Вєрка Сердючка

Прообраз з'явився у 1989 році в полтавській театральній студії «Гротеск»^[5][6]. За авторським задумом, Вєрка Сердючка (Віра Валеріївна Сердюк) — продавчиня, провідниця, співачка, телеведуча, акторка^[7].

На велику сцену Вєрка Сердючка вперше вийшла в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя 8 березня 1991 року^[8].

1 квітня 1993 року на конкурсі «Гуморина» в Полтаві Вєрка Сердючка була перше представлена великій аудиторії. Саркастичний та веселий персонаж відразу ж сподобався глядачам і суддям^[9].

У 1994 році Вєрка Сердючка стала знаменитою завдяки телебаченню^[10]. Всеукраїнська слава прийшла в 1997 році завдяки розважальній програмі «СВ-шоу» на телеканалі «1+1», де Сердючка-провідниця стала ведучою^[11]. Програма почала виходити з вересня 1997 року на «1+1» та швидко стала популярною не тільки в Україні, але і за її межами^[12].

У 1997 році вийшла перша пісня Вєрки Сердючки — «Просто Вєра»^[13]. 13 грудня 1997 року в Києві відбувся концерт «Різдвяні зустрічі Вєрки Сердючки» в Національному палаці мистецтв «Україна»^[14].

У 1998 році видано перший сольний міні-альбом артистки — «Я рождена для любви»^[15]. Також у 1998 та 1999 роках вийшли перші музичні відеокліпи Сердючки на пісні «По чуть-чуть» та «Контролер» (реж. В. Феофілактов та М. Паперник)^[16].

У травні-червні 1999 року на сценах Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки та Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка пройшли 10 прем'єрних аншлагових шоу-вистав Вєрки Сердючки — «Титаник или плывущая страна»^[17]. Після виходу шоу-вистави «Титанік», влітку того ж року починається активна гастрольна діяльність Сердючки країнами СНД^[18].

З 18 по 22 квітня 2001 року в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки пройшли 5 концертів Вєрки Сердючки з програмою «Я — революція!»^[19].

У 2003 році вийшов перший повноцінний студійний альбом Вєрки Сердючки «Ха-ра-шо!» з суперхітом «Всё будет хорошо!»^[20]. Платівка отримала статус «діамантової»^[21].

У 2004 році вінницька фірма «Вінмар» офіційно розпочала виготовляти «Вєркіно масло» та «Вєркін майонез».^[22] До 2004 року сценічною партнеркою Вєрки Сердючки була її мовчазна асистентка Гєля (актриса Радмила Щоголева)^[23]. З 2004 року Сердючку постійно супроводжує «мама» у виконанні актриси Інни Білоконь^[24].

У 2007 році посіла друге місце на конкурсі «Євробачення-2007» з піснею «Dancing Lasha Tumbai» і стала відомою по всій Європі^[25].

З жовтня 2008 по січень 2009 року на телеканалі «Україна» виходило «Шоу Вєрки Сердючки»^[26][27].

У 2010 року Сердючка вирушає на гастролі до Австралії^[28] та Ізраїлю^[29]. У лютому 2011 року Вєрка Сердючка гастролює по Чехії та Іспанії^[30].

У 2015 році Сердючка з'явилась як камео в американському фільмі «Шпигунка»: Вєрка виконувала пісню «Dancing Lasha Tumbai» просто неба на площі, під крики захвату натовпу. Пісні Сердючки «Dancing Lasha Tumbai» та «Spy Party» ввійшли до офіційного саундтреку фільму^[31][32].

28 червня 2017 року в Києві в рамках Фестивалю «Atlas Weekend 2017» пройшов концерт, присвячений поверненню Сердючки на велику сцену СНД^[33].

12 липня 2018 року Андрій Данилко заявив, що припиняє виступати в образі Вєрки Сердючки^[34]. Пізніше інформація була спростована менеджментом артиста^[35].

У 2020 році пісня «Dancing Lasha Tumbai» прозвучала у британському серіалі «Вбиваючи Єву». У п'ятій серії четвертого сезону головна героїня серіалу Вілланель танцює під неї на щорічному фестивалі врожаю^[36].

4 вересня 2020 року, вперше за 12 років, вийшов міні-альбом артистки «Sexy»^[37]. Авторами і продюсерами альбому стали шведські продюсери Андріас Орн, Кріс Воле і Петер Бустрем (Bassflow)^[38].

У 2021 році Вєрка Сердючка стала співведучою одного з випусків ювілейного сезону тревел-шоу «Орел і решка» разом з Вірою Брежнєвою^[39][40]. Також того ж року стала одним з гедлайнерів музичного фестивалю «Atlas Weekend 2021», у рамках якого дала великий сольний концерт^[41][42].

Улітку 2021 року Сердючка знялась у рекламі «АТБ»^[43]. 24 серпня 2021 року з піснею «Dancing Lasha Tumbai» взяла участь в урочистому концерті з нагоди 30-річчя Незалежності України, що відбувся в НСК «Олімпійський»^[44][45].

 

2007 року Сердючка взяла участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2007» у Гельсінкі. З піснею «Dancing Lasha Tumbai» вона зайняла 2 місце^[46] та отримала почесний титул «Міс Євробачення-2007»^[47].

Крім того, Вєрка Сердючка стала улюбленицею «Євробачення», завдяки чому протягом багатьох років організатори конкурсу продовжують запрошувати Сердючку почесною гостю події^[48]. Її виступ входить до 8-ми найяскравіших номерів за всю історію «Євробачення»^[49][50].

2016 року костюм Сердючки з виступу на «Євробаченні-2007» потрапив до музичного музею ABBA The Museum (Стокгольм), де на честь 60-річчя конкурсу пройшла інтерактивна виставка «Good evening Europe!»^[51][52].

Для конкурсу «Євробачення-2017», який проходив в Україні, була випущена серія коротких відеокліпів під назвою «Verkavision»^[53], в яких розповідається вигадана історія про характер Вєрки Сердючки і про її подорожі як зірки «Євробачення». Вєрка також з'являється на сцені під час фіналу і відкриває телеголосування^[54].

18 травня 2019 року в фіналі «Євробачення» Вєрка Сердючка взяла участь запрошеною зіркою, переспівавши пісню минулорічної переможниці конкурсу Нетти Барзілай — «Toy»^[55].

13 травня 2023 року Вєрка Сердючка запрошеною гостю виступила у фіналі Євробачення з піснею «Dancing Lasha Tumbai»^[56].

Прототипами персонажа є: Анна Сердюк — шкільна любов Андрія Данилка, шкільна прибиральниця Віра і продавчиня магазину, розташованого в центрі Полтави^[11][7][57].

 

• Мати — Інна Адольфівна Сердюк, роль якої грає актриса Інна Білоконь. Вперше мама з'явилася в номері «Похорон»^[58][59]
• Батько — Валерій Сердюк, однак за словами мами Вєрки, її батько — Юрій Гагарін^[60]

Образ Вєрки Сердючки використовують численні двійники, з якими судився Андрій Данилко^[61].

	Ненавиджу двійників, чесно вам скажу! Я б їх усіх поставив в шеренгу і розстріляв!
— заява Данилка 2005 року, [62]

• serduchka.com#ua — офіційний сайт «Вєрка Сердючка».