Омськ

місто Омськ
Омск
Герб Омська Прапор Омська
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Омська область
Код ЗКАТУ:	52401000000
Код ЗКТМО:	52701000001
Основні дані
Час заснування	1716
Населення	▼ 1 104 485 (2024)
Площа	572,9 км²
Поштові індекси	644
Телефонний код	+7 3812
Географічні координати:	54°58′00″ пн. ш. 73°23′00″ сх. д. / 54.966666666667° пн. ш. 73.383333333333° сх. д. / 54.966666666667; 73.383333333333
Влада
Вебсторінка	www.omsk.ru
Міський голова	Сергій Шелест
Мапа
Омськ Омськ
Омськ у Вікісховищі

Омськ (рос. Омск) — місто у Росії, адміністративний центр Омської області. Омськ розташований у Західному Сибіру, у місці впадання р. Омь у р. Іртиш. Назва міста пішла від казахського «Омбы». Корінне населення — казахи. Більшість населення зараз становлять росіяни, нащадки російських переселенців.^{[джерело?]}

Має 1,1 млн мешканців (2024) у межах муніципального утворення (2-е місце в Сибіру, 8-е місце в РФ) і 1,240 млн мешканців (2005) в агломерації (11-і). Розташований на місці впадання в Іртиш річки Омь. Великий транспортний вузол: залізниця і шосейні дороги, Транссибірська магістраль, річковий порт і аеропорт.

Найбільший в Росії (і третій в Європі) нафтопереробний комбінат (нині належить ВАТ Газпром нефть). Центр машинобудування; металургія, легка, поліграфічна, хімічна і нафтохімічна промисловість. Багато об'єктів ВПК з'явилися в Омську після Другої світової війни.

Рішенням Омської міської ради 25 липня 2007 року затверджений генеральний план розвитку Омська до 2030 року, де описані основні напрями розвитку Омська найближчим часом.

Місто розташоване в південній частині Західно-Сибірської рівнини на місці впадання в Іртиш річки Омь, у центрі південної частини Омської області. Місцевість відносно плоска, з переважанням абсолютних відміток 100—140 м. Одноманітний рельєф на окремих ділянках порушується зниженнями плоских западин, древніх улоговин стоку, озерними улоговинами, гривами і увалами. Середня тривалість дня в червні — 17,2 години. Переважний напрямок вітру взимку — південно-західний, влітку — північно-західний. Найбільша швидкість вітру відзначається взимку і навесні, що є причиною частих хуртовин та пилових бур.

Омськ знаходиться в часовому поясі, позначається за міжнародним стандартом як Omsk Time Zone (OMST). Зсув відносно UTC становить +7:00. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +3 години і позначається в Росії відповідно як MSK +3. Омський час відрізняється від поясного часу на дві години, оскільки на території Росії діє декретний час.

Після захоплення земель у казахских кочових племен була заснована фортеця. Перша Омська фортеця була заснована в 1716 р. козацьким загоном під командуванням І. Бухгольца, що відправився розширювати і укріплювати кордони Російської імперії по іменному указу Петра I. Слугував прикордонною фортецею для захисту від набігів кочовиків. До 1797 р. був острогом. У XIX ст Омськ став центром спочатку Західно-Сибірського, а потім Степового генерал-губернаторства (Степового краю), що охоплював істотну частину Західного Сибіру і північ сучасного Казахстану.

У роки громадянської війни Омськ був резиденцією спершу Тимчасового Сибірського уряду (на чолі з П. В. Вологодським) Сибірської республіки, потім — Тимчасового Всеросійського уряду (на чолі з Н. Д. Авксент'євим), потім — Російського уряду Верховного Правителя адмірала О. Колчака.

Корінне населення — казахи. Більшість населення зараз становлять росіяни, нащадки російських переселенців.

