Бірюза: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Konstrooktor (обговорення | внесок)
1730 редагувань
→‎Посилання: посилання на ВУЕ
Віхола (обговорення | внесок)
2334 редагування
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Завдання новачку Пропоноване: додати посилання
 
(Не показані 7 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 30: Рядок 30:
'''Ту́ркус'''<ref>{{СУМ-11|Туркус}}</ref> або '''бірюза́'''<ref>{{СУМ-11|Бірюза}}</ref> ({{lang-fa|فیروزه}} ''фірузе́'', «та, що несе перемогу й щастя»)&nbsp;— [[мінерал]], фосфат [[алюміній|алюмінію]] й [[мідь|міді]]. [[Напівдорогоцінне каміння|Напівдорогоцінний камінь]], що високо цінується в ювелірній справі.
'''Ту́ркус'''<ref>{{СУМ-11|Туркус}}</ref> або '''бірюза́'''<ref>{{СУМ-11|Бірюза}}</ref> ({{lang-fa|فیروزه}} ''фірузе́'', «та, що несе перемогу й щастя»)&nbsp;— [[мінерал]], фосфат [[алюміній|алюмінію]] й [[мідь|міді]]. [[Напівдорогоцінне каміння|Напівдорогоцінний камінь]], що високо цінується в ювелірній справі.


Пізніша назва&nbsp;— «туркус», тобто «турецький»&nbsp;— від 17 століття мінерал приходить до Європи через Туреччину<ref name=":0">{{Cite journal|last=Beale|first=Thomas W.|date=October 1973|title=Early trade in highland Iran: A view from a source area|url=http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00438243.1973.9979561|journal=World Archaeology|language=en|volume=5|issue=2|pages=133–148|doi=10.1080/00438243.1973.9979561|issn=0043-8243}}</ref><ref name=Dana>{{cite book|last1=Palache|first1=C.|first2=H.|last2=Berman|first3=C.|last3=Frondel|date=1951|title=Dana's System of Mineralogy|publisher=Wiley|edition=7th|volume=II|pages=946–951}}</ref><ref name=USGS>[http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/gemstones/sp14-95/turquoise.html Turquoise] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070520223504/http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/gemstones/sp14-95/turquoise.html |date=2007-05-20 }}. minerals.usgs.gov</ref>
Пізніша назва&nbsp;— «ту́ркус»<ref>{{ЕСУМ5}} т.5, стр. 682</ref> ({{lang-fr|turquoise}}, похідне від {{lang-fr|turc}}&nbsp;— «турецький»)&nbsp;— від 17 століття мінерал приходить до Європи через [[Туреччина|Туреччину]] з перського [[Хорасан]]у<ref name=":0">{{Cite journal|last=Beale|first=Thomas W.|date=October 1973|title=Early trade in highland Iran: A view from a source area|url=http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00438243.1973.9979561|journal=World Archaeology|language=en|volume=5|issue=2|pages=133–148|doi=10.1080/00438243.1973.9979561|issn=0043-8243|accessdate=4 вересня 2021|archive-date=25 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210525174800/https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00438243.1973.9979561}}</ref><ref name=Dana>{{cite book|last1=Palache|first1=C.|first2=H.|last2=Berman|first3=C.|last3=Frondel|date=1951|title=Dana's System of Mineralogy|publisher=Wiley|edition=7th|volume=II|pages=946–951}}</ref><ref name=USGS>[http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/gemstones/sp14-95/turquoise.html Turquoise] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070520223504/http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/gemstones/sp14-95/turquoise.html |date=2007-05-20 }}. minerals.usgs.gov</ref>
.
.


Рядок 40: Рядок 40:
== Родовища ==
== Родовища ==
[[Файл:Chacoan turquoise with argillite.jpg|ліворуч|thumb|250px|Бірюза та [[аргіліт]] з каньйону Чако]]
[[Файл:Chacoan turquoise with argillite.jpg|ліворуч|thumb|250px|Бірюза та [[аргіліт]] з каньйону Чако]]
Утворюється при гіпергенних або низькотемпературних (180&nbsp;°C-80&nbsp;°C) процесах разом з бурими [[залізняк]]ами, [[халцедон]]ом, [[каолініт]]ом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Виникає головним чином в областях з [[аридний клімат|аридним кліматом]]. Може утворюватися шляхом вивітрювання, при дії багатих на мідь поверхневих стоків на гірські породи, що містять фосфор та [[глинозем]]. Крім того, бірюза може мати органічне походження, в цьому випадку вона утворюється з викопних решток тварин&nbsp;— кісток і зубів.
Утворюється при гіпергенних або низькотемпературних (180&nbsp;°C-80&nbsp;°C) процесах разом з бурими [[залізняк]]ами, [[халцедон]]ом, [[каолініт]]ом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Виникає головним чином в областях з [[аридний клімат|аридним кліматом]]. Може утворюватися шляхом вивітрювання, при дії багатих на мідь поверхневих стоків на [[Гірська порода|гірські породи]], що містять [[фосфор]] та [[глинозем]]. Крім того, бірюза може мати органічне походження, в цьому випадку вона утворюється з викопних решток тварин&nbsp;— кісток і зубів.


