Зупинні пункти: 112 км, 118 км та 122 км.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Магдалинівського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 57,65% (проголосували 14 766 із 25 613 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,15% (5 929 виборців); Сергій Тігіпко — 12,45% (1 838 виборців), Олег Ляшко — 8,16% (1 205 виборців), Анатолій Гриценко — 7,63% (1 126 виборців), Михайло Добкін — 5,99% (885 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,39%.^[5]

• Магдалинівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.366-398, 375-376

• Портал Магдалинівського району
• Сторінка на сайті ОДА
• Магдалинівський район. Історія [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]