Тадеуш Грабянка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Мітка: редагування коду 2017
вікіфікація
 
Рядок 37: Рядок 37:
| герб = '''[[Лещиць]]'''
| герб = '''[[Лещиць]]'''
}}
}}
'''Тадеуш Грабянка''' ({{lang-pl|Tadeusz Grabianka}}; [[8 січня]] [[1740]], [[Райківці]], [[Подільське воєводство]], [[Річ Посполита]] — [[6 жовтня]] [[1807]], [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]) — польський ([[Подільське воєводство]]) [[шляхтич]] гербу [[Лещиць]], [[лів]]ський [[Староста (Польща)|староста]] (від [[1770]]), [[містик]], [[алхімік]], [[Ілюмінати|ілюмінат]]. [[Псевдонім]]и: «Граф [[Остапківці (Городоцький район)|Остап]]» ({{lang-fr|Comte Ostap}}), «Польський Граф» ({{lang-fr|Comte Polonais}}), «Граф [[Сутківці|Сутківський]]», «Король Нового Ізраїлю».
'''Тадеуш Грабянка''' ({{lang-pl|Tadeusz Grabianka}}; [[8 січня]] [[1740]], [[Райківці]], [[Подільське воєводство]], [[Річ Посполита]] — [[6 жовтня]] [[1807]], [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]]) — польський ([[Подільське воєводство]]) [[шляхтич]] гербу [[Лещиць]], [[лів]]ський [[Староста (Польща)|староста]] (від 1770), [[містик]], [[алхімік]], [[Ілюмінати|ілюмінат]]. [[Псевдонім]]и: «Граф [[Остапківці (Городоцький район)|Остап]]» ({{lang-fr|Comte Ostap}}), «Польський Граф» ({{lang-fr|Comte Polonais}}), «Граф [[Сутківці|Сутківський]]», «Король Нового Ізраїлю».


== Коротка біографія ==
== Коротка біографія ==
Батьки: Юзеф Каєтан Грабянка, [[підчаший]] [[Летичівський повіт|летичівський]], і Маріанна з [[Калиновські гербу Калинова|Калиновських]]. Народився в замку в [[Райківці|Райківцях]], який належав його матері.
Батьки: Юзеф Каєтан Грабянка, [[підчаший]] [[Летичівський повіт|летичівський]], і Маріанна з [[Калиновські гербу Калинова|Калиновських]]. Народився в замку в [[Райківці|Райківцях]], який належав його матері.


Завдяки старанням матері, виховувався у Франції ([[Лотарингія (герцогство)|Лотарингії]]) при дворі польського екс-короля [[Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]], герцога Лотаринзького. Навчаючись у Парижі, познайомився з діяльністю [[Масонство|масонів]] і [[Езотерика|езотериків]].
Завдяки старанням матері, виховувався у Франції ([[Лотаринзьке герцогство|Лотарингії]]) при дворі польського екс-короля [[Станіслав Лещинський|Станіслава Лещинського]], герцога Лотаринзького. Навчаючись у Парижі, познайомився з діяльністю [[Масонство|масонів]] і [[Езотерика|езотериків]].


Повернувся на батьківщину після смерті батька ([[1759]]). Успадкував значний маєток, до якого входили три шляхетські резиденції ([[Остапківці (Городоцький район)|Остапківці]], [[Райківці]], [[Сутківці]]), будинки у Львові та [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]], а також 14 сіл.
Повернувся на батьківщину після смерті батька (1759). Успадкував значний маєток, до якого входили три шляхетські резиденції ([[Остапківці (Городоцький район)|Остапківці]], [[Райківці]], [[Сутківці]]), будинки у Львові та [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]], а також 14 сіл.


[[1771]] року оженився з Терезою Стадницькою, того ж року подружжя переїхало до [[Остапківці (Городоцький район)|Остапківців]].
1771 року оженився з Терезою Стадницькою, того ж року подружжя переїхало до [[Остапківці (Городоцький район)|Остапківців]].


В [[1775]] у Райковецькому замку Грабянку відвідали [[граф Каліостро]] та Бруморе, де вони разом працювали над алхімічними дослідами.
В 1775 у Райковецькому замку Грабянку відвідали [[граф Каліостро]] та Бруморе, де вони разом працювали над алхімічними дослідами.