Найкращі родовища цього мінералу знаходяться в [[Іран]]і біля міста [[Нішапур]]а. За межами цієї країни бірюзу добувають в [[Єгипет|Єгипті]] (на [[Синайський півострів|Синайському півостріві]]), [[Афганістан]]і, [[Середня Азія|Середній Азії]] (родовища Бірюзакан, Аякщі, Кальмакирське).
Найкращі родовища цього мінералу знаходяться в [[Іран]]і біля міста [[Нішапур]]а. За межами цієї країни бірюзу добувають в [[Єгипет|Єгипті]] (на [[Синайський півострів|Синайському півостріві]]), [[Афганістан]]і, [[Середня Азія|Середній Азії]] (родовища Бірюзакан, Аякщі, Кальмакирське).
Рядок 46: Рядок 46:
У вигляді кристалів бірюза трапляється вкрай рідко. Зазвичай вона має вигляд прожилок, [[Конкреція|конкрецій]] гроноподібної або ниркоподібної форми. На зрізі часто помітний павутиноподібний малюнок з чорних або бурих прожилок («сітчаста бірюза»).
У вигляді кристалів бірюза трапляється вкрай рідко. Зазвичай вона має вигляд прожилок, [[Конкреція|конкрецій]] гроноподібної або ниркоподібної форми. На зрізі часто помітний павутиноподібний малюнок з чорних або бурих прожилок («сітчаста бірюза»).


== Застосування ==
== Історія та Застосування ==
[[Файл:turquoisecollection.jpg|thumb|250px]]
[[Файл:turquoisecollection.jpg|thumb|250px]]
Напівдорогоцінний камінь, відомий серед ювелірів з давніх часів. Прикраси з бірюзою знайдені серед археологічних пам'яток Давнього Єгипту, Месопотамії, Персії, Давнього Китаю, держав на півострові [[Індостан]], у пірамідах ацтеків. В Європу цей мінерал також потрапив досить давно: найвірогідніше, його завезли з Персії через Османську імперію разом з іншим крамом, що довозили [[Шовковий шлях|Шовковим шляхом]]. Втім європейці не відразу полюбили цей камінь. Мода на бірюзу поширилася лише у XV сторіччі. Так само і в Японії цей мінерал став відомим лише після XVІІІ сторіччя.
Напівдорогоцінний камінь, відомий серед ювелірів з давніх часів. Прикраси з бірюзою знайдені серед археологічних пам'яток Давнього Єгипту, Месопотамії, Персії, Давнього Китаю, держав на півострові [[Індостан]], у пірамідах ацтеків. В Європу цей мінерал також потрапив досить давно: найвірогідніше, його завезли з Персії через [[Османська імперія|Османську імперію]] разом з іншим крамом, що довозили [[Шовковий шлях|Шовковим шляхом]]. Втім європейці не відразу полюбили цей камінь. Мода на бірюзу поширилася лише у XV сторіччі. Так само і в Японії цей мінерал став відомим лише після XVIII сторіччя.


