Nothing Special   »   [go: up one dir, main page]

Перейти до вмісту

Monotrematum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Monotrematum
Період існування: данський ярус, ~61 млн р. т.
Художня реконструкція подібної на Obdurodon тварини
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Однопрохідні (Monotremata)
Родина: Качконосові (Ornithorhynchidae)
Рід: Monotrematum
Pascual et al. 1992
Вид:
M. sudamericanum
Біноміальна назва
Monotrematum sudamericanum
Pascual et al. 1992

Monotrematum sudamericanum — вимерлий однопрохідний вид з палеоценової (Пелігран) формації Саламанка в Патагонії, Аргентина[1]. Це єдиний однопрохідний, знайдений за межами Океанії.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Вид, описаний у 1992 році та віднесений до нового роду Monotrematum як тип. На даний момент це єдиний відомий вид роду. Автори порівняли свій викопний матеріал з родом Obdurodon, видом орніторинхів, який вперше був виявлений на австралійських викопних місцях у 1975 році.

Monotrematum sudamericanum відомий лише з двох нижніх і одного верхнього качкоподібних зубів. Це єдиний відомий неавстралійський орніторінхід. Головною відмінністю, окрім континенту та віку, є його розмір: зуби Monotrematum приблизно вдвічі більші, ніж у інших подібних видів спорідненого роду Obdurodon. Зуби M. sudamericanum зараз знаходяться в колекціях Museo de La Plata та Museo Paleontológico Egidio Feruglio, обидва в Аргентині[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Monotrematum [Архівовано 2022-04-08 у Wayback Machine.] at Fossilworks.org
  2. Pascual, R.; Archer, M.; Jaureguizar, E.O.; Prado, J.L.; Godthelp, H.; Hand, S.J. (1992). First discovery of monotremes in South America. Nature. 356 (6371): 704—706. doi:10.1038/356704a0.
  3. Pascual, R.; Goin, F.J.; Balarino, L.; Sauthier, D.E.U. (2002). New data on the Paleocene monotreme Monotrematum sudamericanum, and the convergent evolution of triangulate molars (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 47 (3): 487—492. Процитовано 21 січня 2020.