Кільмезь (річка): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{{Otheruses|Кільмезь}} |
{{Otheruses|Кільмезь}} |
||
'''Кільме́зь''' ({{lang-ru|Кильмезь}}) — [[річка]] в [[удмуртія|Удмуртії]] ([[красногорський район (Удмуртія)|Краногорський]], [[ігринський район|Ігринський]], [[селтинський район|Селтинський]], [[сюмсинський район|Сюмсинський]] райони) та [[кіровська область|Кіровській області]] ([[кільмезький район|Кільмезький]], [[уржумський район|Уржумський]] райони) [[Росія]], ліва притока [[ |
'''Кільме́зь''' ({{lang-ru|Кильмезь}}) — [[річка]] в [[удмуртія|Удмуртії]] ([[красногорський район (Удмуртія)|Краногорський]], [[ігринський район|Ігринський]], [[селтинський район|Селтинський]], [[сюмсинський район|Сюмсинський]] райони) та [[кіровська область|Кіровській області]] ([[кільмезький район|Кільмезький]], [[уржумський район|Уржумський]] райони) [[Росія]], ліва притока [[Вятка|Вятки]]. |
||
Назва річки походить від [[удмурти|удмуртського]] племінного союзу ''калмез'', ''[[калмези]]'', або від [[марійська мова|марійського]] слова ''килмиш'' — мерзла вода. |
Назва річки походить від [[удмурти|удмуртського]] племінного союзу ''калмез'', ''[[калмези]]'', або від [[марійська мова|марійського]] слова ''килмиш'' — мерзла вода. |
Версія за 14:14, 22 грудня 2015
Кільмезь | |
---|---|
56°57′20.000000101612″ пн. ш. 50°28′6.0000000987991″ сх. д. / 56.95556° пн. ш. 50.46833° сх. д. | |
Витік | Красногорська височина |
• координати | 57°37′26.000000100396″ пн. ш. 52°31′38.000000099203″ сх. д. / 57.62389° пн. ш. 52.52722° сх. д. |
• висота, м | 194 м |
Гирло | річка Вятка |
• координати | 56°57′20.000000101612″ пн. ш. 50°28′6.0000000987991″ сх. д. / 56.95556° пн. ш. 50.46833° сх. д. |
Басейн | басейн Волгиd |
Країни: | Росія |
Регіон | Удмуртія |
Довжина | 270 км |
Площа басейну: | 17525 км² |
Середньорічний стік | 84,6 м³/с |
Притоки: | Середній Сардик, Сюниг, Арлеть, Сардик, Пестер, Нузик, Кирчма, Великий Сардик, Мулик, Кутик, Візирма, Юшур (річка), Ундула, Сюник, Великий Юг, Сюмсилка, Лобань, Кульма, Вала, Лумпун, Уть, Юг (притока Кільмезю) і Чюпровайка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кільме́зь (рос. Кильмезь) — річка в Удмуртії (Краногорський, Ігринський, Селтинський, Сюмсинський райони) та Кіровській області (Кільмезький, Уржумський райони) Росія, ліва притока Вятки.
Назва річки походить від удмуртського племінного союзу калмез, калмези, або від марійського слова килмиш — мерзла вода.
Довжина річки становить 270 км, більша її частина протікає по території Удмуртії — 195 км. В Кіровській області знаходиться лише її нижня течія. Загальна площа басейну становить 17525 км², з яких більша частина знаходиться навпаки на території Кіровської області — 10600 км².
Кільмезь починається на Красногорській височині посеред лісових масивів тайги, за 2,5 км на північний захід від села Піонерський. Протікає в західному та південно-західному напрямах, приймаючи багато приток. Правобережжя представлене лісистою низинною рівниною висотою 100–200 м. Вона складена воднольодовиквоми, переважно піщаними відкладами. Лівобережжя — це піднята та розчленована рівнина, що представляє західні відроги Прикамської височини з висотами 150–170 м. Саме тому лівий берег стрімкий, а правий — пологий. Правий берег має 3 тераси: заплавну (висота 4-5 м), першу надзаплавну (8 м) та другу надзаплавну (20-25 м). Долина річки слабко врізана, але досить широка.
Ширина русла в нижній течії досягає 100 м, глибина від 0,5 до 2 м. Швидкість течії в межень 0,5-1 м/с. В руслі є дрібні річкові острови, піщані коси. Похил річки в нижній течії становить всього 0,0003, в верхній — 0,0006. Русло має багато меандрів, русло звивисте. В період паводків в деяких місцях русло випрямлюється, після чого утворюються численні озера-стариці. Паводки починаються з початку квітня, закінчуються в кінці травня. Середній рівень води навесні сягає 696 см, влітку та восени — 296 см, взимку — 313 см. Найвищий рівень за всю історію спостереження на річці був зафіксований 6 травня 1979 року — 900 см. Річка замерзає на початку листопада, льодохід в середині квітня. Середні витрати води за рік — 84,6 м³/с.
Так як річка протікає через значні лісові масиви, вона використовується для лісосплаву.
Притоки
- праві — Вілішур, Юшур, Пестер, Мулик, Уть, Великий Сардик, Середній Сардик, Сардик, Кирчма, Візирма, невідома[1], Сюник, невідома (село Орлово)[2], Лумпун, Лобань, Піщанка, Кульма, Ундула
- ліві — невідома (село Полянці)[3], Кутик, Арлеть, Сюник, Нузик, Кожилка, Чюпровайка, Сюмсилка, Вала, Великий Юг, Юг, Обсемерка
Найбільші притоки (довжиною понад 30 км):
№ | Назва річки | Довжина, км |
Висота витоку, м |
Висота гирла, м |
Похил річки, м/км |
Площа басейну, км² |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Вала | 196 | 217 | 79 | 0,7 | 7360 |
2 | Лобань | 169 | 199 | 78 | 0,7 | 2810 |
3 | Лумпун | 158 | 180 | 83 | 0,6 | 1550 |
4 | Уть | 107 | 192 | 117 | 0,7 | 1190 |
5 | Кульма | 60 | 139 | 66 | 1,2 | 354 |
6 | Кирчма | 52 | 162 | 99 | 1,2 | 138 |
7 | Арлеть | 51 | 218 | 115 | 2,0 | 497 |
Примітки
Посилання
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |