Редагування Перетворювач частоти
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що Ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
''' |
'''Перетво́рювач частоти́''' (автоматичний регулятор [[частота|частоти]] або інвертор) — це пристрій, що перетворює вхідну синусоїдну [[напруга|напругу]] фіксованої частоти та амплітуди у вихідну [[імпульс]]ну напругу змінної частоти та амплітуди за допомогою [[ШІМ]] (широтно-імпульсної модуляції), яка формує в обмотках [[двигун]]а синусоїдний струм. Таким чином, плавно збільшуючи частоту і амплітуду напруги, що подається на статорні [[обмотка|обмотки]] [[асинхронна машина|асинхронного електродвигуна]], можна забезпечити плавне [[регулювання швидкості]] обертання [[вал]]у електродвигуна. |
||
== Пристрій і принцип дії == |
|||
[[Файл:Классифікація_ПЧ(2).jpg|міні|600x600пкс|Класифікація перетворювачів частоти]] |
|||
Електронний перетворювач частоти складається зі схем, до складу яких входить [[тиристор]] або [[транзистор]], які працюють в режимі електронних ключів. В основі керуючої частини лежить [[мікропроцесор]], який забезпечує керування силовими електронними ключами, а також вирішує велику кількість допоміжних завдань (контроль, діагностика, захист). |
|||
''Схеми, створені за моделлю джерела напруги, мають такі характеристики:'' |
|||
* Вихідний [[імпеданс]]: маленький (джерело напруги) |
|||
* Регенерація енергії: потрібен додаткове коло |
|||
* Згладжувальний елемент: конденсатор |
|||
''Схеми, створені за моделлю джерела струму, мають такі характеристки:'' |
|||
* Вихідний імпеданс: великий (джерело струму) |
|||
* Регенерація енергії: потрібне додаткове коло |
|||
* Згладжувальний елемент: реактор |
|||
''Залежно від структури і принципу роботи електричного приводу виділяють два класи перетворювачів частоти:'' |
|||
* З безпосереднім зв'язком. |
|||
* З явно вираженою проміжною ланкою постійного струму. |
|||
[[Файл:ФС_ПЧ_дж.н.jpg|міні|392x392пкс|Функціональна схема перетворювача частоти, виконана за схемою джерела напруги]] |
|||
Кожен з існуючих класів перетворювачів має свої переваги і недоліки, які визначають сферу раціонального застосування кожного з них. |
|||
У перетворювачах з безпосереднім зв'язком електричний модуль — це керований [[Випрямлення змінного струму|випрямляч]]. Система керування по черзі відмикає групи тиристорів і підключає обмотки двигуна до мережі живлення. |
|||
Таким чином, вихідна напруга перетворювача формується з «вирізаних» ділянок синусоїд вхідної напруги. Частота вихідної напруги у таких перетворювачів не може дорівнювати або бути вищою частоти живильної мережі. Вона знаходиться в діапазоні від 0 до 30 Гц, і як наслідок — малий діапазон керування частотою обертання двигуна (не більше 1: 10). Це обмеження не дозволяє застосовувати такі перетворювачі в сучасних частотно-регульованих приводах з широким діапазоном регулювання технологічних параметрів. |
|||
Використання незамкнених тиристорів вимагає відносно складних систем керування, які збільшують вартість перетворювача. «Різана» синусоїда на виході перетворювача з безпосереднім зв'язком є джерелом вищих гармонік, які викликають додаткові втрати в електричному двигуні, перегрівання електричної машини, зниження моменту, дуже сильні перешкоди в мережі живлення. Застосування пристроїв компенсації призводить до підвищення вартості, маси, габаритів, зниження [[Коефіцієнт корисної дії|ККД]] системи в цілому. |
|||
[[Файл:ФС_ПЧ_дж.стр.jpg|міні|391x391пкс|Функціональна схема перетворювача частоти, виконана по схемі джерела струму]] |
|||
Однак одноразове перетворення енергії, що визначає високий [[Коефіцієнт корисної дії|ККД]] перетворювача та можливість проходження реактивної потужності як від мережі до навантаження, так і назад є безперечними перевагами такого класу перетворювачів. |
|||