Рік	1725	1825	1856	1858	1897	1903	1905	1914	1917	1923
Населення, тис. осіб	1,0	9,0	16,4	18,0	37,4	60,0	75,0	134,8	113,1	146,3

Рік	1926	1931	1935	1939	1956	1959	1962	1964	1967	1970
Населення, тис. осіб	111,2	162,2	246,0	288,9	505,0	581,1	650,0	702,0	774,0	821,2

Рік	1973	1976	1979	1981	1982	1985	1986	1987	1989	1990
Населення, тис. осіб	905,0	971,0	1014,2	1044,0	1061,0	1108,0	1122,0	1134,0	1148,4	1159,0

Рік	1991	1992	1994	1996	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Населення, тис. осіб	1166,8	1168,6	1162,0	1160,0	1159,2	1157,0	1148,9	1138,3	1134,0	1131,0

Рік	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Населення, тис. осіб	1132,0	1142,8	1138,8	1134,8	1131,1	1129,1	1127,7	1154,0	1156,6	1160,7

В склад міста Омська входять 5 адміністративних округів:

• Центральний,
• Радянський,
• Кіровський,
• Ленінський,
• Октябрський.

Присутність у місті великих промислових підприємств, багато з яких було евакуйовано з європейської частини країни в роки Другої світової війни, дає йому право іменуватися одним з найбільших індустріальних центрів країни. Основу промисловості міста складають підприємства нафтохімії: «Омський нафтопереробний завод», ВАТ «Омський каучук», ВАТ «Омськшина», ВАТ «Завод технічного вуглецю (г.Омськ)»; аерокосмічної індустрії: велетенське і теріторіальномістке ФГУП «Виробниче об'єднання „Польот“» (випуск ракети-носія Космос-3М, космічні апарати); машинобудування: «Омсктрансмаш (виробництво і ремонт танків типу Т-80 і виробництво тракторів)», ФГУП «Омське моторобудівне об'єднання ім. П. І. Баранова» (авіаційне моторобудування), ВАТ «Омський агрегатний завод» (випускає пральні машини «Сибір») і радіоелектроніки: ВАТ «Радіозавод ім. А. С. Попова», ПО «Іртиш» тощо.

З 2006 року в Омську йде будівництво першого в Росії заводу з виробництва екологічно-чистого палива із зерна — біоетанолу. У місті розташовано багато підприємств легкої і харчової промисловості, серед них «Інмарко», «Омський бекон», «РОСАР» (належить ВАТ «САН ІнБев» (до 2007 року називався SUN Interbrew), випускає пиво «Сибірськая корона», «Багбір», і т. д.), лікеро-горілчаний завод «Оша» (пиво «Піт», «Бізон Бір» і т. д.), лікеро-горілчаний завод «Омсквінпром» (випускає горілку «П'ять озер»), завод «Манрос М» (належить ВАТ «Вімм-Білль-Данн — Продукти харчування») і ін. Щорічні виставки, такі як і ІнтерСиб, підвищують інвестиційну привабливість міста.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконано робіт і послуг за 2007 роки 92537,9 млн рублів у тому числі:

• виробництво харчових продуктів, включаючи напої, і тютюну 27267,0
• виробництво нафтопродуктів 13596,0
• хімічне виробництво 14018,5
• виробництво гумових і пластмасових виробів 15476,2
• виробництво електроустаткування, електронного устаткування 6419,1 млн рублів.

