відмінок	однина	множина
Н.	аре́на	аре́ни
Р.	аре́ни	аре́н
Д.	аре́ні	аре́нам
З.	аре́ну	аре́ни
Ор.	аре́ною	аре́нами
М.	аре́ні	аре́нах
Кл.	аре́но*	аре́ни*

аре́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -арен-; закінчення: -а.

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

1. у давньоримському цирку — посиланий піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання та ін. ◆ На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени Леся Українка
2. круглий майданчик посередині цирку, де виступають артисти. ◆ На арену вискочили два рудих клоуни Донченко
3. перен. місце, де відбувається яка-небудь дія, подія. ◆ Дніпро димів, як пожарище. Він нагадував арену фантастичної битви
4. перен., книжн. галузь, поле діяльності. ◆ М. П. Старицький свідомо обрав театр ареною своєї громадської і мистецької діяльності

1. —
2. —
3. —
4. —

1. —
2. —
3. —
4. —

1. —
2. —
3. —
4. —

1. —
2. —
3. —
4. —

Найтісніша спорідненість

Від ??

посиланий піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання та ін.

круглий майданчик посередині цирку, де виступають артисти

місце, де відбувається яка-небудь дія, подія

галузь, поле діяльності

• Словник УЛІФ: арена

відмінок	одн.	мн.
Н.	аре́на	аре́ны
Р.	аре́ны	аре́н
Д.	аре́не	аре́нам
З.	аре́ну	аре́ны
О.	аре́ной аре́ною	аре́нами
П.	аре́не	аре́нах

аре́-на

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -арен-; закінчення: -а.

• МФА: []
• УФ: []

1. арена (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??