Інтерес до містики звів Грабянку з масоном гр. [[Август Мошинський|Августом Мошинським]] і Яном Салвертом, які у [[Варшава|Варшаві]] заснували Академію таємних наук.
Інтерес до містики звів Грабянку з масоном гр. [[Август Мошинський|Августом Мошинським]] і Яном Салвертом, які у [[Варшава|Варшаві]] заснували Академію таємних наук.


Діяльність Грабянки як ілюміната почалась в помісті гр. Гайнріха фон Пройсена в Берліні. Там він познайомився з Пернеті і [[Бруморе]], братом відомого хіміка. [[1770]] до берлінського кола належав також граф [[Сен-Жермен]] (17 ? −1784). Імовірно також Грабянка був меценатом цієї групи.
Діяльність Грабянки як ілюміната почалась в помісті гр. Гайнріха фон Пройсена в Берліні. Там він познайомився з Пернеті і [[Бруморе]], братом відомого хіміка. 1770 до берлінського кола належав також граф [[Сен-Жермен]] (17 ? −1784). Імовірно також Грабянка був меценатом цієї групи.


Грабянка заснував [[Масонська Ложа|ложу]], до якої входили також жінки і діти. До цієї групи входили його дружина, її сестра Текля з чоловіком Яном Амором Тарновським і також Маріанна Лянцкоронська-Стадніцька, донька Анна Грабянка.
Грабянка заснував [[Масонська Ложа|ложу]], до якої входили також жінки і діти. До цієї групи входили його дружина, її сестра Текля з чоловіком Яном Амором Тарновським і також Маріанна Лянцкоронська-Стадніцька, донька Анна Грабянка.


В [[1785]] повернувся з [[Поділля]] до [[Авіньйон]]у, де заснував ''Academie des Sages'', а пізніше в [[Монпельє]], [[Дуе]] і [[Могилів-Подільський|Могилеві-Подільському]]. Грабянка був обраний магістром ложі під титулом «Король Нового Ізраїлю»
В 1785 повернувся з [[Поділля]] до [[Авіньйон]]у, де заснував ''Academie des Sages'', а пізніше в [[Монпельє]], [[Дуе]] і [[Могилів-Подільський|Могилеві-Подільському]]. Грабянка був обраний магістром ложі під титулом «Король Нового Ізраїлю»


Грабянка і [[Пернеті]] були майстрами ілюмінатів Авіньйону, і Грабянка під псевдонімом Граф Остап (Граф Сутковський) поширював своє вчення і сприяв заснуванню нових лож в Лондоні, Італії.
Грабянка і [[Пернеті]] були майстрами ілюмінатів Авіньйону, і Грабянка під псевдонімом Граф Остап (Граф Сутковський) поширював своє вчення і сприяв заснуванню нових лож в Лондоні, Італії.


[[14 вересня]] [[1791]] за наказом з Риму ілюмінати припинили свою діяльність в Авіньйоні.
14 вересня 1791 за наказом з Риму ілюмінати припинили свою діяльність в Авіньйоні.


Останні роки свого життя Грабянка жив в помістях [[Чарторийські|Чарторийських]], [[Любомирські|Любомирських]], [[Тарновські|Тарновських]], а потім в [[Тульчин]]і у графа [[Станіслав Щенсний Потоцький|Станіслава Щенсного Потоцького]] до 13 березня [[1805]]). Польський [[сенатор]] [[Юзеф Август Ілінський]] призначив йому щорічну пенсію.<blockquote>«То був Тадеуш Граб'янка, ливський староста, подоляк, містик, засновник і голова Авіньйонської секти, який нині шукав притулку в чужих домах. І він мав чималі статки, але пожертвував ними задля свого вчення, перед ним відкривався шлях до чинів і почестей, але він зрікся їх в ім'я вищої мети; він мав кохану дружину, дітей, але й їх залишив задля ідеї. Ця ідея вела його з прапором у руках, на якому світилися таємні й не зрозумілі для юрби знаки, в середовище, просякнуте матеріалізмом. Ніщо не бентежило його: ні люта інквізиція, ні скроплена кров'ю гільйотина… Він завжди залишався сам собою, вірний переконанням, які поширював.
Останні роки свого життя Грабянка жив в помістях [[Чарторийські|Чарторийських]], [[Любомирські|Любомирських]], [[Тарновські|Тарновських]], а потім в [[Тульчин]]і у графа [[Станіслав Щенсний Потоцький|Станіслава Щенсного Потоцького]] до 13 березня 1805). Польський [[сенатор]] [[Юзеф Август Ілінський]] призначив йому щорічну пенсію.<blockquote>«То був Тадеуш Граб'янка, ливський староста, подоляк, містик, засновник і голова Авіньйонської секти, який нині шукав притулку в чужих домах. І він мав чималі статки, але пожертвував ними задля свого вчення, перед ним відкривався шлях до чинів і почестей, але він зрікся їх в ім'я вищої мети; він мав кохану дружину, дітей, але й їх залишив задля ідеї. Ця ідея вела його з прапором у руках, на якому світилися таємні й не зрозумілі для юрби знаки, в середовище, просякнуте матеріалізмом. Ніщо не бентежило його: ні люта інквізиція, ні скроплена кров'ю гільйотина… Він завжди залишався сам собою, вірний переконанням, які поширював.