• Середньорічна температура — +2,1 C°
• Середньорічна швидкість вітру — 2,8 м/с
• Середньорічна вологість повітря — 71 %

Показник	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Рік
Абсолютний максимум °С	4,2	3,6	14,1	31,3	35,5	40,1	40,4	38,0	32,9	27,4	16,1	4,5	40,5
Середній максимум °С	-12	-10,3	-2,5	9,0	19,0	23,9	25,3	22,7	15,9	8,1	-3,7	-9,8	7,1
Середня температура °С	-16,3	-15,0	-7,3	3,7	12,5	18,0	19,6	16,9	10,4	3,5	-7,3	-13,8	2,1
Середній мінімум °С	-20,5	-19,4	-12	-1,0	6,3	12,0	14,1	11,6	5,7	-0,3	-10,5	-17,9	-2,7
Абсолютний мінімум	-45	-46	-41	-26	-11	-3	2	-2	-8	-28	-41	-45	-46
Норма опадів	23	18	17	21	35	51	66	54	37	30	34	29	415

У центрі міста, навпроти магазину «Тисяча дрібниць», росте найстаріше дерево Омська — біла верба. Обхопити його можуть 4 людини, у діаметрі стовбур — 5,5 метрів, висота — більше 10 метрів. Посаджено воно було в 1884 році, є пам'яткою природи, тим не менш, у корі дерева було пророблено дупло.

Біля Історико-краєзнавчого музею росте яблуня, вік якої — 120 років. Висота стовбура до гілок — 2,3 метра, ширина крони — 6 метрів. Щорічно плодоносить. Ця яблуня — єдина залишилася від яблуневого саду, який почали розбивати ще при Гасфорді. У 1889 році член Географічного товариства Павло Яшеров привіз із Забайкалля новий сорт — сибірську яблуню, висадив насіння і стежив за їх акліматизацією. Але в 70-х роках через будівництво Будинку Союзів сад був практично знищений, за винятком цієї яблуні. На честь саду був названий широко відомий жителям Омська магазин «Яблунька», а згодом і зупинка громадського транспорту. В Омську знаходиться природний парк в межах міста — «Пташина гавань».

У зв'язку з тим, що в Омську сконцентрована велика кількість великих виробництв, які сильно забруднюють навколишнє середовище, у місті склалася несприятлива екологічна обстановка. Недостатньо розвинений контроль над змінами геохімічного фону внаслідок впливу техногенних факторів.

За словами начальника Управління державного контролю Міністерства сільського господарства і продовольства Омської області Анатолія Погорєлова, 58 % забруднення атмосферного повітря в місті припадає на автотранспорт. З промислових підприємств найбільш проблемне в плані екології — Омська ТЕЦ-5, працює на вугіллі (в той же час і на ній була проведена установка двох фільтрів очищення диму). У повітрі міста періодично виявляють діоксиди, формальдегіди і, найчастіше, бензапірен (виробляється автотранспортом). На особливому контролі у зв'язку з охороною атмосфери діяльність таких омських підприємств, як «Омскшина», «Омскагрегат» і ВО Політ.

Однак з 2004 року рівень забруднення атмосферного повітря завдяки комплексу проведених природоохоронних заходів вдалося знизити більш ніж на 30 %. І з 2005 року Омськ виключений зі списку міст Росії з найбільшим рівнем забруднення повітря. Значення індексу забруднення атмосфери вище 14 говорить про екологічне неблагополуччя населеного пункту. У 1998 році індекс був 17, у 2005 — 10, у 2009 — 8. Таким чином, Омськ покинув «групу ризику» з екологічної безпеки, у якій знаходився в 70-90 роки XX століття. Цьому сприяло впровадження нових технологій очищення, посилення контролю з боку державних органів і зупинка деяких заводів.

Двічі на рік проходить генеральне прибирання міста за участю городян. У Ленінському, Кіровському і Радянському адміністративних округах діють полігони по захороненню твердих побутових відходів. У 2010 році на полігоні почала працювати лінія з сортування та переробки сміття. Надалі це дозволить відмовитися від необхідності виділяти додаткову територію для розміщення звалищ.

Загальна площа зелених насаджень в Омську становить 12945,43 га, з них об'єкти загального користування займають 1606,13 га, озеленення вулично-дорожньої мережі — 603,4 га, міські ліси — понад 1800 га. Окружні управління благоустрою обслуговують 170 скверів, бульварів та парків площею близько 800 га. При цьому на кожного омича сьогодні припадає понад 14,1 м² зелених насаджень загального користування.

