Карабаське ханство
39°45′30.000000099998″ пн. ш. 46°44′54.000000100005″ сх. д. / 39.75833° пн. ш. 46.74833° сх. д.
| Карабаське ханство | |
| Дата створення / заснування | 1750 |
|---|---|
| Офіційна мова | перська[1][2] |
| Континент | Азія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Столиця | Шуша, Bayat Castled і Шахбулаг |
| Форма правління | абсолютна монархія і абсолютизм |
| Валюта | Q12844069?, Аббасі, Q55700076? і Q12849400? |
| Мова комунікації | азербайджанська і вірменська |
| Час/дата припинення існування | 1822 |
| Площа | 17 000 км² |
 | |
| Офіційна релігія | шиїти |
 | |
 Карабаське ханство у Вікісховищі | |
Карабаське ханство — держава, утворена у східній частині історичної Вірменії під протекторатом Ірану. Кілька разів була захоплена Османською імперією, потім завойована Сефевідами, на дуже короткий час стала центром малої вірменської держави, у 1748 році після розпаду держави Надир Шаха владу встановив Панах Алі-хан з династії Джаванширів. Після 1822 р. з підписанням Гюлістанського мирного договору вона стала васальною державою в складі Російської імперії.
Походження
ред.Територія Карабаху визначається дрібними вірменськими феодальними князівствами, що знаходилися у 13 столітті у васальній залежності від Грузії, як частина Закаридської Вірменії. Потім регіон був заполонений монгольсько-татарською навалою, а після — туркменами. В кінці 14 століття Карабах був завойований Тамерланом. Швидкий розпад його імперії поступився Кара-Коюнлу (1410—1468) та Ак-Коюнлу (1468-1501), яка правила країною до приєднання до імперії Сефевідів у 1502. Після довгої боротьби оттоманський генерал Фархад-паша остаточно захопив Карабах 1588 року, на початку правління Аббаса Великого. Турки контролювали регіон до 1606[3].
Примітки
ред.- ↑ Pavlovich, Petrushevsky Ilya (1949). Essays on the history of feudal relations in Armenia and Azerbaijan in XVI - the beginning of XIX centuries
- ↑ Swietochowski, Tadeus Russian Azerbaijan, 1905-1920: The Shaping of a National Identity in a Muslim Community — С. 12. — ISBN 978-0521522458
- ↑ E. J. Brill, First Encyclopaedia of Islam, tome IV, с. 727.(англ.)