Редагування Польська Республіка (1918—1939)

Перейти до навігації Перейти до пошуку

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Шпаргалка з форматування тексту • Допомога у створенні нової статті • Вимоги до стилю

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

{{Otheruses-2|Українські землі у складі Польської республіки 1919–1939}}
{{Otheruses-2|Малопольща}}
{{Картка:Колишня країна
|native_name = Rzeczpospolita Polska
|conventional_long_name = ''Польська Республіка''
|common_name = Польща|
|continent = Європа
|region = Центральна
|era = [[Інтербелум|Міжвоєнний період]]
|government_type = [[Авторитаризм|авторитарний]] [[тимчасовий уряд]] (1918—1922), [[Парламентська республіка|Парламентська]] [[республіка]] (1922—1926), [[Президентська республіка]] під [[авторитаризм|авторитарною]] [[диктатура|диктатурою]] (1926—1939), [[уряд у вигнанні]] (1939-1945).|
|year_start = 1918
|date_start = 11 листопада 1918
|event_start = [[Перша світова війна]]
|year_end = 1939
|date_end = 5 липня 1945<ref>Припинення визнання польського уряду у вигнанні.</ref>
|event_end = [[Ялтинська конференція]]|
|p1 = [[Королівство Польське (1916—1918)]]
|flag_p1 = Flag of Poland (1919–1928).svg
|p6 = [[Українська Народна Республіка|УНР]]
|flag_p6 = Flag of Ukraine.svg
|s1 = [[Генеральна губернія]]
|flag_s1 = Flag of Germany (1935–1945).svg
|image_flag = Flag of Poland (1928–1980).svg
|flag = Прапор Польщі
|flag_type = Прапор|
|image_coat = Coat of arms of Poland (1928–1939).svg
|symbol = Герб Польщі
|symbol_type = Герб|
|image_map = Poland 1930.svg
|image_map_caption = 
|capital = [[Варшава]]
|latd = 52
|latm = 13
|latNS = N
|longd = 21
|longm = 00
|longEW = E|
|national_anthem = ''[[Mazurek Dąbrowskiego|Мазурек Добровскєго]]''{{spaces|2}}([[Польська мова|Польською]])
<center>[[Файл:Ignacy dygas - mazurek dąbrowskiego.ogg]]</center>
|common_languages = [[польська мова|польська]]
|religion = ''Державної немає'', з 1926 [[де-факто]] [[католицизм]] став [[державна релігія|державною релігією]]
|currency = [[Польська марка|марка]] (до 1924) [[злотий]] (після 1924)||[[Начальник держави]]|[[Юзеф Пілсудський]]
|year_leader = 1918-1922
|title_leader = [[Президент Польщі|Президент]]
|leader = [[Юзеф Пілсудський]]
|title_deputy = [[Прем'єр-міністр Польської Республіки|Прем'єр-міністр]]
|deputy1 = [[Прем'єр-міністр Польської Республіки|Перелік]]|
|legislature = [[Сейм Республіки Польща|Сейм]]
|house1 = Сенат
|type_house1 = верхня палата
|house2 = Сейм
|type_house2 = нижня палата|
|stat_year1 = 1921
|stat_area1 = 387000
|stat_pop1 = 27177000
|stat_year2 = 1931
|stat_area2 = 388634
|stat_pop2 = 32107000
|stat_year3 = 1938
|stat_area3 = 389720
|stat_pop3 = 34849000
|footnotes = 
|title_representative = ''[[Диктатор]]''<ref> Юридично такої посади не існувало, але фактично Юзеф Пілсудський був справжнім головою держави з необмеженими повноваженнями до самої смерти, після чого цю роль взяв на себе Ридз-Сміглий. Вони були головами політичного табору "Санації", але юридично не мали влади, тобто мова йде про так званий "тіньовий уряд"</ref>
|title_representative1 = '''[[Президент]]'''
|year_leader1 = 1918-1922
|leader1 = '''[[Юзеф Пілсудський]]''' ([[Начальник держави]])
|leader2 = [[Габрієль Нарутович]]
|year_leader2 = 1922
|leader3 = [[Станіслав Войцеховський]]
|year_leader3 = 1922—1926
|leader4 = [[Ігнацій Мосцицький]]
|year_leader4 = 1926—1939
|year_representative1 = 1926—1935
|representative1 = ''' [[Юзеф Пілсудський]]'''
|representative2 = [[Едвард Ридз-Сміглий]]
|year_representative2 = 1935—1939
}}
{{Історичні польські держави}}

'''По́льська Респу́бліка''' ({{lang-pl|Rzeczpospolita Polska; II Rzeczpospolita}})&nbsp;— [[Польща|польська держава]], [[День Незалежності Польщі|створена]] [[1918]] року. Державною мовою була [[польська мова|польська]], також валютою початково [[польська марка]], а від [[1924|1924 року]]&nbsp;— [[злотий|польський злотий]]. Остаточні кордони проголошеної Польської Республіки або Другої Речі Посполитої, які визнала [[Ліга Націй]], склалися в [[1923]] році.

[[8 грудня]] [[1919]] року Найвища Рада [[Антанта|Антанти]] на [[Паризька мирна конференція (1919—1920)|Паризькій мирній конференції]] визначила східний кордон Польщі по так званій «[[Лінія Керзона|лінії Керзона]]», за якою лишилися етнічні українські землі: [[Лемківщина]], [[Підляшшя]], [[Надсяння]], [[Сокальщина]], Равщина і [[Холмщина]]. Умовна «лінія Керзона» проходила через [[Гродно]]&nbsp;— [[Ялівка|Ялівку]]&nbsp;— [[Немирів]]&nbsp;— [[Берестя]]&nbsp;— [[Дорогуськ]]&nbsp;— [[Устилуг]], на схід від [[Грубешів|Грубешева]], через [[Крилів (Польща)|Крилів]], на захід від [[Рава-Руська|Рави-Руської]], на схід від [[Перемишль|Перемишля]] до [[Карпати|Карпат]] і мала становити не лише східний кордон Польщі, але й кордон між Польщею та Україною. На сході кордони включали території [[Західна Україна|Західної України]] та Західної Білорусі, а також Віленську область, захоплену 1920 року в [[Литва|Литви]].

Одночасно, за рішенням [[Паризька мирна конференція (1919—1920)|Паризької мирної конференції]], до Польщі приєднано частини [[Померанія|Помор'я]], [[Пруссія (край)|Пруссії]] та майже всю [[Провінція Позен|провінцію Позен]] з містом [[Познань]].

У жовтні [[1921]]&nbsp;р., внаслідок [[Сілезькі повстання|Сілезських повстань]], Польщі передано третину [[Верхня Сілезія|Сілезії]] ({{lang-pl|Śląsk}}). Унаслідок стабілізації кордонів [[1922]]&nbsp;р., після приєднання [[Серединна Литва|Серединної Литви]] ({{lang-pl|Litwa Środkowa}}), територія відновленої Польської Республіки становила 388,6 тис. кв. км. (52&nbsp;% території [[Річ Посполита|Республіки Обох Націй (Першої Речі Посполитої)]]).

У вересні 1939 року територію Польщі тимчасово окупували [[Окупація Польщі (1939–1945)|Німеччина]], [[Радянська окупація Західної України і Західної Білорусі|СРСР]], та [[Перша словацька республіка|Словаччина]]. [[Литва (1918–1940)|Литва]] взяла під контроль частину спірного [[Віленський край|Віленського краю]]<ref>''Ochmański J.'' Historia Litwy.&nbsp;— Wrocław&nbsp;: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1990.&nbsp;— S. 324—325.&nbsp;— ISBN 83-04-03107-8. {{ref-pl}}</ref>.

Окупація Польщі&nbsp;— одна з причин, які спричинили [[Друга світова війна|Другу світову війну]] (1939—1945).

Але міжнародно визнаний [[уряд Польщі у вигнанні]] продовжував діяти у Лондоні. Він керував органами [[Польська підпільна держава|Польської підпільної держави]] та її політичними і військовими структурами.
У 1941 році його легітимність визнав Радянський Союз.

Польська армія, як воєнна структура тимчасово окупованої Польської держави, брала участь у боях в Італії, Нормандії, Німеччині, Польщі.