Міські пам'ятники природи «Зелений клин» (ландшафтний комплекс ОмДАУ) і «Пташина гавань» унікальні вже тому, що змогли вижити в такій несприятливій екологічній обстановці і проіснувати не одне десятиліття.

• В Омську діють два залізничні вокзали, розташованих по сусідству і створюючих привокзальну площу: «Омськ—Пасажирський» і «Омськ—Приміський». Обидва вокзали нещодавно реконструйовано і відповідають європейським стандартам.

• Вокзал «Омськ — Пасажирський»
• 
  Центральний зал Омського пасажирського вокзалу
• 
  Кут центрального залу другого поверху
• 
  Мозаїчна підлога центрального залу
• 
  Центральний зал. Квиткова каса
• 
  Центральний зал. Деталь декору інтер'єру
• 
  Другий і третій поверхи центрального залу вокзалу

• У Омську діє аеропорт «Омськ — Центральний». У цей час ведеться реконструкція будівлі аеропорту. До 300-річчя Омська буде добудований аеропорт міжнародних авіаліній «Омськ-Федоровка», що знаходиться за 30 кілометрів від регіонального центру.
• У місті активно експлуатуються наземні види транспорту: тролейбуси, автобуси (деякі з яких забезпечені моніторами для поширення реклами і розваги пасажирів), трамваї, маршрутні таксі.
• У центрі розташований Річковий вокзал.
• На лівобережжі знаходиться Автовокзал, який чекає на реконструкцію.
• Рух транспорту через водні артерії забезпечують 10 різних мостів:
  - через річку Іртиш 4 автомобільних моста: ім.60-річчя ВЛКСМ, метроміст ім. 60-річчя Перемоги, Ленінградський, Південний міст і 1 роздвоєний залізничний міст;
  - через річку Омь 4 автомобільних моста: Юбілейний, Комсомольський, Фрунзе, Октябрський і 1 залізничний.
• Починаючи від 1993 року в місті велося будівництво метрополітену, станом на кінець 2019 року метро в місті так і не добудували.

Омськ посідає шосте місце в тридцятці найкращих російських міст для бізнесу в 2010 р. на думку журналу «Forbes». Сюди він піднявся з 21-го місця. Він знаходиться на 1-му місці з розвитку інфраструктури, 3-му по діловому клімату, випереджаючи такі міста, як Хабаровськ, Єкатеринбург, Сургут, Красноярськ, 4-му по стійкості до кризи, випереджаючи такі міста, як Якутськ, Калуга, Ярославль, Нижній Новгород, 5-му по соціальним характеристикам, випереджаючи такі міста, як Красноярськ, Калуга і Владивосток, за комфортністю ведення бізнесу — на 20-му, випереджаючи такі міста як Нижньовартовськ, Вологда і Мурманськ, по купівельній спроможності — на 29-му місці, поступаючись таким містам як Перм, Тула ​​і Новоросійськ. У третьому рейтингу інвестиційної привабливості російських міст журналу «РБК» (2009 р.), Омськ зайняв 7-е місце з 64 міст.

На початок 2009 року в Омську було зареєстровано понад 66 тис. суб'єктів малого і середнього бізнесу, чисельність зайнятих в яких перевищує 163 тисячі чоловік.

Для підприємців діють міські виставки «Інновації року» і «Омська марка». Муніципальний Центр підтримки підприємництва надає інформаційні та консультаційні послуги з питань права, оподаткування, бухгалтерського обліку та інших питань.

У 2009 р. на території міста було створено 12 тис. додаткових робочих місць в області громадських робіт (з них більше половини — для звільнених і скорочених в кризу). Організація громадських робіт проводиться на умовах співфінансування міською владою. Омськ знаходиться в партнерських відносинах з 18 містами Росії і країн ближнього і далекого зарубіжжя, у тому числі підписав угоду про співпрацю з містом Кайфен (КНР). У 2010 році до партнерів міста приєдналися Пенза, Брянськ, Горно-Алтайськ, Улан-Уде і Гомель.