Таким його бачили в місті Авіньйоні, де його доглядали королівські сини і принци крові; таким він був і нині, зневажений усіма, без копійки в кишені, одягнутий у скромне й пошарпане вбрання. В очах, наповнених вогнем, світилася віра; посмішка випромінювала спокій і чарівливу знаду; у манерах відчувалися смиренність і злагода…».<ref>{{Cite web|title=ОДИН ІЗ САДИБИ СТАРОСТ|url=https://podolyanin.com.ua/history/7779/|website=Газета "Подолянин"|date=2013-12-06|accessdate=2024-01-26|language=uk|last=admin}}</ref>
Таким його бачили в місті Авіньйоні, де його доглядали королівські сини і принци крові; таким він був і нині, зневажений усіма, без копійки в кишені, одягнутий у скромне й пошарпане вбрання. В очах, наповнених вогнем, світилася віра; посмішка випромінювала спокій і чарівливу знаду; у манерах відчувалися смиренність і злагода…».<ref>{{Cite web|title=ОДИН ІЗ САДИБИ СТАРОСТ|url=https://podolyanin.com.ua/history/7779/|website=Газета "Подолянин"|date=2013-12-06|accessdate=2024-01-26|language=uk|last=admin}}</ref>


[[Антоній Роле|Юзеф Роллє]].</blockquote>В серпні [[1805]] переїхав до Петербурга, де, проповідуючи своє вчення, став відомим у місцевих масонських колах. У квітні [[1807]] на хвилі масонофобії та [[галлофобія|галлофобії]], викликаній війною Росії проти [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]], Грабянка був заарештований. Через пів року помер у [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівській фортеці]], не діждавши суду.
[[Антоній Роле|Юзеф Роллє]].</blockquote>В серпні 1805 переїхав до Петербурга, де, проповідуючи своє вчення, став відомим у місцевих масонських колах. У квітні 1807 на хвилі масонофобії та [[галлофобія|галлофобії]], викликаній війною Росії проти [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона]], Грабянка був заарештований. Через пів року помер у [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівській фортеці]], не діждавши суду.


Похований у Санкт-Петербурзі, в костелі Святої Катерини.
Похований у Санкт-Петербурзі, в костелі Святої Катерини.

Поточна версія на 16:35, 16 вересня 2024

Тадеуш Грабянка
пол. Tadeusz Grabianka
Ім'я при народженніпол. Tadeusz Grabianka
ПсевдоГраф Остап, Граф Сутківський, «Король Нового Ізраїлю»
Народився8 січня 1740(1740-01-08)
Райківці, Річ Посполита
Помер6 жовтня 1807(1807-10-06) (67 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняCatholic Church of St. Catherined
КраїнаРіч Посполита
Національністьполяк
Місце проживанняПоділля
Діяльністьалхімік, містик
Відомий завдякимістик, ілюмінат
Титулшляхтич
Посадастароста лівськийd
Конфесіяілюмінат
РідQ63532347?
РодичіЮзеф Каєтан Грабянка, Маріанна Калиновська
У шлюбі зТереза Стадніцька
ДітиАнна Грабянка-Раціборовська(1772—1796), Антоній Грабянка, Еразм Грабянка
[[File:Лещиць|80px|center|Герб]]

Тадеуш Грабянка (пол. Tadeusz Grabianka; 8 січня 1740, Райківці, Подільське воєводство, Річ Посполита — 6 жовтня 1807, Санкт-Петербург, Російська імперія) — польський (Подільське воєводство) шляхтич гербу Лещиць, лівський староста (від 1770), містик, алхімік, ілюмінат. Псевдоніми: «Граф Остап» (фр. Comte Ostap), «Польський Граф» (фр. Comte Polonais), «Граф Сутківський», «Король Нового Ізраїлю».