Вважається, що Друга Польська Республіка припинила існування як [[суб'єкт міжнародного права]] 5 липня 1945 року, як наслідок [[Ялтинська конференція#Кордони УРСР|Ялтинських угод щодо східного кордону Польщі]].<ref>Peter D. Stachura. ''Poland, 1918—1945: An Interpretive and Documentary History of the Second Republic''. Routledge: London and New York, 2004.&nbsp;— xii + 221 p. {{ref-en}}</ref><ref>''Brzoza C., Sowa A.'' Historia Polski 1918—1945.&nbsp;— Kraków&nbsp;: Wydawnictwo Literackie, 2006.&nbsp;— 754 s.&nbsp;— ISBN 978-83-08-04125-3. {{ref-pl}}</ref>
Польща після 1945 року була вже зовсім іншою [[Польська Народна Республіка|державою]].

== Назва ==
Офіційно затверджена в Конституції назва держави&nbsp;— {{lang-pl|Rzeczpospolita Polska}}, {{lang-uk|Польська республіка}}.

У сучасній Польщі називається '''Другою Польською Республікою''' ({{lang-pl|II Rzeczpospolita}}) для підкреслення спадкоємності з багатонаціональною [[шляхта|шляхетською]] Першою [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]]&nbsp;— Республікою Обох Націй (1569—1795), що її було ліквідовано внаслідок [[поділи Речі Посполитої|поділів]] між [[Габсбурзька монархія|Австрійською монархією]], [[Королівство Пруссія|Королівством Пруссією]] й [[Російська імперія|Російською імперією]] (1772—1795). В українській історіографії часто називається ''II Річ Посполита''.

== Загальні відомості ==
[[Файл:Poland & The New Baltic States.jpg|міні|праворуч|290пкс|Кордони [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]] на [[1920]] рік]]
Кордони Другої Польської Республіки визначено в [[1922]] році, у результаті поділів [[Німецька імперія|Німецької]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] й [[Російська імперія|Російської імперії]], а також воєн із [[Польсько-українська війна (1918—1919)|Західноукраїнською Народною Республікою]], [[Польсько-радянська війна (1920)|Радянською Росією&nbsp;]], [[Польсько-литовська війна|Литвою]] та [[Польсько-чехословацький прикордонний конфлікт|Чехословаччиною]]. Польща межувала з [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]], [[Веймарська республіка|Німецькою державою]], [[Латвія|Латвією]], [[Литва|Литвою]], [[Королівство Румунія|Королівством Румунія]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] й [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. На півночі мала вихід до [[Балтійське море|Балтійського моря]].

Площа республіки становила близько 388 600 км². Це була шоста за величиною країна в тогочасній Європі. Тогочасні кордони не задовольняли польський уряд, що прагнув відновлення першої [[Річ Посполита|Речі Посполитої Двох Народів]], тому держава була агресивно налаштована стосовно країн Балтії й західних республік СРСР.

За переписом [[1921]] року, у Польщі мешкало 27,2 мільйонів осіб. [[1939]] року, перед вибухом [[Друга світова війна|Другої світової війни]], населення становило 35,1&nbsp;млн осіб. Третина з них не була етнічними поляками&nbsp;— 16&nbsp;% [[українці]]в і [[білоруси|білорусів]], 10&nbsp;% [[євреї]]в, 2&nbsp;% [[німці]]в, і 1&nbsp;% відсоток [[литовці]]в, [[Росіяни|росіян]] і [[чехи|чехів]]. Попри це, республіканський уряд вів курс на створення мононаціональної польської держави, нехтуючи правами національних меншин (один з прикладів&nbsp;— [[пацифікація]]).

У період між двома світовими війнами Друга Річ Посполита була відносно стабільним економічним регіоном Європи. Її найбільшими соціально-політичними та освітніми центрами були міста [[Варшава]], [[Краків]], [[Познань]], [[Вільнюс|Вільно]] й [[Львів]].

=== Залежні й автономні території ===
* [[Сілезьке воєводство (II Річ Посполита)|Сілезька автономія]]&nbsp; (Сілезьке Воєводство) — польська частина [[Верхня Сілезія|Верхньої]] та [[Тешинська Сілезія|Тешинської Сілезії]];
* [[Вільне місто Данциг]]&nbsp;— [[Гданськ]] і околиці.

== Хронологія ==
* [[День Незалежності Польщі|Незалежність]]; Варшава стала вільною: [[11 листопада]], [[1918]].
* Вибори до [[Сейм Республіки Польща|Сейму]]: [[26 січня]], [[1919]].
* [[Версальський договір]] (Статті 87-93) і [[Малий Версальський договір]], [[28 червня]], [[1919]], проголосив Польщу як суверенну і незалежну державу на міжнародній арені..
* Війна проти України: [[Польсько-українська війна (1918—1919)]].
* Війна проти Радянської Росії: [[Польсько-радянська війна (1920)]]; [[Варшавська битва (1920)]]; [[Ризький мир (1921)|Ризький мир]].
* Війна проти Литви: [[Польсько-литовська війна]].
* [[Польсько-чехословацький прикордонний конфлікт]].
* Повстання у Великій Польщі й Сілезії. [[Великопольське повстання]], [[Сілезькі повстання]].
* [[15 липня]], [[1920]]&nbsp;— Сільськогосподарська реформа.
* [[17 березня]], [[1921]]&nbsp;— Конституційний марш.
* 1921&nbsp;— Альянс із [[Франція|Францією]] та [[Румунія|Румунією]].
* Вибори до Сейму 1922-11-05 та Сенату&nbsp;— 1922-11-12.
* Президент [[Габрієль Нарутович]], і його вбивство (16 грудня, [[1922]]).
* 1924&nbsp;— Уряд [[Владислав Грабський|Владислава Грабського]]. [[Польський Банк]]. [[Грошова реформа в Польщі, 1924]].
* Президент [[Станіслав Войцеховський]]&nbsp;— Грудень 20, [[1922]].
*[[Травневий переворот|Травневий замах]]&nbsp;— ''Zamach majowy'', 1926, Травень, Юзеф Пілсудський робить [[державний переворот]]. Початок [[Санація (Польща)|санації]] уряду.
* [[4 грудня]] [[1926]] [[Роман Дмовський|Романом Дмовським]] засноване націоналістичне політичне угруповання «Табір великої Польщі», [[Обоз Великопольський]], [[Народна демократія]].
* 1928&nbsp;— [[Безпартійний блок співпраці з урядом|Безпартійний блок співпраці]] в уряді Пілсудського.
* [[16 листопада]] [[1930]]&nbsp;— Вибори до парламенту.
* [[25 липня]] [[1932]]&nbsp;— [[Договір про ненапад між СРСР і Польщею]].
* [[26 січня]] [[1934]]&nbsp;— [[Німецько-польський акт про ненапад]].
* [[23 квітня]] [[1935]]&nbsp;— [[Польська конституція 1935 року|Квітнева Конституція]].
* [[12 травня]] [[1935]]&nbsp;— Смерть [[Юзеф Пілсудський|Юзефа Пілсудського]].
* [[Гдиня]], [[Центральний індустріальний регіон (Польща)|Центральний Індустріальний Регіон (Польща)]] (1936), [[Еугеніуш Квятковський]].
* [[2 лютого]] [[1937]]&nbsp;— Створення політичної партії [[Союз Національної Єдності|Союзу Національної Єдності]].
* Жовтень 1938&nbsp;— [[Анексія]] [[Заолжя]], [[Горна Орава|Горної Орави]], [[Татранська Яворжина|Татранської Яворжини]] у Чехословаччини.
* [[2 січня]] [[1939]]&nbsp;— Смерть [[Роман Дмовський|Романа Дмовського]].
* [[31 березня]] [[1939]]&nbsp;— Військові гарантії від Сполученого Королівства і Франції.
* [[23 серпня]] [[1939]]&nbsp;— Акт про ненапад між Радянським Союзом і Німеччиною: [[Пакт Молотова — Ріббентропа]] з [[Таємний додатковий протокол до Угоди про ненапад між Німеччиною та СРСР|таємним протоколом]] про [[воєнний блок]], проти Польщі й інших країн.
* [[25 серпня]] [[1939]]&nbsp;— Альянс Польщі й Великої Британії.

== Формування ==
[[Файл:Powstancy Wlkp.jpg|thumb|290px|праворуч|Солдати війська [[Великопольща|Великопольщі]], 1919]]
[[Файл:Polish-soviet war 1920 Aftermath of Battle of Warsaw.jpg|thumb|290px|праворуч|Польські солдати показують захоплені Радянські бойові прапори після [[Варшавська битва (1920)|Варшавської битви]]]]
[[Файл:Armoured Car Korfanty 1920.jpg|thumb|290px|right|Польський бронеавтомобіль ''Korfanty'' в 1920]]
Окуповану арміями Німеччини й Австро-Угорщини влітку 1915 року частину Польщі, що була колись під владою Росії, окупаційні сили проголосили незалежним королівством [[5 листопада]] [[1916]], року під керівництвом Ради Держави і (від [[15 жовтня]] [[1917]]) Ради Регентства (''Rada Regencyjna Królestwa Polskiego''), що керували країною під німецькою опікою протягом виборів короля.

