ки́-ну-ти

Дієслово доконаного виду.

Корінь: --.

• • МФА: [ˈkɪnʊte]

• Прослухати вимову

• УФ: [ки́нути^е]

1. див. кидати ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Від ?

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5