Командир

Команди́р частини (підрозділу) — посадова особа командного складу в збройних силах, на котру покладено командування (керівництво) підрозділом, частиною (кораблем), з'єднанням. У більшості країн світу командир є єдиноначальником і несе особисту відповідальність за постійну бойову і мобілізаційну готовність ввіреної йому частини (підрозділу).

Командир відповідає за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, за стан озброєння, бойової техніки і транспорту, за матеріально-побутове і медичне забезпечення частини (підрозділу).

Командирами частин або підрозділів призначаються особи офіцерського, старшинського або сержантського складу залежно від їх підготовки в атестаційному порядку.

У Збройних силах України на командирів усіх ступенів покладені такі обов'язки:

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою:

• за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу);
• за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу;
• за внутрішній порядок;
• стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів;
• за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу);
• за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

• Армія
• Військовозобов'язаний
• Командир відділення

• Бойовий статут Сухопутних військ (частина ІІ)

• Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 253. — ISBN 00101-236. (рос.)

• Командир [Архівовано 10 Серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Боевая готовность военнослужащего и подразделения