Незабаром, перед кінцем Першої Світової Війни, [[7 жовтня]] [[1918]], Рада Регентства розпустила [[Рада Держави|Раду Держави]] й оголосила про свій намір відновити Польську незалежність. За винятком [[Марксизм|марксистсько]]-орієнтованої [[Соціал-демократична Партія Королівства Польщі і Литви|Соціал-демократичної Партії Королівства Польщі і Литви]], політичні партії підтримали цей намір. 23 жовтня Рада призначила новий уряд [[Юзеф Свежинський|Юзефа Свежинського]] й розпочала військову присягу [[Збройні сили Польщі|Польської Армії]].

[[5 листопада]] в [[Люблін]]і створено першу [[Рада Делегатів|Раду Делегатів]]. 6 листопада [[Комунізм|комуністи]] оголосили створення [[Тарнобжезька республіка|Республіки Тарнобжег]]. Того ж дня створено Тимчасовий Уряд Народів Республіки Польщі соціалістом [[Ігнацій Дашинський|Ігнацієм Дашинським]].

[[10 листопада]] Юзеф Пілсудський повернувся до Варшави з [[Магдебург]]а. Наступного дня, завдяки своїй популярності й підтримці з боку різних політичних партій, Рада Регентства призначила Пілсудського Командиром Польських Озброєних Сил. 14 листопада Рада розпустила себе й передала всі свої повноваження Пілсудському, як голові держави (Naczelnik Państwa).

Уряди було створено в [[Галичина|Галичині]] (колись підвладні Австрії українські землі): засновується Національна Рада [[Тешинське герцогство|Тешинського Князівства]] (створено в листопаді 1918) і [[Польський Комітет Ліквідації]] (створено [[28 жовтня]]). Пізніше, розпочинається конфлікт у [[Львів|Львові]] між силами [[Військовий Комітет України|Військового Комітету України]] й польськими [[Львівські орлята|львівськими орлятами.]]

Після консультації з Пілсудським, уряд І. Дашинського розпустився, створено новий уряд [[Єнджей Морачевський|Є. Морачевського]].

=== Друга Світова Війна ===
[[21 березня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|нацистська Німеччина]] зажадала від Польщі передати їй [[вільне місто Данциг]] (з 1945 року&nbsp;— Ґданськ), вступити в [[Антикомінтернівський пакт]] і відкрити для неї «[[польський коридор]]» (створений після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] для забезпечення виходу Польщі до [[Балтійське море|Балтійського моря]]). Польща відкинула всі вимоги Німеччини.

[[28 березня]] 1939 року [[Адольф Гітлер]] розірвав Пакт про ненапад з Польщею.

[[23 серпня]] 1939 року підписано [[Пакт Молотова — Ріббентропа]], в доданому до нього секретному додатковому протоколі сторони домовилися про розподіл сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Відповідно до протоколу межа сфер інтересів у Польщі проходила приблизно по «[[Лінія Керзона|лінії Керзона]]».

Після [[Польська кампанія (1939)|нападу на Польщу]] [[1 вересня]] 1939 року нацистської Німеччини уряд Польщі на чолі з президентом [[Ігнацій Мосцицький|Ігнацієм Мосцицьким]] переїхав до [[Румунія|Румунії]], перейшовши кордон у ніч з [[17 вересня|17]] на [[18 вересня]] 1939 року, і був інтернований румунською владою на вимогу Німеччини. У цей же день два фронти [[Червона армія|Червоної Армії]] СРСР [[Радянське вторгнення до Польщі|перейшли у наступ]] з метою окупувати частину Польщі, населену переважно непольським населенням, відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа. В кінці вересня 1939 року сформовано, і до [[6 липня]] 1945 року він визнавався багатьма країнами законним продовжувачем II Речі Посполитої, [[уряд Польщі у вигнанні]], а також підпорядкована йому адміністрація в окупованій Польщі&nbsp;— [[Польська підпільна держава]] і його політичні та військові структури ([[Армія Крайова]]).

Припинення дипломатичного визнання польського уряду у вигнанні [[Велика Британія|Сполученим Королівством]] і [[Сполучені Штати Америки|США]] [[6 липня]] 1945 року і згодом іншими країнами світу слід вважати фактичним кінцем Другої Речі Посполитої як [[суб'єкт міжнародного права|суб'єкта]] [[міжнародне право|міжнародного права]]. Остаточним акордом її існування в 1990 році стало передання президентських регалій від останнього президента Республіки у вигнанні [[Ришард Качоровський|Ришарда Качоровського]] другому президентові [[Польща|Третьої Речі Посполитої]] і першому обраному в ході вільних виборів&nbsp;— [[Лех Валенса|Леху Валенсі]].

== Політичний устрій ==
{{Main|Польська конституція 1921 року}}
{{Main|Польська конституція 1935 року}}

== Економіка ==
По відновленню незалежності Польща зазнала великих економічних труднощів. В межах Республіки були залишки трьох різних економічних систем, з трьома різними валютами й з маленьким або відсутніми прямими інфраструктурними зв'язками. Суміжні індустріальні центри, так само як і головні міста, часто не мали прямого сполучення залізницею, бо перед тим вони належали різним державам. Наприклад, на початку 1920-х не існувало прямого залізничного зв'язку між Варшавою й Краковом, аж поки [[1934]] року не прокладено залізницю. На довершення цього, [[Перша світова війна|Перша світова]] і [[Польсько-радянська війна (1920)|польсько-радянська]] війни лишили по собі руїни. Відчутною була економічна невідповідність між східною, більш розвиненою, (під назвою Польща В) і західною (так звана Польща А), частинами країни. Часті зміни кордону й тарифні війни (особливо з [[Третій Рейх|нацистською Німеччиною]]) теж мали негативний економічні наслідки для Польщі.

Попри ці проблеми, Польща в період між війнами, досягла економічного процвітання на кшталт [[Західна Європа|Західної Європи]]. У 1924 міністр економіки Владислав Грабський запровадив до обігу [[злотий]] як єдину валюту для Польщі, що стала однією з найстійкіших валют Центральної Європи. Нова валюта допомогла зупинити [[Гіперінфляція|гіперінфляцію]], Польща була єдиною країною в Європі, що змогла обійтися без іноземних позик чи допомоги.

Основа польського процвітання базувалась на двох ключових інфраструктурних елементах. Перший&nbsp;— будівництво в [[Гдиня|Ґдині]] портового міста, що дозволило Польщі цілком обійти [[Вільне місто Данциг|Гданськ]] (який мав під сильним Нацистським тиском бойкотувати Польський експорт вугілля). Другий елемент&nbsp;— створення [[Центральний індустріальний регіон (Польща)|Центрального Індустріального Регіону]] (Centralny Okręg Przemysłowy). Але ці починання перервані й значною мірою знищені німецьким й радянським вторгненням та початком Другої світової війни<ref name="AHP">, ''Atlas Historii Polski'', Demart Sp, 2004, ISBN 83-89239-89-2</ref>.

== Демографія ==
[[Файл:Національності Польщі (1937).jpg|thumb|300px|right|Національності Польщі у 1937 році]]
Отримавши за [[Ризький мир (1921)|Ризькою угодою]] території, більшість автохтонних мешканців яких становили [[українці]], [[білоруси]], [[литовці]] тощо, Польща стала багатонаціональною державою, де аж третину людності за переписом 1921 року&nbsp;— 30,8&nbsp;%&nbsp;— становили не поляки<ref name="MJ">Joseph Marcus, ''Social and Political History of the Jews in Poland, 1919—1939'', Mouton Publishing, 1983, ISBN 90-279-3239-5, [http://books.google.com/books?vid=ISBN9027932395&id=82ncGA4GuN4C&pg=PA15&lpg=PA19&vq=Pilsudski&dq=Pilsudski,+re-establishment&sig=N32sSixr_MPeFwZ-UQhHUA_0qB4 Google Books]. — Р. 17.</ref>.

Поляки переважали також у [[Вільнюс|Вільні]] і у [[Львів|Львові]]<ref>''[[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]]'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939.&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— С. 47, 50.</ref>. У багатьох районах переважало єврейське населення. Між владою і представниками меншин часто загострювались суперечки й конфлікти.