Найбільш широко застосовуються в сучасних частотно регульованих модулях перетворювачі з явно вираженою проміжною ланкою постійного струму. У перетворювачах цього класу використовується подвійне перетворення електричної енергії: вхідна синусоїдна напруга з постійною амплітудою і частотою випрямляється у випрямлячі, фільтрується [[Електронний фільтр|фільтром]], згладжується, а потім знову перетвориться інвертором в змінну напругу змінюваної частоти і амплітуди. Подвійне перетворення енергії призводить до зниження [[Коефіцієнт корисної дії|ККД]] і до деякого погіршення масо-габаритних показників порівняно з перетворювачами з безпосереднім зв'язком. |
|||
[[Файл:Схема_ПЧ_з_безпосереднім_зв'язком.jpg|міні|390x390пкс|Схема перетворювача частоти з безпосереднім зв'язком]] |
|||
Для формування синусоїдної змінної напруги використовують автономний інвертор, який формує електричну напругу заданої форми на обмотках електродвигуна (як правило, методом [[Широтно-імпульсна модуляція|широтно-імпульсної модуляції]]). Функцію електронних ключів в інверторах виконують замкнені тиристори GTO і їх вдосконалені модифікації GCT, IGCT, SGCT, [[Біполярний транзистор|біполярні транзистори]] з ізольованим затвором [[IGBT]], та польові МОН-транзистори. Головною перевагою [[тиристорний перетворювач|тиристорних перетворювачів]] частоти, як і в схемі з безпосереднім зв'язком, є здатність працювати з великими струмами і напругами, витримуючи при цьому тривале навантаження й імпульсні впливи. Вони мають більш високий [[Коефіцієнт корисної дії|ККД]] (до 98 %) порівняно з перетворювачами на IGBT-транзисторах. |
|||
Перетворювачі частоти є нелінійним навантаженням, що створює струми вищих гармонік в мережі живлення, що призводить до погіршення якості електроенергії. |
|||
== Призначення == |
|||
[[Файл:Схема_ПЧ_з_ланкою_постійного_струму.jpg|міні|386x386пкс|Схема перетворювача частоти з ланкою постійного струму: КВ — керований випрямляч; |
|||
АІН — автономний інвертор напруги; |
|||
СКВ — система керування випрямлячем; |
|||
СКІ — система керування інвертором; |
|||
]] |
|||
Частотний асинхронний перетворювач частоти служить для перетворення мережевого трифазного або однофазного [[Змінний струм|змінного струму]] частотою 50 (60) Гц в трифазний або однофазний струм, частотою від 1 Гц до 800 Гц. |
|||
Промисловістю також випускаються частотні перетворювачі електроіндукціонного типу, що конструктивно є асинхронним двигуном з фазним ротором, який працює в режимі генератора-перетворювача, і перетворювачі електронного типу. |
|||
Частотні перетворювачі електронного типу часто застосовують для плавного регулювання швидкості асинхронного електродвигуна або синхронного двигуна за рахунок створення на виході перетворювача електричної напруги заданої частоти. У найпростіших випадках регулювання частоти і напруги відбувається відповідно до заданої характеристики V/f, в найбільш досконалих перетворювачах реалізовано так зване векторне керування. |
|||
Частотний перетворювач електронного типу — це пристрій, що складається з випрямляча (моста постійного струму), що перетворює змінний струм промислової частоти в постійний, і інвертора (перетворювача) (іноді з [[Широтно-імпульсна модуляція|ШІМ]]), що перетворює постійний струм в змінний необхідних частоти і амплітуди. Вихідні тиристори (GTO) або транзистори (IGBT) забезпечують необхідний струм для живлення електродвигуна. |
|||
Для поліпшення форми вихідної напруги між перетворювачем і двигуном іноді ставлять дросель, а для зменшення електромагнітних перешкод — EMC-фільтр. |
|||
== Основні можливості == |
== Основні можливості == |
||
Рядок 60: | Рядок 9: | ||
Керування перетворювачем частоти можна здійснювати з вбудованої виносної цифрової панелі керування, або за допомогою зовнішніх [[сигнал]]ів. У другому випадку швидкість обертання задається аналоговим сигналом 0—10 В або 4—20 мА, а команди пуску, зупинки й зміни режимів обертання подаються дискретними сигналами. Можна відображати параметри системи у вигляді графіків на виносній графічній панелі керування. |
Керування перетворювачем частоти можна здійснювати з вбудованої виносної цифрової панелі керування, або за допомогою зовнішніх [[сигнал]]ів. У другому випадку швидкість обертання задається аналоговим сигналом 0—10 В або 4—20 мА, а команди пуску, зупинки й зміни режимів обертання подаються дискретними сигналами. Можна відображати параметри системи у вигляді графіків на виносній графічній панелі керування. |
