Риков Владислав Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Alchemist KELSK (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування OJdndmdl (обговорення) до зробленого Ханас Володимир
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 18 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
| портрет = Риков Владислав Миколайович.jpg
| портрет = Риков Владислав Миколайович.jpg
| підпис =
| підпис =
| дата народження =1993
| дата народження =17.06.1993
| місце народження =м. [[Харків]]
| місце народження =[[Луганська область]]
| дата смерті = 7.02.2024
| дата смерті = 7.02.2024
| місце смерті =м. [[Курахове]], [[Донецька область]]
| місце смерті =м. [[Курахове]], [[Донецька область]]
Рядок 18: Рядок 18:
| рід військ = [[Повітряні сили Збройних сил України]]
| рід військ = [[Повітряні сили Збройних сил України]]
| роки служби =
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Майор}}
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Полковник}}
| формування = {{299 БрТА ЗСУ|2}}
| формування = {{299 БрТА ЗСУ|2}}
| командування =
| командування =
Рядок 24: Рядок 24:
* [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Російське вторгнення в Україну]]
* [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Російське вторгнення в Україну]]
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)|2022}}
{{Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)|2022}}
{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|2022}}
{{!}}
{{!}} {{Орден За мужність I ступеня|2022}}
{{!}} {{Орден За мужність I ступеня|2022}}
{{!}} {{Орден За мужність II ступеня|2020}}
{{!}} {{Орден За мужність II ступеня|2020}}
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня|2017}}
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня|2017}}
{{!)}}
{{!)}}
{{!}}{{Орден Золота Зірка (Україна)}}
}}
|місце поховання=Вінниця}}
{{однофамільці|Риков}}
{{однофамільці|Риков}}
[[Файл:Шеврони та посвідчення Героя України Владислава Рикова.jpg|міні|Шеврони та посвідчення Владислава Рикова у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини]]
'''Риков Владислав Миколайович''' ({{}}{{ДС|7|02|2024}}) — [[українці|український]] військовий [[льотчик]] [[299-та бригада тактичної авіації (Україна)|299-ї БрТА]] [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряних сил Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни Р|учасник російсько-української війни]], що відзначився під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну в 2022 році]]. Повний кавалер ордена «[[Орден «За мужність»|За мужність]]».
'''Риков Владислав Миколайович''' ({{ДН|17|06|1993}}, [[Луганська область]] — {{ДС|7|02|2024}}, м. [[Курахове]])&nbsp;— [[українці|український]] військовий [[льотчик]] [[299-та бригада тактичної авіації (Україна)|299-ї БрТА]] [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряних сил Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни Р|учасник російсько-української війни]], що відзначився під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну в 2022 році]], [[підполковник|полковник]] (посмертно). Повний кавалер орденів «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» та [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|Богдана Хмельницького]]. [[Герой України]] (24 лютого 2024, посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/1172024-49961|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2024}}</ref>.


== Біографія ==
== Біографія ==


Народився і вирі в місті [[Харків]]. Навчався в Авіаційному навчальному кадетському центрі ім. Данила Дідика, потім закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені І. Кожедуба <ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/680070-pilot-vladislav-rikov-zaginuv-pid-cas-vikonanna-bojovogo-zavdanna/|title=Пілот Владислав Риков загинув під час виконання бойового завдання}}</ref>.
Народився 17 червня 1993 році в Луганській області, виріс в місті [[Харків]] у сім'ї військових. Батько та його брат були пілотами. Коли Владу було шість років, бандити вбили всю його сім'ю. Влад отримав поранення, та залишився живим.
Навчався в Авіаційному навчальному кадетському центрі ім. Данила Дідика, потім закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені І. Кожедуба<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/680070-pilot-vladislav-rikov-zaginuv-pid-cas-vikonanna-bojovogo-zavdanna/|title=Пілот Владислав Риков загинув під час виконання бойового завдання}}</ref>.


Під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] служив у складі [[299-та бригада тактичної авіації (Україна)|299-ї БрТА]] на штурмовику [[Су-25]]. Мав 385 бойових вильотів<ref name="censor3472316">[https://censor.net/ua/photo_news/3472316/zahyschayuchy_ukrayinu_zagynuv_lotchykshturmovyk_vladyslav_rykov_foto Захищаючи Україну, загинув льотчик-штурмовик Владислав Риков]</ref><ref>{{Cite web|title=Під час виконання бойового завдання загинув льотчик Владислав Риков|url=https://zaxid.net/pid_chas_vikonannyaboyovogo_zavdannya_zaginuv_lotchik_vladislav_rikov_n1579653|website=ZAXID.NET|date=2024-02-08|accessdate=2024-02-09|language=uk|last=Zaxid.net}}</ref>.
Під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] служив у складі [[299-та бригада тактичної авіації (Україна)|299-ї БрТА]] на штурмовику [[Су-25]]. Мав 385 бойових вильотів<ref name="censor3472316">[https://censor.net/ua/photo_news/3472316/zahyschayuchy_ukrayinu_zagynuv_lotchykshturmovyk_vladyslav_rykov_foto Захищаючи Україну, загинув льотчик-штурмовик Владислав Риков]</ref><ref>{{Cite web|title=Під час виконання бойового завдання загинув льотчик Владислав Риков|url=https://zaxid.net/pid_chas_vikonannyaboyovogo_zavdannya_zaginuv_lotchik_vladislav_rikov_n1579653|website=ZAXID.NET|date=2024-02-08|accessdate=2024-02-09|language=uk|last=Zaxid.net}}</ref>.