На території Омської області розташовані 4 ТЕЦ (всі входять у ВАТ «ТГК-11», ТЕЦ-2 працює в режимі котельні) і безліч котелень (найбільша Кіровська районна котельня так само входить у ВАТ «ТГК-11»). Велика частина котелень передана на баланс в муніципальне підприємство "Теплова компанія ", інші є відомчими.

У 2010 році в Омську було побудовано 400 тис. м². житла. Планується, що в 2011 році буде побудовано 410—420 тис. м².

Перша телевізійна передача в Омську відбулася в 1954 році. У 1955 році для будівництва телецентру було виділено земельну ділянку на території сільськогосподарського інституту ім. С. М. Кірова. Зараз з Омського телецентру здійснює мовлення Державна телерадіокомпанія «Іртиш» (Філія ВДТРК). Програми ДТРК «Іртиш» виходять в ефірі телеканалів «Росія-1», «Росія-2» і на хвилі «Радіо Росії». Також на території Омська працюють місцеві телеканали — ДТРК «Омськ» (3 канал і 12 канал), «ТелеОмск-Акме», «Антена 7» і «22 канал». Всього 17 аналогових каналів.

Перший канал Росія 1 / ДТРК Іртиш РЕН ТВ / «3 канал» ДТРК Омськ НТВ П'ятий канал ТВ Центр / Антена-7 7ТВ СТС / Зодіак ТНТ ДТВ / Зодіак Росія 2 «12 канал» ДТРК Омськ ТВ3 / Росія К MTV-Омськ / ТелеОмск-Акме Муз-ТВ РБК / «22 канал» Послуга кабельного телебачення запущена в операторів ЗАТ Компанія «ЕР-Телеком», «Каскад», «Мультінекс», «Омські Кабельні Мережі», «Темп», «Аверс-сервіс».

У місті працює чотири GSM оператора стільникового зв'язку: МТС (ВАТ «Мобільні Телесистеми»), Білайн (ВАТ «Вимпелком»), Tele2 (ЗАТ «Сибірський стільниковий зв'язок» — тільки 1800 MHz) і Мегафон, а також один оператор стандарту CDMA-450 — «Скай Лінк» (ЗАТ «Астарта»). З них чотири 3G (UMTS) оператора стільникового зв'язку: МТС (ВАТ «Мобільні Телесистеми»), Білайн (ВАТ «Вимпелком»), Мегафон і «Скай Лінк» (ЗАТ «Астарта»).

В Омську шестизначні телефонні номери. Послуги стаціонарної телефонії здійснює дочірнє підприємство ВАТ «Связьінвест» Омська філія ВАТ «Сибірьтелеком» і компанія «Омські кабельні мережі». Існує також IP-телефонія «Міськзв'язок» від компанії «ЕР-Телеком», Телефонія від компанії ТТК (ЗАТ «ЗапСибТранстелеком»).