||
Існує можливість |
Існує можливість управління перетворювачем частоти через послідовний інтерфейс ([[RS-232]], [[RS-422]] або [[RS-485]]) або від зовнішнього [[ПЛК]] з використанням спеціального протоколу ([[Profibus]], [[Interbus]], [[Device-net]], [[Modbus]] тощо). |
||
== Частотно-регульований привод == |
== Частотно-регульований привод == |
||
{{main|Частотно-регульований привод}} |
|||
Регульований асинхронний електропривод або частотно-регульований привод складається з асинхронного електродвигуна і перетворювача частоти, який виконує роль регулятора швидкості обертання асинхронного електродвигуна. |
Регульований асинхронний електропривод або частотно-регульований привод складається з асинхронного електродвигуна і перетворювача частоти, який виконує роль регулятора швидкості обертання асинхронного електродвигуна. |
||
Рядок 70: | Рядок 18: | ||
* зміну швидкості обертання в раніше нерегульованих [[технологічний процес|технологічних процесах]] |
* зміну швидкості обертання в раніше нерегульованих [[технологічний процес|технологічних процесах]] |
||
* синхронне керування декількома електродвигунами від одного перетворювача частоти |
* синхронне керування декількома електродвигунами від одного перетворювача частоти |
||
* заміна приводів [[постійний струм|постійного струму]], що дозволяє понизити витрати, пов'язані з експлуатацією |
* заміна приводів [[постійний струм|постійного струму]], що дозволяє понизити витрати, пов'язані з експлуатацією |
||
* створення [[замкнена система|замкнених систем]] асинхронного електроприводу з можливістю точної підтримки заданих [[технологічний параметр|технологічних параметрів]] |
* створення [[замкнена система|замкнених систем]] асинхронного електроприводу з можливістю точної підтримки заданих [[технологічний параметр|технологічних параметрів]] |
||
Рядок 81: | Рядок 29: | ||
[[Економічний ефект]] від впровадження асинхронного електроприводу складається, зокрема, з чинників: |
[[Економічний ефект]] від впровадження асинхронного електроприводу складається, зокрема, з чинників: |
||
* [[економія електроенергії]] в [[насос]]ах, [[вентилятор]]ах і [[компресор]]них [[агрегат]]ах до 50 |
* [[економія електроенергії]] в [[насос]]ах, [[вентилятор]]ах і [[компресор]]них [[агрегат]]ах до 50% за рахунок регулювання продуктивності шляхом зміни частоти обертання електродвигуна на відміну від регулювання продуктивності іншими способами ([[дроселювання]], увімкнення-вимкнення, напрямний апарат) |
||
* підвищення [[якість|якості]] продукції |
* підвищення [[якість|якості]] продукції |
||
* збільшення обсягу продукції, що випускається, і продуктивності виробничого устаткування |
* збільшення обсягу продукції, що випускається, і продуктивності виробничого устаткування |
||
Рядок 89: | Рядок 36: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* http://www.plasticstech.info/ru/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D1%8B |
|||
* https://web.archive.org/web/20080307152114/http://plasticstech.info/ru/wiki/Преобразователь_частоты |
|||
* http://elprivod.nmu.org.ua/ua/entrant/frequency_converter.php |
* http://elprivod.nmu.org.ua/ua/entrant/frequency_converter.php |
||
* https://gekoms.org/2020/02/25/chastotnyj-preobrazovatel-dlya-elektrodvigatelya/ |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 98: | Рядок 44: | ||
* [[Регулювання швидкості]] |
* [[Регулювання швидкості]] |
||
* [[Частотно-регульований привод]] |
* [[Частотно-регульований привод]] |
||
==Джерела== |
|||
* Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7 |
|||
{{tech-stub}} |
{{tech-stub}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Електронні двигуни]] |
||
[[Категорія:Цифрові технології]] |
[[Категорія:Цифрові технології]] |
||
[[Категорія:Силова електроніка]] |
[[Категорія:Силова електроніка]] |
||
[[Категорія:Перетворювальна техніка]] |
[[Категорія:Перетворювальна техніка]] |
||
[[Категорія:Перетворювачі]] |