Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — роздільна шосейна гонка (чоловіки)
Гонка з роздільним стартом серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 2020 відбулася 28 липня 2021 року на Автодромі Фудзі в Токіо[1]. Змагалися 41 велосипедист з 31 країни[2].
| Роздільна шосейна гонка (чоловіки) на XXXII Олімпійських іграх | ||||||||||
 | ||||||||||
| Місце проведення | Автодром Фудзі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дати | 28 липня 2021 | |||||||||
| Учасників | 41 з 31 країн | |||||||||
| Призери | ||||||||||
| ||||||||||
| ← 2016 | 2024 → | |||||||||
| Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
Трекові гонки 
| |||||
| Командне переслідування | чоловіки | жінки | |||
| Спринт | чоловіки | жінки | |||
| Командний спринт | чоловіки | жінки | |||
| Кейрін | чоловіки | жінки | |||
| Медісон | чоловіки | жінки | |||
| Омніум | чоловіки | жінки | |||
Шосейні гонки 
| |||||
| Групова гонка | чоловіки | жінки | |||
| Роздільна гонка | чоловіки | жінки | |||
Маунтінбайк 
| |||||
| Крос-кантрі | чоловіки | жінки | |||
BMX 
| |||||
| BMX-гонки | чоловіки | жінки | |||
| BMX-фрістайл | чоловіки | жінки | |||
| Кваліфікація | |||||
Передумови
ред.Це була дванадцята поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Її проводили на кожній літній Олімпіаді від 1912 до 1932 року, а потім замінили груповою шосейною гонкою. Чоловічу гонку з роздільним стартом повернули 1996 року і відтоді проводять на кожній літній Олімпіаді. Чинний олімпійський чемпіон - швейцарець Фаб'ян Канчеллара, а чинний чемпіон світу - Філіппо Ганна з Італії.
Кваліфікація
ред.Національний олімпійський комітет (НОК) міг надіслати для участі у гонці з роздільним стартом щонайбільше двох велосипедистів. Всі квоти одержує НОК, який сам обирає велосипедистів, що змагаються. Квоти в гонці з роздільним стартом не дозволяли НОК надсилати додаткових велосипедистів; НОК уже повинні були мати квоти в груповій гонці, щоб заробити квоти в гонці з роздільним стартом. Загалом для участі в гонці було виділено 40 квот. З них перші 30 розподілено за світовим рейтингом, але з додатковим обмеженням - 1 місце на НОК, і вимогою, щоб кожен континент мав принаймні 2 квоти. Ще 10 місць розподілено за підсумками Чемпіонату світу 2019 року, знову ж таки з обмеженням - 1 місце на НОК. НОК міг одержати 2 місця, якщо його спортсмени кваліфікувались обома способами; всі 10 квот на чемпіонаті світу завоювали НОК, які вже мали квоту за рейтингом. Одну додаткову квоту надано членові Олімпійської команди біженців Ахмадові Вайсу[2]. Оскільки кваліфікація завершилась до 22 жовтня 2019 року, то пандемія COVID-19 на неї не вплинула.
Формат змагань і траса
ред.Гонка з роздільним стартом - це гонка на час. Велосипедисти стартують через встановлені проміжки часу. Траса має вигляд 22,1-кілометрового кола, що починається на Автодромі Фудзі, утворює петлю навколишніми шляхами, а потім повертається на Автодром. Чоловіки пройдуть це коло двічі (загалом 44,2 км). Сумарне підняття становить приблизно 846 метрів[3] [4].