Польща була також державою багатьох релігій. У [[1921]] році 16 057 229 осіб (приблизно 62,5&nbsp;%) були [[Католицька церква|римськими католиками]], 3 031 057 громадян Польщі (приблизно. 11,8&nbsp;%) були [[Східні католицькі церкви|католиками східного обряду]] (здебільшого [[Українська греко-католицька церква|українські греко-католики]] і [[Вірменська католицька церква|вірменські греко-католики]]), 2 815 817 (приблизно 10,95&nbsp;%) були [[Православ'я в Польщі|православними]], 2 771 949 (приблизно 10,8&nbsp;%) були [[Юдаїзм|юдеями]], і 940 232 (приблизно 3,7&nbsp;%) були протестантами (здебільшого [[Лютеранство|лютеранами]])<ref name="PSL">, Powszechny Spis Ludnosci r. 1921</ref><ref name="Davies">Norman Davies, God's Playground, Columbia University Press, 2005, ISBN 0-231-12819-3, [http://books.google.com/books?vid=ISBN0231128193&id=EBpghdZeIwAC&pg=PA299&lpg=PA299&vq=minorities+Jews+Ukrainians+percent&dq=Davies+minorities+Jews+Ukrainians&sig=DSpsbu1NQovhbLzjBqJyZM5-PRg Google Print, p.299]</ref>.

{|class="wikitable"
<caption>'''Чисельність населення'''</caption>
! Дата перепису
! Чисельність
! Відсоток міського населення
! Густота населення (осіб/1&nbsp;км²)
|-
|[[30 вересня]] 1921||27 177 000||24,6&nbsp;%||69, 9
|-
|[[9 грудня]] 1931||32 107 000||27,4&nbsp;%||82, 6
|-
|[[31 грудня]] 1938||34 849 000||30&nbsp;%||89, 7
|}

'''Національний склад населення (національність визначалася за рідною мовою) за даними перепису 1921 року.<ref name="PSL"/>'''
# [[Поляки]]&nbsp;— 69,2&nbsp;%.
# [[Українці]]&nbsp;— 14,0&nbsp;%.
# [[Євреї]]&nbsp;— 7.8&nbsp;%.
# [[Білоруси]]&nbsp;— 3.9&nbsp;%.
# [[Німці]]&nbsp;— 3.8&nbsp;%.
# Інші&nbsp;— 1.3&nbsp;%.

'''Національний склад населення (національність визначалася за рідною мовою) за даними перепису 1931 року.<ref>''Zieliński H.'' Historia Polski 1914—1939.&nbsp;— Wrocław: Ossolineum, 1985.&nbsp;— ISBN 83-04-00712-6.&nbsp;— S. 124—126.</ref>:'''
# [[Поляки]]&nbsp;— 68,9&nbsp;%.
# [[Українці]]&nbsp;— 13,9&nbsp;%.
#* [[Українці]]&nbsp;— 10,1&nbsp;%.
#* [[Русини]]&nbsp;— 3,8&nbsp;%.
# [[Євреї]]&nbsp;— 8,6&nbsp;%.
# [[Білоруси]]&nbsp;— 3,1&nbsp;%.
# [[Німці]]&nbsp;— 2,3&nbsp;%.
# «[[Тутейші]]»&nbsp;— 1,8&nbsp;%., з яких дві третини українці [[Берестейщина|Берестейщини]], решта білоруси.
# [[Росіяни]]&nbsp;— 0,4&nbsp;%.
# Інші&nbsp;— 1&nbsp;%.

{|class="whitetable" style="text-align:center"
 |+ '''Поширення мов за переписом 1931 р.'''<ref name="PSL" />
 | width="24%"|[[Файл:Polish language frequency in Poland in 1931.PNG|center|240px]]
 | width="1%"|
 | width="24%"|[[Файл:Hebrew and Yiddish language frequency in Poland in 1931.PNG|center|240px]]
 | width="1%"|
 | width="24%"|[[Файл:Ukrainian and Ruthenian language frequency in Poland, based on Polish census of 1931.PNG|center|240px]]
 | width="1%"|
 | width="24%"|[[Файл:Belarusian language frequency in Poland based on Polish census of 1931.png|center|240px]]
 | width="1%"|
 | width="24%"|[[Файл:German language frequency in Poland based on Polish census of 1931.PNG|center|240px]]
 | width="1%"|
 |-
 |[[Польська мова|польська]]
 |
 |[[їдиш]] та [[іврит]]
 |
 |[[Українська мова|українська]] та [[Русинська мова|русинська]]
 |
 |[[Білоруська мова|білоруська]]
 |
 |[[Німецька мова|німецька]]
 |
 |}

== Адміністративний поділ ==
[[Файл:II RP adm.png|thumb|300px|Мапа адміністративно-територіального поділу Польщі з 1930 року]]
[[Файл:Poland administrative division 1922 literki.png|thumb|right|300px|Польські воєводства 1922—1939]]
Адміністративно-територіальний поділ Польської Республіки був трирівневим: країна ділилася на [[Воєводство|воєводства]], воєводства&nbsp;— на повіти, повіти&nbsp;— на [[Гміна|ґміни]].
{|class="wikitable"
|style="background:#efefef" colspan=6 align="center"|'''Польські воєводства у міжвоєнний період (на 1 квітня 1937&nbsp;р.) '''
|-style="background:#efefef" align="center"
! [[Номерний знак транспортного засобу|Автомобільні номери]] (з 1937)
! Воєводство
! Центр
! Площа тис. км² (1930)
! Населення (тис. осіб) (1931)
|-
|align="center"|00&nbsp;— 19
|align="left"|місто [[Варшава]]
|align="left"|[[Варшава]]
|align="center"|0, 14
|align="center"|1&nbsp;179, 5
|-
|align="center"|20&nbsp;— 24
|align="left"|[[Білостоцьке воєводство (II Річ Посполита)|Білостоцьке]]
|align="left"|[[Білосток]]
|align="center"|26, 0
|align="center"|1&nbsp;263, 3
|-
|align="center"|85&nbsp;— 89
|align="left"|[[Варшавське воєводство (II Річ Посполита)|Варшавське]]
|align="left"|Варшава
|align="center"|31, 7
|align="center"|2&nbsp;460, 9
|-
|align="center"|90&nbsp;— 94
|align="left"|[[Віленське воєводство (II Річ Посполита)|Віленське]]
|align="left"|[[Вільнюс|Вільна]]
|align="center"|29, 0
|align="center"|1&nbsp;276, 0
|-
|align="center"|95&nbsp;— 99
|align="left"|[[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинське]]
|align="left"|[[Луцьк]]
|align="center"|35, 7
|align="center"|2&nbsp;085, 6
|-
|align="center"|25&nbsp;— 29
|align="left"|[[Келецьке воєводство (II Річ Посполита)|Келецьке]]
|align="left"|[[Кельці]]
|align="center"|22, 2
|align="center"|2&nbsp;671, 0
|-
|align="center"|30&nbsp;— 34
|align="left"|[[Краківське воєводство (1920—1939)|Краківське]]
|align="left"|[[Краків]]
|align="center"|17, 6
|align="center"|2&nbsp;300, 1
|-
|align="center"|45&nbsp;— 49
|align="left"|[[Лодзінське (II Річ Посполита)|Лодзінське]]
|align="left"|[[Лодзь]]
|align="center"|20, 4
|align="center"|2&nbsp;650, 1
|-
|align="center"|40&nbsp;— 44
|align="left"|[[Львівське воєводство|Львівське]]
|align="left"|[[Львів]]
|align="center"|28, 4
|align="center"|3&nbsp;126, 3
|-
|align="center"|35&nbsp;— 39
|align="left"|[[Люблінське воєводство (II Річ Посполита)|Люблінське]]
|align="left"|[[Люблін]]
|align="center"|26, 6
|align="center"|2&nbsp;116, 2
|-
|align="center"|50&nbsp;— 54
|align="left"|[[Новогрудське воєводство (II Річ Посполита)|Новогрудське]]
|align="left"|[[Новогрудок]]
|align="center"|23, 0
|align="center"|1&nbsp;057, 2
|-
|align="center"|65&nbsp;— 69
|align="left"|[[Познанське воєводство (1919—1939)|Познанське]]
|align="left"|[[Познань]]
|align="center"|28, 1
|align="center"|2&nbsp;339, 6
|-
|align="center"|55&nbsp;— 59
|align="left"|[[Поліське воєводство|Поліське]]
|align="left"|[[Берестя|Берестя-над-Бугом]]
|align="center"|36, 7
|align="center"|1&nbsp;132, 2
|-
|align="center"|60&nbsp;— 64
|align="left"|[[Поморське воєводство (1919—1939)|Поморське]]
|align="left"|[[Торунь]]
|align="center"|25, 7
|align="center"|1&nbsp;,884, 4
|-
|align="center"|75&nbsp;— 79
|align="left"|[[Сілезьке воєводство (II Річ Посполита)|Сілезьке]]
|align="left"|[[Катовиці]]
|align="center"|5, 1
|align="center"|1&nbsp;533, 5
|-
|align="center"|70&nbsp;— 74
|align="left"|[[Станиславівське воєводство|Станиславівське]]
|align="left"|[[Івано-Франківськ|Станиславів]]
|align="center"|16, 9
|align="center"|1&nbsp;480, 3
|-
|align="center"|80&nbsp;— 84
|align="left"|[[Тернопільське воєводство|Тернопільське]]
|align="left"|[[Тернопіль|Тернополь]]
|align="center"|16, 5
|align="center"|1&nbsp;600, 4
|-
|}

[[1 квітня]] 1938 року кордони деяких західних і центральних воєводств зазнали істотних змін.