Доступ в інтернет надають компанії: ЗАТ «Національні Мультисервісні Мережі» (ТМ «АБВ»), ЗАТ Компанія «ЕР-Телеком» (ТМ «Дом.ru»), ТОВ «Сибінтерком», ЗАТ «Коммед-Інфо», «Омсктелеком», «Кокос», «Трансфер», «Interro», «Інтел», «Сотлайн», «Мультінекс» (ТМ «МТС»), ТОВ «Омські Кабельні Мережі», ЗАТ «ЗапСибТранстелеком», ЗАТ «Інвестелектрозв'язок» (ТМ "Білайн "), ЗАТ «Смартком», ТОВ «Нові технології», ТО «Медіагрупа», ТОВ «БС-Телеком», ТОВ «Радіо-телефонні системи»(ТМ «Галаком»), Котлован (ТОВ "Науково-технічний центр «Комп'ютерний світ»), Sahalin.net. Також Омська область входить до числа регіонів, де ВАТ «Сибіртелеком» проводить активне будівництво і введення в експлуатацію мережі GPON FTTH («Оптичне волокно в квартиру»), що теоретично надає користувачам доступ в інтернет на швидкості до 1 Гбіт/с. Існує безліч громадських місць з бездротовим доступом за технологією WiFi. Ряд компаній заявляє про швидкий запуск відразу кількох точок доступу в декількох громадських місцях міста. На омському ринку телекомунікацій працюють декілька операторів, що надають доступ в інтернет по швидкісній бездротової технології pre-wimax: Енфорта (ТОВ "Престиж-Інтернет "), «Омск-Інфо», «Т-Сервіс», ЗАТ «Смартком», «Кокос».

• Омський державний університет імені Ф. М. Достоєвського
• Омський державний технічний університет
• Омський державний аграрний університет імені П. А. Столипіна

У місті працюють гурти ГРОТ, 25/17.

• Омський обласний музей образотворчих мистецтв імені М. О. Врубеля
• Омський історико-краєзнавчий музей

• Омський державний театр ляльки, актора, маски «Арлекін»
• Міський драматичний театр «Гальорка»
• Міський драматичний театр «Студія» Л. Єрмолаєвої
• Омський академічний театр драми
• Омський державний музичний театр
• Омський театр для дітей та молоді

• Анісов Володимир Хомич (1921—2006) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
• Архипова Ніна Миколаївна (1921—2016) — радянська і російська актриса театру і кіно
• Врубель Михайло Олександрович (1856—1910) — російський художник.
• Ганжа Петро Андрійович — начальник дивізії Дієвої армії УНР.
• Гур'єва Юлія Валеріївна — українська художниця.
• Дворжецький Владислав Вацлавович (1939—1978) — радянський актор.
• Довгань Людмила Михайлівна — співачка (лірико-драматичне сопрано) і педагог. Заслужена артистка Росії (1991). Народна артистка України (1999).
• Канаєва Євгенія Олегівна — російська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка.
• Карбишев Дмитро Михайлович — Герой Радянського Союзу, військовий інженер.
• Куйбишев Валеріан Володимирович (1888—1935) — російський революціонер, а потім радянський партійний і політичний діяч.
• Кулябко Олексій Олександрович — російський фізіолог-експериментатор.
• Лєтов Ігор Федорович — російський і радянський рок-музикант
• Мамаєва Ніна Василівна (1923—2001) — російська радянська актриса, педагог
• Панков Володимир Михайлович (* 1946) — радянський і український кінооператор.
• Поліщук Любов Григорівна (1949—2006) — російська актриса.
• Талько-Гринцевич Петро Антонович — фізик, педагог.
• Шебалін Віссаріон Якович (1902—1963) — радянський композитор, педагог, професор Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського.
• Тализіна Валентина Ілларіонівна (* 1935) — радянська і російська акторка театру та кіно.

• 3406 Омськ — астероїд, названий на честь міста.

• Офіційний сайт адміністрації м. Омська [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Омської міської Ради [Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Генеральний план розвитку м. Омська
• Електронна карта і довідник міста [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.], проект ДубльГИС
• Омськ з висоти пташиного польоту. Супутникові знімки Google maps.
• Найстарший портал з омською тематикою «Відкритий Омськ» [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Мій Омськ / Омський інформаційно-розважальний портал [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• omsk — омське LJ-суспільство
• Регіональне інформаційне агентство «Омськ-інформ» [Архівовано 10 травня 2007 у Wayback Machine.]
• Омський аукціон нумізматики  — продаж/купівля монет і антикваріату
• Омський інформаційний діловий портал [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Географія   Азія   Росія