Розклад
ред.Змагання в цій дисципліні відбуваються впродовж одного дня[5].
| З | Попередні заїзди | ЧФ | Чвертьфінали | ПФ | Півфінали | Ф | Фінали |
| Дисципліна↓/Дата → | 24 лип | 25 лип | 26 лип | 27 лип | 28 лип | 29 лип | 30 лип | 31 лип | 1 сер | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Шосейні гонки | ||||||||||
| роздільна шосейна гонка (чоловіки) | Ф | |||||||||
Результати
ред.| Місце | # | Велогонщик | Країна | Час | Diff. |
|---|---|---|---|---|---|
| 7 | Прімож Рогліч | 55:04.19 | |||
| 10 | Том Дюмулен | 56:05.58 | +1:01.39 | ||
| 5 | Роан Денніс | 56:08.09 | +1:03.90 | ||
| 4 | 3 | Штефан Кюнг | 56:08.49 | +1:04.30 | |
| 5 | 1 | Філіппо Ганна | 56:09.93 | +1:05.74 | |
| 6 | 2 | Ваут ван Ерт | 56:44.72 | +1:40.53 | |
| 7 | 8 | Каспер Асґреен | 56:52.21 | +1:48.02 | |
| 8 | 19 | Рігоберто Уран | 57:18.69 | +2:14.50 | |
| 9 | 24 | Ремко Евенепул | 57:21.27 | +2:17.08 | |
| 10 | 12 | Патрік Бевін | 57:24.29 | +2:20.10 | |
| 11 | 23 | Альберто Беттіоль | 57:38.06 | +2:33.87 | |
| 12 | 6 | Джерейнт Томас | 57:46.61 | +2:42.42 | |
| 13 | 33 | Уго Уль | 57:56.46 | +2:52.27 | |
| 14 | 34 | Стефан де Бод | 57:57.10 | +2:52.91 | |
| 15 | 14 | Максіміліан Шахманн | 58:33.82 | +3:29.63 | |
| 16 | 9 | Жуан Алмейда | 58:33.97 | +3:29.78 | |
| 17 | 4 | Ремі Каванья | 58:39.06 | +3:34.87 | |
| 18 | 16 | Мацей Боднар | 58:47.10 | +3:42.91 | |
| 19 | 35 | Нікіас Арндт | 58:49.39 | +3:45.20 | |
| 20 | 15 | Олександр Власов | 58:55.40 | +3:51.21 | |
| 21 | 27 | Нелсон Олівейра | 58:59.22 | +3:55.03 | |
| 22 | 32 | Танел Кангерт | 59:05.25 | +4:01.06 | |
| 23 | 13 | Тобіас Фосс | 59:51.68 | +4:47.49 | |
| 24 | 11 | Брендон Макналті | 59:57.73 | +4:53.54 | |
| 25 | 29 | Джордж Беннетт | 1:00:28.39 | +5:24.20 | |
| 26 | 30 | Міхаель Кукрле | 1:00:41.55 | +5:37.36 | |
| 27 | 25 | Річі Порт | 1:00:53.67 | +5:49.48 | |
| 28 | 31 | Ніколас Роч | 1:01:23.13 | +6:18.94 | |
| 29 | 26 | Тао Ґоґен Гарт | 1:01:44.81 | +6:40.42 | |
| 30 | 21 | Томс Скуїньш | 1:02:04.93 | +7:00.74 | |
| 31 | 20 | Патрік Конрад | 1:02:05.08 | +7:00.89 | |
| 32 | 18 | Олексій Луценко | 1:02:21.67 | +7:17.48 | |
| 33 | 36 | Амануель Гебрейгзабієр | 1:03:22.80 | +8:18.61 | |
| 34 | 28 | Лосон Креддок | 1:03:52.99 | +8:48.80 | |
| 35 | 38 | Саїд Сафарзаде | 1:05:14.62 | +10:10.43 | |
| 36 | 37 | Аззадін Лагаб | 1:05:21.53 | +10:17.34 | |
| 37 | 22 | Лукаш Кубіш | 1:06:25.20 | +11:21.01 | |
| 38 | 39 | Ахмад Ваїс | 1:08:40.46 | +13.36.27 | |
| 17 | Йон Ісагірре | Не фінішував | |||
Примітки
ред.- ↑ Cycling Road Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ а б Qualification System – Games of the XXXII Olympiad – Road Cycling (PDF). UCI. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ Olympic Road Cycling at Tokyo 2020: Top Five Things to Know. Tokyo2020. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Tokyo 2020 Olympic Games individual time trial routes revealed. Cycling News. 10 October 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- ↑ Cycling (Road) Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Результати (PDF). TOCOG. Omega SA. 28 липня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.