== Див. також ==
* [[Річ Посполита]]
* [[Третя Річ Посполита|III Річ Посполита]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Т.&nbsp;І.&nbsp;Зарецька''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Konstitutsіi_Drugoi_Rechі_Pospolitoї Конституції Другої Речіпосполитої Польської 1921 та 1935] // {{ЕІУ|5|50}}
* [https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00085006.2018.1490125 Eva Plach, "Dogs and dog breeding in interwar Poland,"] Canadian Slavonic Papers 60. no 3-4

{{Воєводства Другої Речі Посполитої}}
{{Розпад Австро-Угорщини}}
{{Президенти Польщі}}
{{Розпад Російської імперії}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:II Річ Посполита|*]]
[[Категорія:Колишні новітні держави Польщі]]
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:Новітня історія Білорусі]]
[[Категорія:Новітня історія Литви]]
[[Категорія:Засновані в Польщі 1918]]

Короткий опис змін:

Зберігаючи свої зміни, Ви погоджуєтеся з Умовами використання, а також даєте невідкличну згоду на публікацію на умовах ліцензій CC BY-SA 4.0 та GFDL. Ви погоджуєтеся, що гіперпосилання або URL є достатнім зазначенням авторства згідно з ліцензією Creative Commons. Якщо Ви не бажаєте, щоб написане Вами безжалісно редагувалось і поширювалося за бажанням будь-кого, — не пишіть тут.

Ви також гарантуєте, що написане Вами або належить Вам, або взято з джерела, яке є суспільним надбанням чи подібним вільним джерелом.
НЕ ПУБЛІКУЙТЕ ТУТ БЕЗ ДОЗВОЛУ ТВОРИ, ЩО Є ОБ'ЄКТОМ АВТОРСЬКОГО ПРАВА, Й ЛІЦЕНЗІЯ ЯКИХ НЕ ДОЗВОЛЯЄ ПОДІБНОЇ ПУБЛІКАЦІЇ!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Спецсимволи: () «» „“ | — ² ³ ½ € † ‰ ÷ × → … ° °C « » " # § ¶ ~ · • ↑ ↓ ' (апостроф) · ₴ (гривня) ·   · Å Ґ ґ Є є І і Ї ї · Ы ы Ъ ъ Э э Ё ё · [[|]] [[]] [[:]] [] {{|}} {{{}}} · [[en:]]

{{lang-de|}} · {{lang-el|}} · {{lang-en|}} · {{lang-es|}} · {{lang-fr|}} · {{lang-it|}} · {{lang-la|}} · {{lang-ja|}} · {{lang-ko|}} · {{lang-uk|}} · {{lang-pl|}} · {{lang-pt|}} · {{lang-ru|}} · {{lang-zh|}}

{{ref-en}} · {{ref-ru}} · {{ref-pl}} · {{ref-de}} · {{ref-fr}} · {{ref-es}} · {{ref-ja}} · {{Перекладена стаття|||версія=}} · {{Бібліоінформація}} · {{Commonscat|}}

{{main|}} · {{seealso|}} · {{Disambig}} · {{DisambigG}} · {{Otheruses|}} · {{subst:}} · {{Wikify}} · {{DEFAULTSORT:}} · {{Catmore|}} · {{diff||}} · {{oldid||}} · {{ping|}}

== == · === === · == Див. також == · == Примітки == {{reflist}} · == Посилання == · == Джерела == · <ref></ref> · <ref name=""></ref>

<blockquote></blockquote> · <noinclude></noinclude> · <includeonly></includeonly> · <math></math> · {{без джерел|дата=}} · · <code></code> · · </div>

[[Категорія:Персоналії]] · [[Категорія:]] · [[Користувач:|]] · {{ДН|||}} · {{ДС|||}} · [[Файл:|міні|ліворуч|200пкс|]] · <gallery mode="packed" heights="160" caption=""></gallery>

ѣ Ѣ ѧ Ѧ ѩ Ѫ ѫ Ѭ ѭ · Ą ą Ć ć Ę ę Ł ł Ń ń Ó ó Ś ś Ż ż Ź ź
Α Β Γ Δ Ε Ζ Η Θ Ι Κ Λ Μ Ν Ξ Ο Π Ρ Σ Τ Υ Φ Χ Ψ Ω Ϊ Ϋ ά έ ή ί ΰ α β γ δ ε ζ η θ ι κ λ μ ν ξ ο π ρ ς σ τ υ φ χ ψ ω ϊ ϋ ό ύ ώ