Бірюзу високо цінували за чудовий колір: в Європі та Персії віддавали перевагу синьому камінню, в [[Тибет]]і й [[Монголія|Монголії]]&nbsp;— зеленкуватому. Бірюза була використана при оздобленні відомого мавзолею [[Тадж Махал]]. Найкраща у світі бірюза (за розміром, кольором, його однотонністю) знаходилась у скарбниці перських шахів, де виділялася колекція інкрустованих бірюзою [[кальян]]ів, срібного посуду та зброї. Найбільшим скарбом була тіара шахині [[Фарах Пехлеві]], в якій зосереджувалися неперевершені бірюзові камені різних розмірів. Ювеліри зазвичай поєднували бірюзу з [[Коралі|коралами]], [[рубін]]ами, [[алмаз]]ами, [[золото]]м і [[срібло]]м.
Бірюзу високо цінували за чудовий колір: в Європі та Персії віддавали перевагу синьому камінню, в [[Тибет]]і й [[Монголія|Монголії]]&nbsp;— зеленкуватому. Бірюза була використана при оздобленні відомого мавзолею [[Тадж Махал]]. Найкраща у світі бірюза (за розміром, кольором, його однотонністю) знаходилась у скарбниці перських шахів, де виділялася колекція інкрустованих бірюзою [[кальян]]ів, срібного посуду та зброї. Найбільшим скарбом була тіара шахині [[Фарах Пехлеві]], в якій зосереджувалися неперевершені бірюзові камені різних розмірів. Ювеліри зазвичай поєднували бірюзу з [[Коралі|коралами]], [[рубін]]ами, [[алмаз]]ами, [[золото]]м і [[срібло]]м.
Рядок 77: Рядок 77:
== Література ==
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = Бірюза |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = {{PAGENAME}} |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{Х.}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
* {{книга |автор = |частина = Бірюза |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{Х.}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
* Гвахария Г. В. и др. Бирюза из м-ния Маднеули (Груз. ССР). \ Минералогический сб. Львов. ун-та, 1962, 16, с. 41 {{ref-ru}}
* Гвахария Г. В. и др. Бирюза из м-ния Маднеули (Груз. ССР). \ Минералогический сб. Львов. ун-та, 1962, 16, с. 41 {{ref-ru}}
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О.&nbsp;М.&nbsp;Мінералогічний словник, К.: Наукова думка.&nbsp;— 1975.&nbsp;— 774 с.
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О.&nbsp;М.&nbsp;Мінералогічний словник, К.: Наукова думка.&nbsp;— 1975.&nbsp;— 774 с.
* ''Turquoise'', In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): ''Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America'', 2001 ([http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/turquoise.pdf PDF 68 kB])
* ''Turquoise'', In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): ''Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America'', 2001 ([http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/turquoise.pdf PDF 68 kB] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211113045903/http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/turquoise.pdf |date=13 листопада 2021 }})
* Uwe Kolitsch, G. Giester: [http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/mm/vol64/MM64_905.pdf ''The crystal structure of faustite and its copper analogue turquoise''.] (PDF; 537&nbsp;kB) In: ''Mineralogical Magazine'', 64, 2000, S. 905–913.
* Uwe Kolitsch, G. Giester: [http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/mm/vol64/MM64_905.pdf ''The crystal structure of faustite and its copper analogue turquoise''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120211163849/http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/mm/vol64/MM64_905.pdf |date=11 лютого 2012 }} (PDF; 537&nbsp;kB) In: ''Mineralogical Magazine'', 64, 2000, S. 905—913.
* H. Cid-Dresdner: [http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/zk/vol121/ZK121_87.pdf ''Determination and refinement of the crystal structure of turquois, CuAl6(PO4)4(OH)8*4H2O''.] (PDF; 1,4&nbsp;MB) In: ''Zeitschrift fur Kristallographie'', 121, 1965, S. 87–113.
* H. Cid-Dresdner: [http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/zk/vol121/ZK121_87.pdf ''Determination and refinement of the crystal structure of turquois, CuAl6(PO4)4(OH)8*4H2O''.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120211162250/http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/zk/vol121/ZK121_87.pdf |date=11 лютого 2012 }} (PDF; 1,4&nbsp;MB) In: ''Zeitschrift fur Kristallographie'', 121, 1965, S. 87–113.
* J. E. Pogue: ''The turquoise: a study of its history, mineralogy, geology, ethnology, archaeology, mythology, folklore, and technology''. National Academy of Sciences, The Rio Grande Press, Glorieta NM 1915, ISBN 0-87380-056-7.
* J. E. Pogue: ''The turquoise: a study of its history, mineralogy, geology, ethnology, archaeology, mythology, folklore, and technology''. National Academy of Sciences, The Rio Grande Press, Glorieta NM 1915, ISBN 0-87380-056-7.


