Белград (аеропорт)
Аеропорт Нікола Тесла Белград (серб. Аеродром Никола Тесла Београд/Aerodrom Nikola Tesla Beograd) (IATA: BEG, ICAO: LYBE) — міжнародний аеропорт, обслуговуючий Белград, Сербія. Раніше відомий як Белградський аеропорт, він був перейменований у 2006 році на честь вченого і винахідника Ніколи Тесла. Це найбільший аеропорт в колишній Югославії.
Міжнародний аеропорт Ніколи Тесли «Белград» | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
серб. Аеродром Никола Тесла Београд | |||||||||||
ІАТА: BEG • ICAO: LYBE | |||||||||||
Загальні дані | |||||||||||
44°49′10.000000098408″ пн. ш. 20°18′25.000000098398″ сх. д. / 44.81944° пн. ш. 20.30694° сх. д. | |||||||||||
Тип | цивільний | ||||||||||
Оператор | Аеропорт Nikola Tesla | ||||||||||
Обслуговує | |||||||||||
Розташування | |||||||||||
Висота над р. м. | 102 м / 336 фт | ||||||||||
Вебсайт | beg.aero | ||||||||||
Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
Статистика (2018) | |||||||||||
Пасажирообіг | 5,641,105 ▲5.6% | ||||||||||
Авіатрафік | 59,036 ▲0,3% | ||||||||||
Cargo Вантажообіг | 20,065 тонн ▲1.6% | ||||||||||
Джерело: Офіційний вебсайт[1] Сербських AIP у Євроконтролі[2] | |||||||||||
Ідентифікатори і посилання | |||||||||||
GeoNames | 6299779 | ||||||||||
Белград у Вікісховищі |
Аеропорт розташований за 18 км (11 миль) на захід від центру Белграда. У 2008 році аеропорт встановлено обладнання ILS CAT IIIb, щоб дозволити літакам і злітати у великий туман, який в останні роки призвів до скасування рейсів в основному в кінці грудня і початку січня.[3](англ.)
Національний авіаперевізник і найбільша авіакомпанія Сербії, Air Serbia (колишній Jat Airways) використовує аеропорт Белграда як хаб. Він також є одним з операційних баз для недорогих авіакомпанії, таких як наприклад — Wizz Air. Послуги повітряних перевезень також тут надають Air Pink, Jat Airways AVIO таксі і Prince Aviation. Аеропорт знаходиться під управлінням державного підприємства «Аеродром Нікола Тесла Белград». Аеропорт зафіксував чистий прибуток у розмірі 1,4 млрд динарів протягом перших трьох кварталів 2014[4] (серб.) У 2014 Аеропорт Нікола Тесла Белград став другим найбільш швидкозростаючим великим аеропортом у Європі.[5](англ.)
Історія
ред.Перші аеродроми в Белграді
ред.Перший аеродром в Белграді був відкритий в 1910 році . Два роки по тому був побудований дерев'яний ангар для сербських ВПС, які брали участь в Першій Балканській війні проти Туреччини. У 1914 році аеропорт Баньіца був базою для ескадри сербських ВПС і Balloon Company. Після закінчення Першої світової війни, аеропорт використовувався для авіапошти руху, а також включені маршрути: Скоп'є-Ніш-Белград-Нові Сад і Белград-Сараєво-Мостар.[6]
У 1911 році ще один аеропорт був відкритий в Белграді, в нижній частині міста.[6]
Аеропорт Панчево
ред.Аеропорт на околицях Панчево, на північний схід від Белграда, почав діяти в 1923 році, коли відкрили міжнародний маршрут Париж-Стамбул, який проходив через аеропорт Белград. У тому ж році почав працювати сервіс авіапошти. Аеропорт Панчево був також використаний в Академії ВПС Югославії. Після Другої світової війни аеропорт використовувався ВПС Югославії, перш ніж вони перебазувалися в аеропорт Утва.[6]
Міжнародний аеропорт «Белград»
ред.Через відстані між центром міста Белград і Панчево, було прийнято рішення про створення нового аеропорту, який буде ближче. Планували побудувати недалеко від річки Сава, на околицях якої розташований Новий Белград. Він був відкритий 25 березня 1927 року з офіційною назвою Міжнародний аеропорт Белград. у лютому 1928 року літак, що належав першій місцевій авіакомпанії Aeropol почав зліт з нового аеропорту. Посадкова здатність аеропорту складалася з чотирьох злітно-посадкових смуг між 1,100 до 2,900 метрів (3,610 до 9,510 футів) в довжину. Проект залізобетонного ангара був зроблений сербським вченим Миланковичем, більш відомий за його теорії зміни клімату. Сучасна будівля терміналу була побудована в 1931 році і у 1936 році було встановлене обладнання для посадки при поганій видимості.[6] Починаючи з квітня 1941 року аеропорт використовували німецькі окупаційні війська. В 1944 році він зазнав бомбардування союзниками, а в жовтні того ж року німецька армія знищила об'єкти, що залишилися при виведенні своїх військ з країни.
Аеропорт був відновлений, і до кінця війни використовувався Радянським Союзом та Югославією в рамках військових зусиль союзників.
Будівництво нового аеропорту
ред.У перші роки повоєнного розвитку Белграда будівництво сучасного аеропорту стало соціальним і економічним пріоритетом. Основні інженерні дослідження почалися в 1947 році і стали частиною генерального плану міста. Це визначило майбутнє повітряного руху і роль аеропорту Белграда в рамках югославської і міжнародної повітряної мережі.
