Попович Іван Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попович.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іван Попович.
Іван Попович
Попович Іван Дмитрович
Зображення
Зображення
На концерті в м. Тернопіль 27 вересня 2012 року
Основна інформація
Дата народження22 квітня 1949(1949-04-22) (75 років)
Місце народженняс. Осій, Іршавський район
Роки активностіз 1973
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Професіямузикант
ОсвітаДрогобицький педінститут
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
ЖанрПоп, фолк
СпівпрацяДзідзьо, Рокаш
НагородиНародний артист УРСР
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
CMNS: Файли у Вікісховищі

Іван Дмитрович Попович (нар. 22 квітня 1949, с. Осій, Іршавський район, Закарпатська область) — український естрадний співак і композитор, педагог. Народний артист Української РСР (1990).

Біографія

[ред. | ред. код]

1967 — закінчив Хустське культурно-просвітнє училище за фахом «диригент хору».[джерело?] Після цього два роки вчився в Дрогобицькому педагогічному інституті. Перевівся[1] в 1970 на навчання до Львівської консерваторії.

1973 — став лауреатом Х Всесвітнього фестивалю молоді в Берліні.

Ще під час навчання в консерваторії почав співати в ансамблі «Арніка».

1976 — разом із Віктором Морозовим створив вокально-інструментальний ансамбль (ВІА) «Ровесник». Через рік ансамбль запросили до Львівської філармонії на місце «Ватри», і їхньою «візитівкою» стала пісня Поповича «Люба-Люба».

1979 — разом із Русланом Іщуком створив в Ужгороді новий ВІА «Закарпаття».

1982–1987 — працював у Київському державному мюзик-холі.

1987 — став солістом Театру естради. Саме на цей час припадає пік його популярності — з ефіру не зникали «Карпатське весілля», «Василина», «Розлук не буде», «Мене радує світ».

1990 — отримав почесне звання Народний артист Української РСР.

1999 — «за особистий внесок у розвиток української культури та вагомі творчі здобутки» нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

З 2005 р. — художній керівник Державної театрально-видовищної агенції.

Гастролював у Канаді, Індії, Бразилії, Італії, Греції, США тощо.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]

Відеокліпи

[ред. | ред. код]
Рік Назва
1982 «Василина» (1 версія)
1987 «Василина» (2 версія)
«Скажи мені»
«Небо осені жде»
«Розступіться зелен-гори»
«Розлук не буде»
«Спалені мости»
2001 «Закарпаття моє»
2013 «Примиріться сини»
«Василина» (разом з Дзідзьо, ремікс)
2017 «Розлук не буде» (разом з Дзідзьо, ремікс)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Калинець Л. Які особи в гості до нас!.. / Іван Попович: "Головне для справжнього митця — це результати його праці // Ходорів сьогодні. — 2013. — 7 жовт.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попович_Іван_Дмитрович&oldid=42258523