Загинув 7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання.<ref name="censor3472316" />
Загинув 7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання<ref name="censor3472316" />.

Похований 11 лютого 2024 року у Вінниці на Алеї Слави.

У Владислава залишилася дружина, 7-річна донечка Мирослава(2017 р.н.) та опікун, який став для Владислава батьком - Юрій Покусай.

== Вшанування пам'яті ==
У 2024 році вийшло третє доповнене видання книги віршів Людмили Ліри "Ріки війни", присвячене Владиславу Рикову.


== Нагороди ==
== Державні нагороди ==
* орден «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» I ступеня (10.06.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''.
* орден Богдана Хмельницького I ступеня (24.08.2023)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref name=":0">{{Cite web|url=|title=|date=|website=https://www.president.gov.ua}}</ref>.
* орден «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» II ступеня (18.05.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''.
* орден Богдана Хмельницького II ступеня (23.11.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/7992022-44965|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №799/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=23 листопада 2022|website=https://www.president.gov.ua}}</ref>.
* орден «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» III ступеня (02.05.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''.
* орден Богдана Хмельницького III ступеня (08.08.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/5692022-43573|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №569/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=8 серпня 2022|website=https://www.president.gov.ua}}</ref>.
* орден «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» I ступеня (10.06.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/4052022-42833|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №405/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=10 червня 2022|website=https://www.president.gov.ua}}</ref>.
* орден «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» II ступеня (18.05.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/3482022-42589|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №348/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=18 травня 2022|website=https://www.president.gov.ua}}</ref>.
* орден «[[Орден «За мужність»|За мужність]]» III ступеня (02.05.2022)&nbsp;— ''За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/1172024-49961|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2024|date=|website=https://www.president.gov.ua}}</ref>.
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — ''За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові''<ref name=":1" />.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 49: Рядок 68:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Ліра Л. Ріки війни // - Харків,"НТМТ", 2024.- 92 с. ISBN 978-617-578-201-1
* {{УПУ|405/2022|10 червня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://www.president.gov.ua/documents/4052022-42833}}
* {{УПУ|405/2022|10 червня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://www.president.gov.ua/documents/4052022-42833}}
* {{УПУ|348/2022|18 травня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348/2022#Text}}
* {{УПУ|348/2022|18 травня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348/2022#Text}}

Поточна версія на 19:51, 19 липня 2024

Владислав Риков
Риков Владислав Миколайович
 Полковник
Загальна інформація
Народження17 червня 1993(1993-06-17)
Луганська область
Смерть7 лютого 2024(2024-02-07) (30 років)
м. Курахове, Донецька область
(загинув під час виконання бойового завдання)
ПохованняВінниця
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військПовітряні сили Збройних сил України
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) — 2022Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) — 2022Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
|Герой України
Шеврони та посвідчення Владислава Рикова у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини

Риков Владислав Миколайович (17 червня 1993(19930617), Луганська область7 лютого 2024, м. Курахове) — український військовий льотчик 299-ї БрТА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році, полковник (посмертно). Повний кавалер орденів «За мужність» та Богдана Хмельницького. Герой України (24 лютого 2024, посмертно)[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 червня 1993 році в Луганській області, виріс в місті Харків у сім'ї військових. Батько та його брат були пілотами. Коли Владу було шість років, бандити вбили всю його сім'ю. Влад отримав поранення, та залишився живим.

Навчався в Авіаційному навчальному кадетському центрі ім. Данила Дідика, потім закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені І. Кожедуба[2].

Під час російського вторгнення в Україну служив у складі 299-ї БрТА на штурмовику Су-25. Мав 385 бойових вильотів[3][4].

Загинув 7 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання[3].

Похований 11 лютого 2024 року у Вінниці на Алеї Слави.

У Владислава залишилася дружина, 7-річна донечка Мирослава(2017 р.н.) та опікун, який став для Владислава батьком - Юрій Покусай.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 2024 році вийшло третє доповнене видання книги віршів Людмили Ліри "Ріки війни", присвячене Владиславу Рикову.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Богдана Хмельницького I ступеня (24.08.2023) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (23.11.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (08.08.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
  • орден «За мужність» I ступеня (10.06.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].
  • орден «За мужність» II ступеня (18.05.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9].
  • орден «За мужність» III ступеня (02.05.2022) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2024.
  2. Пілот Владислав Риков загинув під час виконання бойового завдання.
  3. а б Захищаючи Україну, загинув льотчик-штурмовик Владислав Риков
  4. Zaxid.net (8 лютого 2024). Під час виконання бойового завдання загинув льотчик Владислав Риков. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 9 лютого 2024.
  5. https://www.president.gov.ua. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №799/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 23 листопада 2022.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №569/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 8 серпня 2022.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №405/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 10 червня 2022.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №348/2022 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. 18 травня 2022.
  10. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2024. https://www.president.gov.ua.

Джерела

[ред. | ред. код]