Експерти з Бюро сербського міського планування, з архітектором Нікола Добровічем, біля керма, зробили попередні плани нового аеропорту.[7](серб.) Розробка і реалізація ідеї була прийнята з 1953 року Департаментом цивільної авіації (згодом Atlthfkmybq Департамент цивільної авіації), фахівці якого, з Мілошем Лукичом, інженером і керівником групи, закінчили загальний план однієї злітно-посадкової смуги. Будівництво нового аеропорту почалося в квітні 1958 року і тривало до 28 квітня 1962 коли він був офіційно відкритий президентом Брозом Тіто.
На рубежі століть
ред.Протягом 1990-х років після початку війни в Югославії і санкцій Організації Об'єднаних Націй, введених щодо Союзної Республіки Югославії, авіаперельоти були заборонені. В аеропорту був мінімальний пасажирський рух, і багато об'єктів потребували уваги.
Зі зміною уряду і міжнародних настроїв, був відновлений повітряний рух в 2001 році. Через кілька років другий термінал в аеропорту пройшов масштабну реконструкцію.
Злітно-посадкова смуга в жовтні 2005-го була переоснащена і її категорія підвищена до CAT IIIb.
У 2006 році аеропорт було перейменовано в «Аеропорт Белград імені Ніколи Тесли». Сам Тесла був сербсько-американським винахідником і вченим. Він вважається одним з найважливіших електричних інженерів в світі.
У серпні 2007 року керівництво аеропорту оголосило, що протягом майбутніх чотирьох років термінал 2 буде розширено, а також збільшено кількість місць для стоянки для літаків.
В 2010 році було завершено будівництво нового центру управління аеропорту.
Термінали
ред.- Термінал 1 - протягом довгого часу був єдиним на території аеропорту, але з січня 2010 року він спеціалізується головним чином на чартерних рейсах і лоу-кост перевезеннях.
- Термінал 2 - приймає більшу частину пасажиропотоку і регулярних рейсів.
Авіалінії та напрямки
ред.Пасажирські перевезення
ред.Вантажні
ред.Авіакомпанія | Пункт призначення |
---|---|
ASL Airlines Switzerland | Кельн/Бонн, Софія |
European Air Transport | Будапешт, Брюссель, Лінц |
Mediterranean Air Freight | Любляна |
RAF-Avia | Будапешт |
Solinair | Любляна, Сараєво |
Swiftair | Кельн/Бонн, Софія |
Turkish Airlines Cargo | Стамбул–Ататюрк |
Статистика
ред.Рік | Пасажирообіг | Зміна | Вантажообіг (т) | Зміна | Авіатрафік | Зміна |
---|---|---|---|---|---|---|
2002 | 1,621,798 | 6,827 | 28,872 | |||
2003 | 1,849,148 | ▲14% | 6,532 | ▼4% | 32,484 | ▲13% |
2004 | 2,045,282 | ▲11% | 8,946 | ▲37% | 36,416 | ▲12% |
2005 | 2,032,357 | ▼1% | 7,728 | ▼14% | 37,614 | ▲3% |
2006 | 2,222,445 | ▲9% | 8,200 | ▲6% | 42,360 | ▲13% |
2007 | 2,512,890 | ▲13% | 7,926 | ▼3% | 43,448 | ▲3% |
2008 | 2,650,048 | ▲5% | 8,129 | ▲3% | 44,454 | ▲2% |
2009 | 2,384,077 | ▼10% | 6,690 | ▼18% | 40,664 | ▼8% |
2010 | 2,698,730 | ▲13% | 7,427 | ▲11% | 44,160 | ▲9% |
2011 | 3,124,633 | ▲16% | 8,025 | ▲8% | 44,923 | ▲2% |
2012 | 3,363,919 | ▲8% | 7,253 | ▼10% | 44,990 | ▲0% |
2013 | 3,543,194 | ▲5% | 7,679 | ▲6% | 46,828 | ▲4% |
2014 | 4,638,577 | ▲31% | 10,222 | ▲33% | 58,695 | ▲25% |
2015 | 4,776,110 | ▲3% | 13,091 | ▲28% | 58,506 | ▼0% |
2016 | 4,924,992 | ▲3% | 13,939 | ▲7% | 58,633 | ▲0% |
2017 | 5,343,420 | ▲9% | 19,758 | ▲42% | 58,859 | ▲0% |
2018 | 5,641,105 | ▲5,6% | 20,065 | ▲1.6% | 59,036 | ▲0,3% |
Source: [13] |
Примітки
ред.- ↑ Official website (Serbian) . Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 11 квітня 2007.
- ↑ EAD Basic. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 24 березня 2016.
- ↑ Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Квартальний звіт 2014[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б в г Історія міжнародного аеропорту Белград 1927 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Air Arabia adds Belgrade service from late-June 2019 [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.] Routesonline. 10 January 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Плохотниченко, Юрий (24 січня 2019). Air Serbia будет летать из Белграда в Краснодар. Travel.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
- ↑ Air Serbia to launch nine new routes. Air Serbia. 23 січня 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Flight Schedule. Air Serbia. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Traffic Figures Archive. Nikola Tesla Airport Official Website. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 26 січня 2019.
Посилання
ред.- https://www.airportjump.com/a/beg[недоступне посилання з червня 2019]
- Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
ред.- Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
- Історія міжнародного аеропорту Белград 1927 р.[недоступне посилання з червня 2019]