Сутності Вікіданих, використані на цій сторінці

Munzinger IBA: Назва: uk
ідентифікатор Beta maṣāḥǝft: Назва: uk
ідентифікатор артиста IDU: Назва: uk
Fichier des personnes décédées mirror: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Unione Romana Biblioteche Scientifiche: Заголовок, Назва: uk
Decine21.com: Назва: uk
LIMIS: Назва: uk
Кіноріум: Назва: uk
Зведений каталог бібліотек Вірменії: Заголовок, Назва: uk
CONOR.BG: Заголовок, Назва: uk
CONOR.SR: Заголовок, Назва: uk
CONOR.KS: Заголовок, Назва: uk
CONOR.AL: Заголовок, Назва: uk
C-SPAN: Назва: uk
Flickr: Назва: uk
PlaymakerStats.com: Назва: uk
KANTO: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Загальний каталог Diamond: Назва: uk
Journaux d'Alexandre Dumas: Назва: uk
SEARCH on line catalogue: Заголовок, Назва: uk
Російська державна бібліотека: Заголовок
Patrinum: Назва: uk
Італійська математика: Назва: uk
MAK: Заголовок, Назва: uk
Internet Adult Film Database: Назва: uk
E-Archiv.li: Назва: uk
The Unz Review: Назва: uk
UK Parliament thesaurus: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Бібліотека Шведського інституту у Римі: Заголовок, Назва: uk
People Australia: Назва: uk
Archivo de la Real Academia Española: Назва: uk
Rotten Tomatoes: Назва: uk
BiographySampo: Назва: uk
Шведський літературний банк: Назва: uk
ERRR: Заголовок, Назва: uk
Архів Єльського університету: Назва: uk
Національна бібліотека імені Ференца Сечені: Заголовок
вікі Fandom: Назва: uk
FIG database: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Quirinale.it: Назва: uk
Library of St. Sergius Institute: Заголовок, Назва: uk
LibriVox: Назва: uk
www.adelphi.it: Назва: uk
CiNii: Заголовок
MANTO: Назва: uk
Архів образотворчого мистецтва (Чехія): Назва: uk
WikiTree: Назва: uk, Назва: mul
Музика ВКонтакте: Назва: uk
Смотрім: Назва: uk
Eurohockey.com: Назва: uk
Законодавство України: Назва: uk
Vokrug.tv: Назва: uk
Babesdirectory: Назва: uk
allplayers.in.ua: Назва: uk
Крим політичний: Назва: uk
OpenSanctions: Назва: uk
discovery.nationalarchives.gov.uk: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
KinoFilms.ua: Назва: uk
symogih.org: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
RODI-DB: Назва: uk
openMLOL.it: Назва: uk
elFilm: Назва: uk
EDb: Назва: uk
AllCinema: Назва: uk
Odnoklassniki: Назва: uk
Consortium of European Research Libraries: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
KINENOTE: Назва: uk
Національна бібліотека Латвії: Заголовок
Шведська база даних фільмів: Назва: uk
Rate Your Music: Назва: uk
Олімпійський комітет Аргентини: Назва: uk
Світова легка атлетика: Назва: uk
ВКонтакте: Назва: uk
Лабораторія фантастики: Назва: uk
NUKAT: Заголовок
Твори Генріка Ібсена: Назва: uk
Бібліотека Каталонії: Заголовок
Open Library: Назва: uk
Google Новини: Назва: uk
Deutsche Biographie: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Deutsche Synchronkartei: Назва: uk
Німецька асоціація ультрамарафону: Назва: uk
Німецький літературний архів Марбах: Назва: uk
Kino-teatr.ua: Назва: uk
elCinema.com: Назва: uk
Digital Bibliography & Library Project: Назва: uk
Danish Bibliographic Centre: Заголовок, Назва: uk
Gravsted.dk: Назва: uk
Scope: Назва: uk
Salzburgwiki: Назва: uk
Національна бібліотека Аргентини: Заголовок
Japanese Movie Database: Назва: uk
електронне просвітництво: Назва: uk
Ліга 1: Назва: uk
China Biographical Database: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Tilastopaja: Назва: uk
NNDB: Назва: uk
MusicBrainz: Назва: uk, Назва: mul
Українська асоціація футболу: Назва: uk
The New York Review of Books: Назва: uk
Freebase: Заголовок
Національна бібліотека Греції: Заголовок
Metacritic: Назва: uk
CineMagia: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Музей Джорджа Істмана: Назва: uk
Orphanet: Назва: uk
Unifrance: Назва: uk
Кіпрський технологічний університет: Заголовок, Назва: uk
Getty Thesaurus of Geographic Names: Назва: uk
Wolfram Language: Назва: uk
Королівська бібліотека Нідерландів: Заголовок
Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online: Назва: uk
Телеграм: Назва: uk
Vimeo: Назва: uk
FilmPolski.pl: Назва: uk
Hyperion Records: Назва: uk
Filmportal.de: Назва: uk
Zhihu: Назва: uk
The LiederNet Archive: Назва: uk
Hoopla: Назва: uk
KulturNav: Назва: uk
Danmarks Nationalfilmografi: Назва: uk
Литовська національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса: Заголовок
Ciné-Ressources: Назва: uk
International Standard Audiovisual Number: Заголовок, Назва: uk
Giant Bomb: Назва: uk, Назва: mul
Nuovo soggettario: Назва: uk
Index Theologicus: Назва: uk
Міжнародна зала гімнастичної слави: Назва: uk
Музей Галілея: Заголовок
Online-Filmdatenbank: Назва: uk
Національна бібліотека Ірландії: Заголовок
CONOR.Sl: Заголовок, Назва: uk
Кінематограф Ізраїлю: Назва: uk
INaturalist: Назва: uk
Міннеаполіський інститут мистецтва: Назва: uk
The Numbers: Назва: uk
Sports Reference, LLC: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
PromoDj: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Blogger: Назва: uk
QRoom: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
sprashivai.ru: Назва: uk
samlib.ru: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Biodiversity Heritage Library: Назва: uk
chitalnya.ru: Назва: uk
VC.ru: Назва: uk
Sandrart.net: Назва: uk
RKDartists: Назва: uk
RKDimages: Назва: uk
fan.lib.ru: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Fandom: Назва: uk
Міжнародний паралімпійський комітет: Назва: uk
Footballdatabase.eu: Назва: uk
Vienna History Wiki: Назва: uk
muziekweb.nl: Назва: uk
Google Doodle: Назва: uk
Hymnary.org: Назва: uk
Brilliant.org: Назва: uk
At the Circulating Library: Назва: uk
zbMATH Open Database: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Last.fm: Назва: uk
Номер корпорації (Японія): Назва: uk
Біографічний Портал Нідерландів: Заголовок, Назва: uk
National-Football-Teams.com: Назва: uk
Letterboxd: Назва: uk
Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк): Назва: uk
Єврейська національна й університетська бібліотека: Заголовок
Munzinger Sport: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Національна бібліотека Франції: Заголовок
Common Thesaurus of Audiovisual Archives: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
BDFA: Назва: uk
HockeyDB: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
eu-football.info: Назва: uk
Moviepilot: Назва: uk
Національна бібліотека Чеської Республіки: Заголовок
WorldReferee.com: Назва: uk
GNIS Feature ID: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Namuwiki: Назва: uk
Genealogics: Назва: uk
Collective Catalog of Bibliographic Authorities of Chile: Заголовок, Назва: uk
France Culture: Назва: uk
declarator.org: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Internet Game Database: Назва: uk
Apple Music: Назва: uk
Le Delarge: Назва: uk
Know Your Meme: Назва: uk
Perlentaucher: Назва: uk
Польська Республіка: Заголовок, Посилання на сайт, Деякі твердження, Опис: uk
Catalogus Professorum Academiae Groninganae: Назва: uk, Назва: en, Заголовок, Назва: mul
IGN: Назва: uk
worldfootball.net: Назва: uk
The Movie Database: Назва: uk
Filmweb: Назва: uk
Instagram: Назва: uk
Mathematical Reviews: Назва: uk
Gründliches mythologisches Lexicon: Назва: uk
Музей Вікторії та Альберта: Назва: uk
LinkedIn: Назва: uk
Ватиканська бібліотека: Заголовок
Регенсберзька класифікація: Заголовок, Назва: uk
The Peerage: Назва: uk, Назва: mul
Sveriges Television: Назва: uk
The Academic Family Tree: Назва: uk
MovieMeter: Назва: uk
Soccerbase.com: Назва: uk
Répertoire International des Sources Musicales: Заголовок, Назва: uk
mackolik.com: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
LiveJournal: Назва: uk
Les-Sports.info: Назва: uk
Anime News Network: Назва: uk
Box Office Mojo: Назва: uk
Проєкт Гутенберг: Назва: uk
BiblioNet: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
WomenWriters: Назва: uk
MutualArt.com: Назва: uk
Teams.by: Назва: uk
Open Plaques: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Каталог фантастичної літератури Вежетті: Назва: uk
Rijksmuseum Research Library: Заголовок, Назва: uk
National Historical Museums of Sweden: Назва: uk
Europeana: Назва: uk
Goodreads: Назва: uk
NobelPrize.org: Назва: uk
Swiss Films: Назва: uk
Gyldendals Teaterleksikon: Назва: uk
Національна портретна галерея (Лондон): Назва: uk
KinoPoisk.ru: Назва: uk
WOEID: Назва: uk
Theatricalia: Назва: uk
Soccerway: Назва: uk
OpenVlacc: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Rekhta.org: Назва: uk
Transfermarkt.de: Назва: uk
Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren: Назва: uk
Національна бібліотека Португалії: Назва: uk, Заголовок
Папський університет святого Томи Аквінського: Заголовок
Comic Vine: Назва: uk
ECARTICO: Назва: uk
Бібліотека Папського Саламанкського університету: Заголовок, Назва: uk
Зведений список імен діячів мистецтва: Заголовок
International Trail Running Association: Назва: uk
ФІФА: Назва: uk
TV Tropes: Назва: uk
Міжнародна федерація кінопреси: Назва: uk
Okino.ua: Назва: uk
Kooora: Назва: uk
Lord Byron and his Times: Назва: uk
Університетська система документації: Заголовок
Британський інститут кінематографії: Назва: uk
Geni.com: Назва: uk
Internet Speculative Fiction Database: Назва: uk
FilmAffinity: Назва: uk
archINFORM: Назва: uk
Artnet: Назва: uk
Російська національна бібліотека: Заголовок
Flanders Arts Institute: Назва: uk
Omni: Назва: uk
Національна академія наук США: Назва: uk
Королівська академія мистецтв: Назва: uk
Yleinen suomalainen ontologia: Назва: uk
Open Media Database: Назва: uk
Archive of Our Own: Назва: uk
Gamekult: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Atlas Obscura: Назва: uk
VGMdb: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
90minut.pl: Назва: uk
Туринська академія наук: Назва: uk
International Trail Running Association: Інше (наприклад, псевдоніми, існування сутності)
Filmový přehled: Назва: uk