Коротка біографія

[ред. | ред. код]

Батьки: Юзеф Каєтан Грабянка, підчаший летичівський, і Маріанна з Калиновських. Народився в замку в Райківцях, який належав його матері.

Завдяки старанням матері, виховувався у Франції (Лотарингії) при дворі польського екс-короля Станіслава Лещинського, герцога Лотаринзького. Навчаючись у Парижі, познайомився з діяльністю масонів і езотериків.

Повернувся на батьківщину після смерті батька (1759). Успадкував значний маєток, до якого входили три шляхетські резиденції (Остапківці, Райківці, Сутківці), будинки у Львові та Кам'янці, а також 14 сіл.

1771 року оженився з Терезою Стадницькою, того ж року подружжя переїхало до Остапківців.

В 1775 у Райковецькому замку Грабянку відвідали граф Каліостро та Бруморе, де вони разом працювали над алхімічними дослідами.

Інтерес до містики звів Грабянку з масоном гр. Августом Мошинським і Яном Салвертом, які у Варшаві заснували Академію таємних наук.

Діяльність Грабянки як ілюміната почалась в помісті гр. Гайнріха фон Пройсена в Берліні. Там він познайомився з Пернеті і Бруморе, братом відомого хіміка. 1770 до берлінського кола належав також граф Сен-Жермен (17 ? −1784). Імовірно також Грабянка був меценатом цієї групи.

Грабянка заснував ложу, до якої входили також жінки і діти. До цієї групи входили його дружина, її сестра Текля з чоловіком Яном Амором Тарновським і також Маріанна Лянцкоронська-Стадніцька, донька Анна Грабянка.

В 1785 повернувся з Поділля до Авіньйону, де заснував Academie des Sages, а пізніше в Монпельє, Дуе і Могилеві-Подільському. Грабянка був обраний магістром ложі під титулом «Король Нового Ізраїлю»

Грабянка і Пернеті були майстрами ілюмінатів Авіньйону, і Грабянка під псевдонімом Граф Остап (Граф Сутковський) поширював своє вчення і сприяв заснуванню нових лож в Лондоні, Італії.

14 вересня 1791 за наказом з Риму ілюмінати припинили свою діяльність в Авіньйоні.

Останні роки свого життя Грабянка жив в помістях Чарторийських, Любомирських, Тарновських, а потім в Тульчині у графа Станіслава Щенсного Потоцького до 13 березня 1805). Польський сенатор Юзеф Август Ілінський призначив йому щорічну пенсію.

«То був Тадеуш Граб'янка, ливський староста, подоляк, містик, засновник і голова Авіньйонської секти, який нині шукав притулку в чужих домах. І він мав чималі статки, але пожертвував ними задля свого вчення, перед ним відкривався шлях до чинів і почестей, але він зрікся їх в ім'я вищої мети; він мав кохану дружину, дітей, але й їх залишив задля ідеї. Ця ідея вела його з прапором у руках, на якому світилися таємні й не зрозумілі для юрби знаки, в середовище, просякнуте матеріалізмом. Ніщо не бентежило його: ні люта інквізиція, ні скроплена кров'ю гільйотина… Він завжди залишався сам собою, вірний переконанням, які поширював.

Таким його бачили в місті Авіньйоні, де його доглядали королівські сини і принци крові; таким він був і нині, зневажений усіма, без копійки в кишені, одягнутий у скромне й пошарпане вбрання. В очах, наповнених вогнем, світилася віра; посмішка випромінювала спокій і чарівливу знаду; у манерах відчувалися смиренність і злагода…».[1]

Юзеф Роллє.

В серпні 1805 переїхав до Петербурга, де, проповідуючи своє вчення, став відомим у місцевих масонських колах. У квітні 1807 на хвилі масонофобії та галлофобії, викликаній війною Росії проти Наполеона, Грабянка був заарештований. Через пів року помер у Петропавлівській фортеці, не діждавши суду.

Похований у Санкт-Петербурзі, в костелі Святої Катерини.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. admin (6 грудня 2013). ОДИН ІЗ САДИБИ СТАРОСТ. Газета "Подолянин" (укр.). Процитовано 26 січня 2024.