Київський національний академічний Молодий театр

Восени 1978 року на ХХІІІ з'їзді ЛКСМУ (Ленінський комуністичний союз молоді України) Володимир Щербицький виступає з промовою, в якій зазначає, що Києву необхідний молодіжний театр. У 1979 році вийшов наказ Міністерства культури УРСР про створення Молодіжного театру. Отже, феномен київського Молодого театру полягає в тому, що його було організовано згори, тобто не студійним порядком, як був організований, наприклад, «Совремєннік» у Москві чи Молодіжний театр у Чернігові, а саме за директивою згори^[1].

Днем народження театру вважається 14 грудня 1979 року, коли відбулись перші збори трупи театру. Перша вистава Молодіжного театру відбулась 26 квітня 1980 року — це був спектакль «… З весною я до тебе повернусь!». У 1995 році відбулась зміна назви театру на Молодий театр — данина пам'яті видатному українському режисеру-реформатору Лесю Курбасу, який у 20-х роках XX століття заснував «Молодий театр», який до того ж працював у цьому самому приміщенні на Прорізній, 17. Спочатку вистави Молодіжного театру гралися у БК «Метробуд» (вул. Прорізна, 8). Через 6 років Молодіжний театр переїхав у будинок на вулиці Прорізна 17, а в 1995 році театр отримав назву Молодий.

За роки існування театру неодноразово змінювалися і керівники. Серед них Олександр Заболотний, Микола Мерзлікін, Володимир Оглоблін, Валентин Козьменко-Делінде.  Особливе місце серед його очільників посідає Віктор Шулаков, створивши «За двома зайцями» Михайла Старицького і «Сватання на Гончарівці», що стали візитівкою Молодого. Остання вистава й досі у репертуарі театру, попри понад 30-літній вік. За цей час її зіграли більше 600 разів.

Завдяки Лесеві Танюку відбулося переселення Молодіжного до нинішньої споруди та присвоєння назви Молодий. Він також поставив низку вистав, серед яких славнозвісний  «Революційний етюд».

Рік 1996—2012. Театр очолює Станіслав Мойсеєв. Серед найвідоміших його вистав — «Дон Жуан» Мольєра, «РЕхуВІлійЗОР» за Гоголем та Кулішем, «Четверта сестра» Гловацького, «Московіада» Андруховича, «Дядя Ваня» Чехова. Яскраві роботи швидко набули слави режисерові та театру. Завдяки політиці Мойсеєва, театр активно реформувався, суттєво оновився репертуар, на постанови стали запрошувати в тому числі і зарубіжних режисерів, налагоджувати зв'язки з театрами інших країн. «Молодий театр» бере активну участь в різних фестивалях в Україні та за кордоном. У 2012 році Станіслав Мойсеєв йде на пост художнього керівника театру ім. Франка. Підсумком 15-річного керівництва театром Станіславом Мойсеєвим називають зібраний гідний колектив і забезпечений цікавий репертуар.

З 2012 року художній керівник театру — Андрій Білоус. На цю позицію він переходить, бувши режисером театру драми і комедії. Молодий режисер збільшує кількість прем'єр до 10-ти за сезон, активно реалізує підтримку нового покоління режисерів, істотно реконструює будівлю театру, запускає потужний механізм гастрольної та фестивальної діяльності. Репертуар театру розширюється десятками вистав молодих режисерів на різних сценах «Молодого театру». Крім основної та камерної сцен, в 2014-му відкривається мікросцена для режисерських і акторських дебютів.

У 2014 році «Молодий театр» стає членом Європейської театральної конвенції, бере участь в міжнародних проектах, налагоджує комунікації з європейськими театрами та режисерами. Співпрацює з відомими письменниками, драматургами, композиторами, художниками: письменники Олександр Ірванець, Юрій Андрухович, театральні художники Сергій Маслобойщиков, Андрій Александров-Дочевський, художник Олександр Войтович з артпроєктом Salome і не тільки… Вистави відрізняються різними стилями, формою та тематикою. В репертуарі класична і сучасна драматургія Карпенко-Карого, Бекета, Платонова, Гловацького, Сарояна, Шиллера, Шмітта, Чехова, МакДони та інших.

7 травня 2019 року Молодому театру указом Президента надано статус національного.^[2][3]

У жовтні-листопаді 1979 року був проведений конкурсний відбір, у результаті якого до штату театру було зараховано таких акторів: Валерій Алексієнко, Світлана Бочарова, Алла Бурлюк, Володимир Волков, Микола Вороненко, Ярослав Гаврилюк, Григорій Гладій, Ярослав Гранко, Зоя Грищенко, Людмила Дементьєва, Наталя Заболотна, Володимир Кот, Микола Коржев, Ірина Кравченко, Валерій Легін, Валентин Макаренко, Олександр Недбайло, Олег Примогенов, Галина Стефанова, Світлана Телеглова, Людмила Ткаченко, Ярослав Чорненький, Валерій Шевченко, Валерій Шептекіта, Ігор Щербак.

Згодом (у першому сезоні театру) до трупи приєднались: Вікторія Авдєєнко, Сергій Джигурда, Олена Кривда, Маргарита Ніколаєва, Раїса Недашківська, Анатолій Петров, Тетяна Печонкіна, Луіза Филимонова, Оксана Швець, Тамара Яценко.

Керівниками театру у різні роки були: Олександр Заболотний (1979—1981), Віктор Шулаков (1981—1983, 1990—1994), Микола Мерзлікін (1983—1986), Лесь Танюк (1986—1988), Володимир Оглоблін (1988—1990), Валентин Козьменко-Делінде (1994—1996), Станіслав Мойсеєв (1996—2012). З 2012 року художній керівник театру Андрій Білоус.

У різний час в театрі працювали багато відомих і популярних акторів та режисерів, серед яких нині задіяні (за алфавітом, в дужках вказані дати служби в театрі):

• Офіційний сайт [Архівовано 19 Березня 2022 у Wayback Machine.]
• Київський національний академічний Молодий театр на сайті «Театр»
• 100 років Молодий! [Архівовано 31 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Журнал «Новое время» [Архівовано 26 Травня 2015 у Wayback Machine.] Краща реклама - це глядачі. Як Молодому театру вдалося стати однією з центральних точок культурному житті Києва [Архівовано 15 Листопада 2017 у Wayback Machine.]
• Молодий театр. От і новий поворот… [Архівовано 8 Липня 2019 у Wayback Machine.]
• Олтаржевська Людмила До визнання під червоними вітрилами. Сьогодні Молодий театр відзначає тридцятиріччя. Бонус шанувальникам — прем'єра вистави «Сатисфакція». [Архівовано 23 Вересня 2012 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 243 за 29 грудня 2010 року