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{Е-ВУЕ|Бірюза}}
* {{Е-ВУЕ|Бірюза}}
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35386 Бірюза́] // [[ЕСУ]]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35386 Бірюза́] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160507131351/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35386 |date=7 травня 2016 }} // [[ЕСУ]]
* [http://webmineral.com/data/Turquoise.shtml Бірюза в базі webmineral.com]
* [http://webmineral.com/data/Turquoise.shtml Бірюза в базі webmineral.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090212212045/http://webmineral.com/data/Turquoise.shtml |date=12 лютого 2009 }}
{{commonscat|Turquoise_(mineral)}}
{{commonscat|Turquoise_(mineral)}}
* [[Mineralienatlas:Türkis]] und [[Mineralienatlas:Mineralienportrait/Türkis]] (wiki)
* [[Mineralienatlas:Türkis]] und [[Mineralienatlas:Mineralienportrait/Türkis]] (wiki)
* [http://www.mindat.org/min-4060.html MinDat&nbsp;— Turquoise] (engl.)
* [http://www.mindat.org/min-4060.html MinDat&nbsp;— Turquoise] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181226015158/https://www.mindat.org/min-4060.html |date=26 грудня 2018 }} (engl.)
* [http://webmineral.com/data/Turquoise.shtml Webmineral&nbsp;— Turquoise] (engl.)
* [http://webmineral.com/data/Turquoise.shtml Webmineral&nbsp;— Turquoise] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090212212045/http://webmineral.com/data/Turquoise.shtml |date=12 лютого 2009 }} (engl.)
* [http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/turquoise.pdf Mineraldatenblatt&nbsp;— Turquoise (PDF, engl.)] (68 kB)
* [http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/turquoise.pdf Mineraldatenblatt&nbsp;— Turquoise (PDF, engl.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120211163838/http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/turquoise.pdf |date=11 лютого 2012 }} (68 kB)
* [https://web.archive.org/web/20100204175833/http://www.epigem.de/artikel/tuerkis.htm EPI-Institut für Edelsteinprüfung&nbsp;— Türkis]
* [https://web.archive.org/web/20100204175833/http://www.epigem.de/artikel/tuerkis.htm EPI-Institut für Edelsteinprüfung&nbsp;— Türkis]
* [http://rruff.geo.arizona.edu/AMS/result.php?mineral=turquoise American Mineralogist Crystal Structure Database]
* [http://rruff.geo.arizona.edu/AMS/result.php?mineral=turquoise American Mineralogist Crystal Structure Database] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120211172023/http://rruff.geo.arizona.edu/AMS/result.php?mineral=turquoise |date=11 лютого 2012 }}


{{Портали|Геологія|Мінералогія}}
{{Портали|Геологія|Мінералогія}}

Поточна версія на 18:54, 13 серпня 2023

Туркус
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1967 s.p.
АбревіатураTqu[2]
Хімічна формулаCuAl6(PO4)4(OH)8·4H2O
Клас мінералуГіпергенний мінерал
Nickel-Strunz 108.DD.15[3]
Dana 842.9.3.1
Ідентифікація
Колірзелений, блакитний, зелено-сірий
Сингоніятриклінна
Просторова групакристалографічна група 1d[4]
Спайністьдосконала по {001}, середня по {010}
Зламраковистий
Твердість5,0—6,5
Блисквосковий
Прозорістьнепрозора
Колір рисиблідо-зелений, синій до білого
Густина2,6—2,84
Розчинністьрозчиняється в кислотах
Оптичні властивості кристалів
Плеохроїзмслабкий
Інші характеристики
Подібні мінераливарисцит
Радіоактивністьвідсутня
Названо на честьТуреччина (французька)[5]
CMNS: Бірюза у Вікісховищі

Ту́ркус[6] або бірюза́[7] (перс. فیروزه‎ фірузе́, «та, що несе перемогу й щастя») — мінерал, фосфат алюмінію й міді. Напівдорогоцінний камінь, що високо цінується в ювелірній справі.

Пізніша назва — «ту́ркус»[8] (фр. turquoise, похідне від фр. turc — «турецький») — від 17 століття мінерал приходить до Європи через Туреччину з перського Хорасану[9][10][11] .

Склад і властивості

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях — Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg.

Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6—2,84. Твердість 5,0—6,5. Колір зелений, блакитний, зелено-сірий. Блиск тьмяний, восковий. Симетрія триклінно-пінакоїдальна. Бірюза досить крихка. При нагріванні вона буріє та тріскається, забарвлюючи полум'я в світло-зелений колір. При нагріванні в закритій паяльній трубці виділяє багато води. Розчиняється в кислотах.

Родовища

[ред. | ред. код]
Бірюза та аргіліт з каньйону Чако

Утворюється при гіпергенних або низькотемпературних (180 °C-80 °C) процесах разом з бурими залізняками, халцедоном, каолінітом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Виникає головним чином в областях з аридним кліматом. Може утворюватися шляхом вивітрювання, при дії багатих на мідь поверхневих стоків на гірські породи, що містять фосфор та глинозем. Крім того, бірюза може мати органічне походження, в цьому випадку вона утворюється з викопних решток тварин — кісток і зубів.

