Очікує на перевірку

Ukraine Today

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ukraine Today
ТОВ «УНІАН ТБ»[1]
КраїнаУкраїна Україна
Зона мовленняЄвропа Європа (супутникове)
США США (2015—2016)[2]
Час мовленняЦілодобово
Мова мовленняанглійська
Центр керуванняКиїв, вул. Кирилівська, 23
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
Дата початку
мовлення
24 серпня 2014
Дата кінця мовлення1 квітня 2016
Власник(и)1+1 медіа
СлоганThe voice of a new Europe
Сайтuatoday.tv

Ukraine Today[3] або UT (укр. Україна Сьогодні) — український інформаційний телеканал, мовлення якого в традиційних кабельних та IPTV мережах Європи велося із 24 серпня 2014 по 1 квітня 2016 року[4]. Був першим українським телеканалом, що цілодобово мовив англійською, згодом з'явилась трансляція російською, також розглядали німецькомовний варіант[5].

З 1 квітня 2016 року канал вже не був доступний через кабельні мережі чи IPTV в Україні та переформатувався в інтернет-канал.[6]

З 2017 року припинив мовлення в інтернеті, ставши англомовною частиною ІА «Уніан».

Про канал

[ред. | ред. код]

Каналу пророкували яскравий старт і можливість стати «своїм CNN» у Східній Європі[7].

Генеральний продюсер телеканалу — Тетяна Пушнова, яка з вересня 2011 року обіймає посаду шеф-редакторки ТСН[8]. Першим головним редактором каналу був Пітер Дікенсон, засновник журналу «What's On» та колишній головний продюсер телеканалу «Jewish News One»[9]. Із січня до травня 2016 року посаду шеф-редакторки телеканалу «Ukraine Today» обіймала Юлія Соцька, котра перейшла на ТСН у червні того ж року.[10]

Телеканал транслювався через супутник «Hot Bird», а також онлайн через офіційний сайт і YouTube-канал. А у 2016 році англійською мовою їх програми показував і 1+1 International.

Закриття телемовлення

[ред. | ред. код]

З 1 квітня 2016 року телеканал припинив телемовлення і перейшов у формат інтернет-ресурсу[11].

Як пояснила Тетяна Пушнова, це сталося у зв'язку із запуском міжнародного мовлення державним телебаченням України, тому мовлення в телеефірі втратило актуальність, як найбільш витратна складова роботи телеканалу[4].

У 2017 році повністю припинив мовлення в інтернеті, ставши англійськомовною частиною ІА «Уніан».

Сторінки в соц. мережах, на які посилався канал, стали англійськомовною версією «Уніан».

Формат

[ред. | ред. код]

Спочатку в ефірі Ukraine Today виходили півгодинні інформаційні блоки з випусками новин, новинами культури, спорту, бізнесу тощо. Від початку 2015 року телеканал планував відкрити власну студію з випусками новин у прямому ефірі і ток-шоу[9][5].

Канал висвітлював події України, Польщі, країн Балтії та Росії[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національна рада. Архів оригіналу за 10 квітень 2016. Процитовано 31 березень 2016.
  2. telekritika.ua: Телеканал Ukraine Today стане голосом нової Європи [Архівовано 2014-12-26 у Wayback Machine.] 24.07.2014
  3. Ukraine challenges Russian media with launch of international news channel Ukraine Today. Архів оригіналу за 24 липень 2014. Процитовано 23 липень 2014.
  4. а б Тетяна Пушнова — про закриття телемовлення Ukraine Today. Архів оригіналу за 31 березень 2016. Процитовано 30 березень 2016.
  5. а б Ukraine Today: новини, а не пропаганда —«Телекритика». Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  6. Телеканал Ukraine Today залишиться інтернет-майданчиком [Архівовано 9 серпень 2016 у Wayback Machine.] — РБК-Україна, 31.03.2016
  7. Телеканал Ukraine Today вийшов в ефір — «Drohobyczer Zeitung». Архів оригіналу за 26 серпень 2014. Процитовано 24 серпень 2014.
  8. Коломойський запускає телеканал Ukraine Today. Архів оригіналу за 25 липень 2014. Процитовано 23 липень 2014.
  9. а б в Ukraine Today отримав ліцензію на мовлення та розповів Нацраді про свої плани —«Телекритика». Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  10. Інформація про призначення шеф-редактором Юлії Соцької. Архів оригіналу за 19 квітень 2016. Процитовано 22 березень 2016.
  11. Ukraine Today перейде в інтернет-формат. Архів оригіналу за 1 квітень 2016. Процитовано 30 березень 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]