Сабреддіт: Назва: uk
Kino-Teatr.ru: Назва: uk
КіноБаза: Назва: uk
peakbagger.com: Назва: uk
Gravstensinventeringen: Назва: uk
BD Gest': Назва: uk
Babelio: Назва: uk
FilmTV.it: Назва: uk
Національна бібліотека Чилі: Заголовок
Національна бібліотека Лівану: Заголовок
Яндекс.Дзен: Назва: uk
Track and Field Statistics: Назва: uk
Cinémathèque québécoise: Назва: uk
Комітет історичних та наукових робіт: Назва: uk
SNAC: Назва: uk
BlackPast.org: Назва: uk
Cineuropa: Назва: uk
ESPN FC: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
GeneReviews: Назва: uk
Carnegie Hall linked open data: Назва: uk
EMedicine: Назва: uk
Evene: Назва: uk
AlloCiné: Назва: uk
AllMusic: Назва: uk
Internet Broadway Database: Назва: uk
Athenaeum: Назва: uk
Faceted Application of Subject Terminology: Заголовок, Назва: uk
Триніті-коледж (Кембридж): Назва: uk
NooSFere: Назва: uk
Kunstindeks Danmark: Назва: uk
Isidore: Назва: uk
Genius: Назва: uk
Library Network of Western Switzerland: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
So Foot: Назва: uk
Facebook: Назва: uk
Google+: Назва: uk
ČSFD: Назва: uk
Archivio Storico Ricordi: Назва: uk
ANICA: Назва: uk
Gemeinsame Normdatei: Заголовок
Google Arts & Culture: Назва: uk
Архів преси XX століття: Назва: uk
Scopus: Назва: uk
Rutube: Назва: uk
Internet Movie Database: Назва: uk
Adult Video News: Назва: uk
Міжнародна федерація гімнастики: Назва: uk
Центральний інститут зведеного каталогу італійських бібліотек та бібліографічної інформації: Заголовок
Міжнародна федерація вітрильного спорту: Назва: uk
Liber Liber: Назва: uk
Tumblr: Назва: uk, Назва: mul
MyMovies.it: Назва: uk
Герои страны: Назва: uk
Rivista del Cinematografo: Назва: uk
Бібліотека та національний архів Квебеку: Заголовок
Dudu: Назва: uk
LiveInternet: Назва: uk
Megogo: Назва: uk
MyAnimeList: Назва: uk
Sportbox.ru: Назва: uk
Sports.ru: Назва: uk
Міський електротранспорт: Назва: uk
UA-Футбол: Назва: uk
Myspace: Назва: uk
Міжнародний олімпійський комітет: Назва: uk
vkrugudruzei: Назва: uk
Open Directory Project: Назва: uk
Афінська академія: Заголовок
Artists of the World Online: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Ігроманія: Назва: uk
Інститут історії України НАН України: Назва: uk
ISNI: Заголовок
JewAge.org: Назва: uk
FootballFacts.ru: Назва: uk
Дискографія американських історичних записів: Назва: uk
Digital Mechanism and Gear Library: Назва: uk
Gymn Forum: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Career.Habr.com: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Мой Мир@mail.ru: Назва: uk
Парламентская газета: Назва: uk
Suomen kansallisbiografia: Назва: uk
Elonet: Назва: uk
Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина: Назва: uk
proza.ru: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
stihi.ru: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Early Modern Letters Online: Назва: uk
Українська «Прем'єр-ліга»: Назва: uk
Яндекс.Музика: Назва: uk
BIBSYS: Заголовок
Проєкт Гутенберг (нім.): Назва: uk
Internet Archive: Назва: uk
Американська академія у Римі: Заголовок, Назва: uk
LUMIERE: Назва: uk
Genetic and Rare Diseases Information Center: Назва: uk
Національна парламентська бібліотека Японії: Заголовок
AllMovie: Назва: uk
Swedish Portrait Archive: Назва: uk
Artsy: Назва: uk
AusStage: Назва: uk
Korean Movie Database: Назва: uk
TikTok: Назва: uk
Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса: Назва: uk
Google Scholar: Назва: uk
Національна бібліотека Кореї: Заголовок
UN/LOCODE: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Бібліотека Александріна: Заголовок
Discogs: Назва: uk
Invaluable.com: Назва: uk
Швейцарський архів виконавських мистецтв: Назва: uk
Музей мистецтв Філадельфії: Назва: uk
ORCID: Назва: uk
Чесно: Назва: uk
Keratsini-Drapetsona Municipality: Заголовок, Назва: uk
DanskeFilm.dk: Назва: uk
Quora: Назва: uk
Behind The Voice Actors: Назва: uk
International Music Score Library Project: Назва: uk
dati.beniculturali.it: Назва: uk
Douban: Назва: uk
EIDR: Заголовок, Назва: uk
WordNet: Назва: uk
Classical Archives: Назва: uk
Bandcamp: Назва: uk
Архів історії математики Мактьютор: Назва: uk
Media Art Database: Назва: uk
VIAF: Заголовок
Silent Era: Назва: uk
Collective Biographies of Women: Назва: uk
Frick Art Reference Library: Назва: uk
Google Podcasts: Назва: uk
ZOBODAT: Назва: uk
MedlinePlus: Назва: uk
PRELIB: Назва: uk
GAMECIP: Назва: uk
Bibliopoche: Назва: uk
AniDB: Назва: uk
FBref: Назва: uk
Collaborative InterLingual Index: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Вікісховище: Назва: uk
Olympic Channel Services: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Норвезький національний театр: Назва: uk
каталог SHARE: Заголовок, Назва: uk
SoundCloud: Назва: uk
BDFutbol: Назва: uk
old-computers.com: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Who's on First: Назва: uk
ICAA: Назва: uk
Alvin: Назва: uk
Deezer: Назва: uk
Internet Philosophy Ontology project: Назва: uk
Sport24: Назва: uk
Theatreonline.com: Назва: uk
Orlando: Назва: uk
MobyGames: Назва: uk
FemBio database: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Бібліотека Александера Тернбулла: Назва: uk
Queerly Represent Me: Назва: uk
Lucerna: Назва: uk
Національна Центральна Бібліотека Тайваню: Заголовок
Словацька національна бібліотека: Заголовок
Контрольний номер Бібліотеки Конгресу: Заголовок
Національна бібліотека Румунії: Заголовок
Japan Search: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Національна бібліотека Австралії: Заголовок
Kicker.de: Назва: uk
Національна й університетська бібліотека Ісландії: Заголовок
Find a Grave: Назва: uk
Jaxsta: Назва: uk
Національна й університетська бібліотека Загреба: Заголовок
Бібліографія історії чеських земель: Назва: uk
відео на YouTube: Назва: uk
Британський музей: Назва: uk
KBpedia: Назва: uk
TheGamesDB: Назва: uk
Universal Videogame List: Назва: uk
Картотека Амбургера: Назва: uk
Google Knowledge Graph: Заголовок
Родовід: Назва: uk
Library of the Pontifical University of the Holy Cross: Заголовок, Назва: uk
TuttoCalciatori.net: Назва: uk
Наука України: доступ до знань: Назва: uk
Україніка: Назва: uk
Дипломатичні документи Швейцарії: Назва: uk
LyricsTranslate: Назва: uk
Національна бібліотека Уельсу: Заголовок
Downdetector: Назва: uk
Музей науки (Лондон): Назва: uk
Musik-Sammler.de: Назва: uk
LaPreferente.com: Назва: uk
Mixcloud: Назва: uk
Об'єднаний світ боротьби: Назва: uk
Spotify: Назва: uk
DynamoMania.com: Назва: uk
GameFAQs: Назва: uk
nLab: Назва: uk
RationalWiki: Назва: uk
Подкасти (Apple): Назва: uk
Online Books Page: Назва: uk
OpenCorporates: Назва: uk
Державна дума Російської Федерації: Назва: uk
Ас: Назва: uk
Poetry Foundation: Назва: uk
Проєкт Бен-Єгуда: Назва: uk
ResearcherID: Назва: uk
Adult Film Database: Назва: uk
Національна бібліотека Китаю: Заголовок
Rupa & Co.: Назва: uk
Répertoire International de Littérature Musicale: Заголовок, Назва: uk
LibraryThing: Назва: uk
VideoGameGeek: Назва: uk
Turner Classic Movies: Назва: uk
Національна бібліотека Іспанії: Заголовок
Songkick: Назва: uk
Kindred Britain: Назва: uk
Stitcher: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Swedish Open Cultural Heritage: Назва: uk
WorldCat Identities: Заголовок, Назва: uk
Каталог кінофільмів AFI: Назва: uk
ScreenScraper: Назва: uk
Australian Broadcasting Corporation: Назва: uk
The Video Games Museum: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Французька Вікідія: Назва: uk
Іспанська Вікідія: Назва: uk
Італійська Вікідія: Назва: uk
Англійська Вікідія: Назва: uk
Каталанська Вікідія: Назва: uk
Баскська Вікідія: Назва: uk
Німецька Вікідія: Назва: uk
Вірменська Вікідія: Назва: uk
Det Centrale Virksomhedsregister: Назва: uk
dovidka.com.ua: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
WeRelate: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
WhoSampled: Назва: uk
LaunchBox Games Database: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Les Archives du spectacle: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Base Mérimée: Заголовок
Central Bohemian Research Library: Заголовок, Назва: uk
CoBiS: Назва: uk
L'Équipe: Назва: uk
Математичний генеалогічний проєкт: Назва: uk
GeoNames: Назва: uk
PORT.hu: Назва: uk
Roglo: Назва: uk
Name and Title Authority File of Catalonia: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Aozora Bunko: Назва: uk
Національний музей Швеції: Назва: uk
The Trading Card Database: Назва: uk
Бриджменська бібліотека мистецтв: Назва: uk
Національна бібліотека Польщі: Заголовок
YouTube: Назва: uk
Bibliothèque interuniversitaire de Santé: Назва: uk
The Ark: Назва: uk
Інститут Гердера: Назва: uk
ToposText: Назва: uk
BoxRec: Назва: uk
Autoritats UB: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Digital Latin Library: Назва: uk
Provenio: Назва: uk
Netflix: Назва: uk, Назва: mul
Tabakalera: Назва: uk
Бібліотека й Архів Канади: Заголовок
Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa: Назва: uk
Twitter: Назва: uk
British National Bibliography: Заголовок, Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Міський музей (Амстердам): Назва: uk
Sina Weibo: Назва: uk
світова спадщина ЮНЕСКО: Назва: uk
Проєкт Рунеберг: Назва: uk
Sejm-Wielki.pl: Назва: uk
OpenStreetMap: Назва: uk
CALIS — Академічна Система Бібліоінформації Китаю: Заголовок, Назва: uk
Encyclopaedia Metallum: Назва: uk
Парламентська асамблея Ради Європи: Назва: uk
FamilySearch Family Tree: Назва: uk
Національна бібліотека Бразилії: Заголовок
Schoenberg Database of Manuscripts: Заголовок, Назва: uk
Dimensions: Назва: uk
Королівська бібліотека Швеції: Заголовок
Olympedia: Назва: uk
AdoroCinema: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
iTunes: Назва: uk
DzygaMDB: Назва: uk
Nauka Polska: Назва: uk
Edition humboldt digital: Назва: uk
GeneaStar: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul
Sambafoot: Назва: uk
X topic: Назва: uk, Назва: en, Назва: mul