Найкращі родовища цього мінералу знаходяться в Ірані біля міста Нішапура. За межами цієї країни бірюзу добувають в Єгипті (на Синайському півостріві), Афганістані, Середній Азії (родовища Бірюзакан, Аякщі, Кальмакирське).

У вигляді кристалів бірюза трапляється вкрай рідко. Зазвичай вона має вигляд прожилок, конкрецій гроноподібної або ниркоподібної форми. На зрізі часто помітний павутиноподібний малюнок з чорних або бурих прожилок («сітчаста бірюза»).

Історія та Застосування

[ред. | ред. код]

Напівдорогоцінний камінь, відомий серед ювелірів з давніх часів. Прикраси з бірюзою знайдені серед археологічних пам'яток Давнього Єгипту, Месопотамії, Персії, Давнього Китаю, держав на півострові Індостан, у пірамідах ацтеків. В Європу цей мінерал також потрапив досить давно: найвірогідніше, його завезли з Персії через Османську імперію разом з іншим крамом, що довозили Шовковим шляхом. Втім європейці не відразу полюбили цей камінь. Мода на бірюзу поширилася лише у XV сторіччі. Так само і в Японії цей мінерал став відомим лише після XVIII сторіччя.

Бірюзу високо цінували за чудовий колір: в Європі та Персії віддавали перевагу синьому камінню, в Тибеті й Монголії — зеленкуватому. Бірюза була використана при оздобленні відомого мавзолею Тадж Махал. Найкраща у світі бірюза (за розміром, кольором, його однотонністю) знаходилась у скарбниці перських шахів, де виділялася колекція інкрустованих бірюзою кальянів, срібного посуду та зброї. Найбільшим скарбом була тіара шахині Фарах Пехлеві, в якій зосереджувалися неперевершені бірюзові камені різних розмірів. Ювеліри зазвичай поєднували бірюзу з коралами, рубінами, алмазами, золотом і сріблом.

Великий попит на цей мінерал спричинив те, що його почали підробляти. Найдавніші імітації бірюзи, виготовлені з фаянсу, відомі з Єгипту. Пізніше підробки почали виготовляти з порцеляни, кераміки, фарбованого пластику, сплавів міді з алюмінієм (так звана «віденська бірюза», що являє собою фосфат алюмінію, забарвленний міддю). В 1972 році П'єр Жильсон винайшов синтетичну бірюзу, якість якої значно перевищувала попередні підробки. У XXI сторіччі найпопулярнішою імітацією цього мінералу є напівсинтетичний продукт, в якому до синтетичної основи додаються мелені залишки справжньої бірюзи.

Різновиди

[ред. | ред. код]
Бірюза у Малій гірничій енциклопедії

Розрізняють:

  • бірюза блакитно-зелена (інша назва бірюзи);
  • бірюза залізиста (відміна бірюзи, яка містить до 5,32 % FeO);
  • бірюза західна (торговельна назва бірюзи);
  • бірюза кістяна, або викопна (відміна бірюзи, яка являє собою викопні органічні рештки: кістки та зуби; складена переважно мікрокристалічним апатитом, забарвленим вівіанітом у синій колір);
  • бірюза колорадська (бірюза з плато Колорадо, США);
  • бірюза натічна (бірюза у вигляді натічних агрегатів), давньоукраїнська назв цієї форми — блискавець;
  • бірюза невадська (інша назва варисциту);
  • бірюза перська (торговельна назва бірюзи з Ірану);
  • бірюза східна (торговельна назва бірюзи).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ mineralienatlas.de
  5. ↑ steine-und-minerale.de
  6. ↑ Туркус // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Бірюза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. т.5, стр. 682
  9. ↑ Beale, Thomas W. (October 1973). Early trade in highland Iran: A view from a source area. World Archaeology (англ.). 5 (2): 133—148. doi:10.1080/00438243.1973.9979561. ISSN 0043-8243. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  10. ↑ Palache, C.; Berman, H.; Frondel, C. (1951). Dana's System of Mineralogy. Т. II (вид. 7th). Wiley. с. 946—951.
  11. ↑ Turquoise [Архівовано 2007-05-20 у Wayback Machine.]. minerals.usgs.gov

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бірюза
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бірюза&oldid=40152762