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Float right (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-uk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses-2 (редагувати)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (редагувати)
Шаблон:Spaces (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історичні польські держави (редагувати)
Шаблон:Адміністративно-територіальний устрій II Речі Посполитої (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Воєводства Другої Речі Посполитої (редагувати)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка:Колишня країна (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Польща (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Польща (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Президенти Польщі (редагувати)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Розпад Австро-Угорщини (редагувати)
Шаблон:Розпад Російської імперії (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/ISO 639-3 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/data/wp languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Language/name/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:No globals (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Ця сторінка належить до 3 прихованих категорій:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Польська_Республіка_(1918—1939)

@@ Рядок 105: / Рядок 105: @@
 == Загальні відомості ==
 [[Файл:Poland & The New Baltic States.jpg|міні|праворуч|290пкс|Кордони [[Друга Річ Посполита|Другої Речі Посполитої]] на [[1920]] рік]]
-Кордони Другої Польської Республіки визначено в [[1922]] році, у результаті поділів [[Німецька імперія|Німецької]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] й [[Російська імперія|Російської імперії]], а також воєн із [[Польсько-українська війна (1918—1919)|Західноукраїнською Народною Республікою]], [[Польсько-радянська війна (1920)|Радянською Росією&nbsp;]], [[Польсько-литовська війна|Литвою]] та [[Польсько-чехословацький прикордонний конфлікт|Чехословаччиною]]. Польща межувала з [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]], [[Веймарська республіка|Німецькою державою]], [[Латвія|Латвією]], [[Литва|Литвою]], [[Румунське королівство|Румунським королівством]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] й [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. На півночі мала вихід до [[Балтійське море|Балтійського моря]].
+Кордони Другої Польської Республіки визначено в [[1922]] році, у результаті поділів [[Німецька імперія|Німецької]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] й [[Російська імперія|Російської імперії]], а також воєн із [[Польсько-українська війна (1918—1919)|Західноукраїнською Народною Республікою]], [[Польсько-радянська війна (1920)|Радянською Росією&nbsp;]], [[Польсько-литовська війна|Литвою]] та [[Польсько-чехословацький прикордонний конфлікт|Чехословаччиною]]. Польща межувала з [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацькою республікою]], [[Веймарська республіка|Німецькою державою]], [[Латвія|Латвією]], [[Литва|Литвою]], [[Королівство Румунія|Королівством Румунія]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] й [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. На півночі мала вихід до [[Балтійське море|Балтійського моря]].
 Площа республіки становила близько 388 600 км². Це була шоста за величиною країна в тогочасній Європі. Тогочасні кордони не задовольняли польський уряд, що прагнув відновлення першої [[Річ Посполита|Речі Посполитої Двох Народів]], тому держава була агресивно налаштована стосовно країн Балтії й західних республік СРСР.
@@ Рядок 128: / Рядок 128: @@
 * [[15 липня]], [[1920]]&nbsp;— Сільськогосподарська реформа.
 * [[17 березня]], [[1921]]&nbsp;— Конституційний марш.
-* 1921&nbsp;— Альянс із [[Франція|Францією]] та [[Румунське королівство|Румунією]].
+* 1921&nbsp;— Альянс із [[Франція|Францією]] та [[Румунія|Румунією]].
 * Вибори до Сейму 1922-11-05 та Сенату&nbsp;— 1922-11-12.
 * Президент [[Габрієль Нарутович]], і його вбивство (16 грудня, [[1922]]).
@@ Рядок 175: / Рядок 175: @@
 [[23 серпня]] 1939 року підписано [[Пакт Молотова — Ріббентропа]], в доданому до нього секретному додатковому протоколі сторони домовилися про розподіл сфер обопільних інтересів у Східній Європі. Відповідно до протоколу межа сфер інтересів у Польщі проходила приблизно по «[[Лінія Керзона|лінії Керзона]]».
-Після [[Польська кампанія (1939)|нападу на Польщу]] [[1 вересня]] 1939 року нацистської Німеччини уряд Польщі на чолі з президентом [[Ігнацій Мосцицький|Ігнацієм Мосцицьким]] переїхав до [[Румунське королівство|Румунії]], перейшовши кордон у ніч з [[17 вересня|17]] на [[18 вересня]] 1939 року, і був інтернований румунською владою на вимогу Німеччини. У цей же день два фронти [[Червона армія|Червоної Армії]] СРСР [[Радянське вторгнення до Польщі|перейшли у наступ]] з метою окупувати частину Польщі, населену переважно непольським населенням, відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа. В кінці вересня 1939 року сформовано, і до [[6 липня]] 1945 року він визнавався багатьма країнами законним продовжувачем II Речі Посполитої, [[уряд Польщі у вигнанні]], а також підпорядкована йому адміністрація в окупованій Польщі&nbsp;— [[Польська підпільна держава]] і його політичні та військові структури ([[Армія Крайова]]).
+Після [[Польська кампанія (1939)|нападу на Польщу]] [[1 вересня]] 1939 року нацистської Німеччини уряд Польщі на чолі з президентом [[Ігнацій Мосцицький|Ігнацієм Мосцицьким]] переїхав до [[Румунія|Румунії]], перейшовши кордон у ніч з [[17 вересня|17]] на [[18 вересня]] 1939 року, і був інтернований румунською владою на вимогу Німеччини. У цей же день два фронти [[Червона армія|Червоної Армії]] СРСР [[Радянське вторгнення до Польщі|перейшли у наступ]] з метою окупувати частину Польщі, населену переважно непольським населенням, відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа. В кінці вересня 1939 року сформовано, і до [[6 липня]] 1945 року він визнавався багатьма країнами законним продовжувачем II Речі Посполитої, [[уряд Польщі у вигнанні]], а також підпорядкована йому адміністрація в окупованій Польщі&nbsp;— [[Польська підпільна держава]] і його політичні та військові структури ([[Армія Крайова]]).
 Припинення дипломатичного визнання польського уряду у вигнанні [[Велика Британія|Сполученим Королівством]] і [[Сполучені Штати Америки|США]] [[6 липня]] 1945 року і згодом іншими країнами світу слід вважати фактичним кінцем Другої Речі Посполитої як [[суб'єкт міжнародного права|суб'єкта]] [[міжнародне право|міжнародного права]]. Остаточним акордом її існування в 1990 році стало передання президентських регалій від останнього президента Республіки у вигнанні [[Ришард Качоровський|Ришарда Качоровського]] другому президентові [[Польща|Третьої Речі Посполитої]] і першому обраному в ході вільних виборів&nbsp;— [[Лех Валенса|Леху Валенсі]].

Редагування Польська Республіка (1918—1939)

Навігаційне меню

Пошук